Психодіагностичний інструментарій, спрямований на вивчення ступеню сформованості соціального інтелекту у студентів. Внутрішні і зовнішні психологічні умови формування соціального інтелекту. Програма соціально-психологічної підготовки майбутніх психологів.
Аннотация к работе
Досконале володіння майбутніми психологами своєю професійною діяльністю постає запорукою продуктивного вирішення фахових завдань, повязаних переважно із здатністю правильно розуміти власну поведінку та поведінку інших людей, з адекватним відображенням партнерів по спілкуванню й діяльності, з умінням налагоджувати взаємодію у групі та формувати команду. Зазначені вище уміння й навички (науковий статус яких визначається поняттям “соціальний інтелект” - далі СІ), необхідні, насамперед, для ефективної міжособистісної взаємодії та успішної соціальної адаптації представникам комунікативних професій. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової програми "Вивчення соціально-психологічних особливостей молоді" кафедри загальної та вікової психології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Мета роботи полягає в теоретичному й емпіричному дослідженні змісту структурних компонентів соціального інтелекту майбутніх психологів та в розробці психологічних засобів формування соціального інтелекту в умовах вищого навчального закладу. Розробити дослідницьку програму, підібрати й апробувати психодіагностичний інструментарій, спрямований на вивчення ступеню сформованості структурних компонентів соціального інтелекту у студентів різних курсів.Комплексне емпіричне дослідження здійснювалось протягом 2005-2007 рр., відбувалося в три етапи і охоплювало 363 особи - 31 (8,54%) чоловік і 332 (91,46%) жінки: у тому числі 263 студенти 1-4-х курсів (21 юнак і 242 дівчини) та 100 психологів-практиків (10 чоловіків та 90 жінок). На першому етапі вивчався рівень сформованості основних структурних компонентів СІ у студентів, вибірка склала 263 студенти 1-4-го курсів спеціальності “Психологія. Аналізуючи показники рівня розвитку кожного з компонентів у структурі СІ, можна зазначити ряд тенденцій: 1) когнітивний компонент є найбільш розвиненим у студентів 2-го курсу (середньостатистичне значення - 31,64 балів), найменш розвиненим у студентів 1-го (відповідно - 30,57) і 3-го (30,88) курсів; 2) емоційний компонент найбільш розвинений у студентів 4-го курсу (24,98), найменш розвинений - у студентів 2-го курсу (23,18); 3) комунікативно-організаційний компонент найбільш розвинений у студентів 4-го курсу (51,19), найменше розвинений у студентів 2-го курсу (46,17). У студентів з високим СІ ці характеристик увійшли до таких факторів: “Емоційна витривалість у спілкуванні”, “Чутливість до невербальних реакцій”, “Соціальна рефлексія”, “Прогнозування розвитку соціальних ситуацій”; у студентів з низьким СІ - до таких: “Агресивний стиль міжособистісної взаємодії”, “Формалізм у роботі з інформацією”, “Труднощі прогнозування поведінки оточуючих”, “Недовірливе ставлення до інших”, “Особливості комунікативної активності”. Цікавими, на нашу думку, є результати аналізу показників стилю мислення і спрямованості особистості майбутніх психологів, які теж входять до переліку індивідуально-психологічних особливостей, які стимулюють розвиток СІ студентів: 1) існує звязок між показниками віку, рівня СІ та стилю обробки інформації (методика “Стилі мислення”): студенти з високим рівнем розвитку СІ на старших курсах надають перевагу синтетичному стилю обробки інформації;СІ представника комунікативних професій (майбутнього психолога) - це спеціальна гетерогенна здібність, яка полягає в розумінні самого себе, інших людей, їхніх взаємин, а також у прогнозуванні перебігу міжособистісних подій на основі індивідуальних мисленнєвих процесів, афективного реагування на особистісний і соціально-психологічний контекст ситуацій взаємодії та соціального досвіду. Найбільш розвиненим когнітивний компонент соціального інтелекту виявився у студентів 2-го курсу; емоційний та когнітивно-організаційний - у студентів 4-го курсу. За результатами констатувального дослідження було виявлено, що серед студентів переважають особи з середнім та низьким рівнем розвитку СІ, а серед психологів-практиків - особи з середнім та високим рівнем СІ. У результаті емпіричного дослідження виявлено, що психологічними особливостями студентів з високим рівнем СІ є: емоційна стабільність, гнучкість комунікативної поведінки, емоційна залежність від групи (емотивність), екзистенційна спрямованість особистості, приязність у стосунках, соціальна сміливість; студентів з низьким рівнем СІ - ригідність, нечутливість до партнерів по взаємодії (сензитивність), егоцентрична спрямованість, низький самоконтроль поведінки, підозрілість; студентів з середнім рівнем - нездатність отримати максимум інформації про людську поведінку, зрозуміти мову невербального спілкування, висловити точні судження про людей, успішно прогнозувати їх реакції у визначених заздалегідь обставинах, проявляти далекоглядність у взаєминах, підкорення авторитетам, уникнення ролі лідера, відсутність амбіційності. Психологи з високим СІ чутливі до характеру соціальних взаємин, здатні успішно застосовувати широкий спектр соціальних ролей, вирізняються високим рівнем контролю власної поведінки, емоційною саморегуля