Закономірності впливу температурно-деформаційних режимів гарячої прокатки і наступного охолодження на формування мікроструктури і текстури по перетину тонких гарячекатаних штаб з низьковуглецевої сталі, і визначення їх деформаційних режимів прокатки.
Аннотация к работе
Однак така заміна можлива лише в тому випадку, коли гарячекатаний прокат буде цілком задовольняти ряд технічних вимог, зокрема, мати задовільну мікроструктуру і необхідний рівень механічних властивостей. температурний деформаційний прокатка сталь У звязку з цим, представлена робота, яка спрямована на вивчення природи утворення різнозернистості і розробку температурно-деформаційних параметрів виробництва гарячекатаного тонкоштабового прокату, що дозволяють одержати структурний стан і рівень механічних властивостей сталі, близький до холоднокатаного стану, є актуальною. Дослідження виконані в рамках держбюджетних науково-дослідних робіт: “Дослідження впливу деформаційно-термічної обробки на структуру і текстуроутворення низьквуглецевих і низьколегованих сталей з метою забезпечення підвищеної пластичності і штампованості тонкоштабового прокату” (№ держреєстрації 0100U002954), “Визначення температурно-деформаційних параметрів прокатки тонкоштабової низьковуглецевої сталі, що перешкоджають утворенню структурної неоднорідності” (№ держреєстрації 0103U005408), “Дослідження впливу текстури на формування структурної неоднорідності тонких гарячекатаних штаб” (№ держреєстрації 0104U005561). Метою дисертаційної роботи було встановлення закономірностей впливу температурно-деформаційних режимів гарячої прокатки і наступного охолодження на формування мікроструктури і текстури по перетину тонких гарячекатаних штаб з низьковуглецевої сталі, і визначення на цій основі температурно-деформаційних режимів прокатки, що дозволяють усунути структурну неоднорідність. Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені наступні задачі: провести порівняльний аналіз структури і текстури тонких гарячекатаних і холоднокатаних штаб з низьковуглецевої сталі, виробленої за діючою технологією;Однак на вітчизняних широкоштабових станах прокатка тонких гарячекатаних штаб здійснюється, за звичай у несприятливих умовах, що приводять до утворення структурної неоднорідності по перерізу. Для визначення впливу хімічного складу, температури і ступеня гарячої пластичної деформації на процеси структуроутворення, була проведена експериментальна прокатка клиноподібних зразків на лабораторному прокатному стані 280. У ході роботи встановлено, що після прокатки й охолодження на повітрі, зеренна структура зразків була рівномірною по товщині. Тому з метою виявлення схильності деформованого металу до утворення на його поверхні аномально великих зерен, зразки піддавали ізотермічному рекристалізаційному відпалу в лабораторній муфельній печі. Порівняльний аналіз показав, що в гарячекатаному стані прокат товщиною 1,5 мм виробництва МК “Запоріжсталь” цілком задовольняє вимогам ГОСТ 16523, однак у середньому його пластичність має нижчий рівень, ніж у холоднокатаному прокаті тієї ж товщини.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
У дисертації проведені теоретичне узагальнення і запропоновані нові рішення наукових і практичних задач, що полягають у підвищенні структурної однорідності і поліпшенні комплексу механічних властивостей низьковуглецевої гарячекатаної тонкоштабової сталі.
1. Показано, що одним з основних напрямків розвитку виробництва широкоштабового прокату є нарощування випуску гарячекатаних тонких штаб (0,8 - 1,8 мм), використовуваних для заміни більш дорогого холоднокатаного металу. Однак тонкі гарячекатані штаби поступаються холоднокатаним по параметрах структури, які визначають здатність металу до штампування і зокрема здебільшого характеризуються різнозернистістю по перерізу. Аналіз літературних даних указує на різноманіття причин її утворення. Однак умови утворення і механізми даного ефекту дотепер однозначно не встановлені.
2. Уточнено вплив попередньої гарячої деформації на положення фазових областей сталей 08кп і Ст3кп при безперервному охолодженні. Показано, що деформація металу зі ступенем e=10-40 % приводить до підвищення температур Ar3 на 10-30 °С. Збільшення вмісту вуглецю (з 0,09 до 0,15 %) у низьковуглецевій сталі знижує температуру Ar3 на 30-60 °С і підвищує стійкість переохолодженого аустеніту, у тому числі на попередньо деформованих зразках.
3. Встановлено, що після охолодження гарячекатаних штаб на повітрі зеренна структура по перерізу є рівномірною при всіх режимах прокатки. Різнозернистість по перерізу виявляється на штабах прокатаних у двофазній області і тільки лише після проведення ізотермічного відпалу, що імітує змотування в рулон. Це вказує на схильність такого металу до утворення різнозернистості, що є наслідком різниці в текстурі й пружно-напруженому стані поверхні і центра штаби.
4. За результатами дослідження зеренної структури відпалених зразків зі сталей 08кп і Ст3кп побудовані діаграми рекристалізації. Найбільша різнозернистість по товщині зразків спостерігається при температурах 700 - 800 °С. Після деформації при температурі 750 - 800 °С для сталі Ст3кп і 800 °С для сталі 08кп спостерігається на поверхні шар великих зерен навіть при ступенях деформації до 35 - 40%. Після прокатки при температурі 650 °С зеренна структура штаб з обох сталей характеризується рівномірністю по перерізу зразка.
5. Вперше встановлено, що в надтонкому штабовому гарячекатаному прокаті зі звичайної низьковуглецевої сталі різнозернистість фериту по перерізу, що утворюється при рекристалізаційному відпалі, повязана з розходженням текстури поверхневих і серединних шарів. Проведенням серії спеціальних експериментів встановлено, що як вважається, загальновизнані фактори утворення грубозернистого шару на поверхні штаб, а саме підохолодження поверхні металу у валках і нерівномірність деформації по товщині не надають значного впливу на цей процес.
6. Після прокатки штаб при температурах 650-950 °С і охолодження на повітрі текстура є нерівномірною по перерізу. При прокатці в аустенітній і феритній областях текстура утворюється відносно сприятлива для штампування. При температурі деформації 800 °С, тобто в двофазній аустенітно-феритній області, в поверхневих шарах формується несприятлива текстура типу {110} і {100}.
7. Прокатка штаб з низьковуглецевих сталей в аустенітній області й охолодження в рулоні приводить до утворення відносно рівномірної слабовираженої текстури. При охолодженні штаби в рулоні після прокатки в аустенітній і двофазній областях, відбувається загострення вже сформованих переважних орієнтировок. В процесі цього текстура поверхневих шарів штаб, прокатаних у двофазній області, приводить до утворення великих зерен. У металі, прокатаному у феритній області, текстура при охолодженні в рулоні трансформується зі збільшенням частки позитивних компонент.
8. Причиною підвищення частки компоненти текстури {110} при прокатці низьковуглецевої тонкоштабової сталі в двофазній області є вплив на приповерхневі шари металу сильних зсуваючих складових деформації, величина яких визначається коефіцієнтом зовнішнього тертя. Максимальне значення коефіцієнта тертя спостерігається саме при температурах, що відповідають двофазній аустенітно-феритній області. Застосування змащення при гарячій прокатці приводить до зменшення частки несприятливої компоненти текстури {110} і утворенню вираженої аксіальної напівобмеженої компоненти {111}, сприятливої для штампування, що ще більш підсилюється після охолодження штаби в рулоні.
9. Для запобігання одержання грубозернистої структури в поверхневих шарах штаб з низьковуглецевої сталі в промислових умовах рекомендувано закінчувати прокатку тонких штаб або в аустенітній, або у феритній областях. У випадку неможливості реалізації цих режимів, тобто при закінченні прокатки в двофазній області, сформувати більш рівномірну і сприятливу текстуру можливо за рахунок застосування технологічного змащення, що зменшує коефіцієнт зовнішнього тертя. При несприятливій текстурі металу після прокатки, запобігти утворенню великих зерен на поверхні можна застосуванням низькотемпературного змотування (не вище 500-550 °С), що пригнічує процеси вторинної рекристалізації.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ОПУБЛІКОВАНИЙ В НАСТУПНИХ РОБОТАХ
1. Левченко Г.В., Воробей С.А., Янковский А.В. Анализ причин формирования неравномерности структуры по сечению тонких горячекатаных полос // Фундаментальные и прикладные проблемы черной металлургии: Сб. науч. тр. - К.: Наукова думка, 2002. - С. 250-256.
2. Левченко Г.В., Нестеренко А.М., Янковский А.В. Особенности рекристаллизации феррита низкоуглеродистой горячекатаной стали при отжиге // Теория и практика металлургии. - № 1. - 2003. - С. 54-59.
3. Вакуленко І.О., Левченко Г.В., Янковський О.В., Симененко О.В. Дослідження впливу структурних параметрів на властивості тонколистової сталі // Металознавство та обробка металів. - №3. - 2003.- С. 3-8.
4. Путноки А.Ю., Тилик В.Т., Калабухов В.И., Левченко Г.В., Иванченко В.Г., Янковский А.В. Направления повышения эффективности производства и применения конструкционной тонколистовой стали // Металл и литье Украины.- № 9-10.- 2003.- С.
5. Штехно О.Н., Фогель Б.М., Левченко Г.В., А.М.Нестеренко, А.В.Янковский. Особенности текстурообразования в горячекатаной тонколистовой стали // Сталь.- № 10.- 2003.- С. 62-64.
6. Левченко Г.В., Воробей С.А. Янковский А.В. Исследование причин образования крупнозернистой структуры в поверхностных слоях горячекатаного тонколистового проката // Теория и практика металлургии.- № 2.- 2004.- С. 49-53.
7. Янковский А.В., Левченко Г.В., Воробей С.А. Исследование влияния температуры и степени деформации на величину зерна феррита в низкоуглеродистой листовой стали // Теория и практика металлургии.- № 5.- 2004.- С.24-26.
8. Янковский А.В., Левченко Г.В., Воробей С.А.и др. Влияние температурно-деформационных параметров прокатки тонколистовой низкоуглеродистой стали на кинетику распада аустенита // Фундаментальные и прикладные проблемы черной металлургии: Сб. науч. тр. - К.: Наукова думка, 2004. - С.
Особистий внесок здобувача в публікаціях: вибір напрямку досліджень [4]; порівняльний аналіз впливу температурно-деформаційних умов виробництва тонких штаб на їхню структуру, текстуру і властивості [1-3, 5]; постановка мети, розробка методики і проведення експериментальних досліджень, а також узагальнення їхніх результатів [6-8].