Міжнародна інвестиційна співпраця як основа фінансової стабілізації. Поняття та сутність портфельних інвестицій. Основні види інвестиційних портфелів та портфелів цінних паперів. Стратегії формування портфеля інвестицій, їхнє правове регулювання.
Аннотация к работе
У сучасних економічних умовах загальної глобалізації ринків та створення передумов для вільного як транскордонного, так і національного обміну капіталом, важливу роль відіграє стратегічна політика інвестування. Невірний вибір інвестиційних інструментів та фінансових посередників в тому числі банків, неврахування фінансових та інвестиційних ризиків призводить до додаткових втрат підприємствами реального сектору національної економіки. Виходячи з вищенаведеного, можна сформулювати основну мету створення інвестиційного портфеля підприємства як найбільш оптимальне поєднання набору широкого спектру фінансових та інвестиційних інструментів враховуючи цілу низку факторів таких як: дохідність, ліквідність, надійність (гарантованість), рівень ризику (в тому числі валютний) тощо. У відповідності із метою у роботі ставляться наступні завдання: O дослідити суть та види інвестиційного портфеля та засади його формування на ринку цінних паперів;1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року інвестиціями вважаються: «Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в обєкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект». В нашій роботі ми акцентуємо увагу саме на фінансових інвестиціях, тому розглянемо їх докладніше: Згідно чинного законодавства України фінансова інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів [12]. Фінансове інвестування передбачає кілька важливих цілей - одержання прибутку від вкладення вільних грошових коштів, зміна неефективних заощаджень на високоліквідні цінні папери, отримання контролю над підприємством-емітентом цінних паперів. В розвинених країнах до прямих інвестицій належить інвестиція з 10-% часткою в статутному капіталі обєкта інвестування. Як правило, інвестор не схильний вкладати всі наявні вільні грошові кошти в одну справу (занадто великий ризик), тому він купує цінні папери різних підприємств-емітентів, знижуючи таким чином ризики своїх інвестицій, це називається формування інвестиційного портфеля.Інвестиційний процес являє собою прийняття інвесторами рішень щодо конкретних цінних паперів, в які вкладатимуться інвестиції, обсяги, комбінацію та строки інвестування. Довгостроковий характер таких вкладень змушує інвесторів шукати збалансовану рівновагу між доходами та ризиками здійснених інвестицій. Стратегія - це те, що поєднує тактичні короткострокові дії інвестора в систему, яка забезпечує високий результат не стільки "сьогодні", скільки в цілому за стратегічний період часу. При формуванні агресивного (ризикованого) портфеля, який націлений, переважно, на отримання доходу від приросту курсової вартості цінних паперів (переважно акцій), у інвестор ризикує найбільше. По-перше, при формуванні поміркованого (ринкового) портфеля дохід у інвестора буде складатися з приросту курсової вартості, відсотків за державними цінними паперами, а також із дивідендних виплат.Цінні папери можуть випускатися для первинного розміщення на ринку, обертатися на ньому, погашатися, виступати обєктами застави і страхування, бути предметом укладання строкових контрактів та обєктами інших операцій. Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Саморегулююча організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове обєднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України [1]. Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб [10].ТЗОВ “Росан - Цінні папери” входить в інвестиційно-фінансову групу “Росан - Капітал” на ряду з такими бізнес одиницями як КУА "Росан-капітал", "Росан-Довіра", "Росан - Цінні папери", "Росан - Довіра - Реєстратор ", "Росан - Бізнес Консалтинг", які працюют
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОРТФЕЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
1.1 Поняття та сутність портфельних інвестицій. Види інвестиційних портфелів та портфелів цінних паперів
1.2 Процес формування портфеля цінних паперів. Портфельний підхід
1.3 Субєкти портфельного інвестування
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
2.1 Загальна характеристика ТЗОВ «Росан-Цінні папери»
2.2 Правове регулювання процесу портфельного інвестування (типи, моделі)
2.3 Система державного регулювання ринку цінних паперів
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ
3.1 Фінансові інструменти як обєкти портфельного інвестування
3.2 Консервативна стратегія формування портфеля інвестицій
3.3 Збалансована стратегія формування портфеля інвестицій
3.4 Агресивна стратегія формування портфеля інвестицій