Комплексне значення багаторічних трав у сучасному землеробстві. Вирішальне значення сівозмін в запобіганні ерозійних процесів. Значення чистого пару в землеробстві. Заходи обробітку ґрунту під пшеницю озиму. Застосування систем удобрення в сівозміні.
Аннотация к работе
Теєр обґрунтував її доцільність, виходячи з своєї теорії гумусного живлення рослин, з якої випливає необхідність чергування культур, що виснажують ґрунт і збагачують його гумусом. Загалом склався всебічний підхід до оцінки значення сівозміни, в основі якої є такі критерії: регулювання режиму органічної речовини ґрунту і мінеральних елементів живлення; підтримання задовільного структурного стану ґрунту та інших фізичних властивостей; регулювання водного балансу агроценозів; запобігання процесів ерозії та дефляції; зменшення забуряненості посівів; регулювання фітосанітарного стану ґрунту. При цьому дуже важливим є упорядкування системи догляду за паровими полями, домагаючись залишення соломи на полі і мінімізації обробітку ґрунту з тим, щоб максимально зменшити надлишкову мінералізацію органічної речовини, втрати азоту унаслідок міграції нітратів, зменшити непродуктивні втрати вологи з ґрунту. Функції механічного обробітку ґрунту (регулювання будови ґрунту, структурного стану, водного, повітряного, теплового, поживного режимів, загортання в ґрунт насіння рослин, органічних і мінеральних добрив, меліорантів; знищення бурянів, шкідників і хвороб) в різних природних умовах мають досить неоднакове значення, а частину їх можуть виконувати інші агротехнічні або агрохімічні заходи. Він стверджував, що звичайна оранка, знищуючи в ґрунті мережу каналів, утворених перегнилими коренями і ходами дощових червяків, перетворює ґрунт в однорідну безструктурну масу, наслідком чого є погіршення водного і повітряного режимів, в той час як рекомендований ним поверхневий обробіток ґрунту до 5 см знищує буряни і створює пухкий поверхневий мульчуючий шар, який добре зберігає вологу в ґрунті.