Ознайомлення з комплексом проблем формування професійного мислення дизайнера. Дослідження фундаментальних та евристичних засобів і принципів активізації проектно-образної думки фахівців з творчого визначення формальних якостей промислових виробів.
Аннотация к работе
Мобільне, гнучке мислення, що дозволяє оперативно реагувати на поставлені проектні задачі й ефективно їх вирішувати як на індивідуальному рівні, так і в процесі колективної міждисциплінарної діяльності, завжди було і залишається базовим компонентом професії дизайнера. Дослідження процесу формування проектно-образного мислення дизайнера відкриває нові можливості розуміння механізму народження проектної ідеї та ефективних цілеспрямованих способів її реалізації. Актуальність даної проблеми, її значимість для теорії і практики дизайну визначили вибір теми дослідження - "Особливості формування проектно-образного мислення дизайнера". Дослідження проведене у межах науково-дослідної роботи, що реалізує постанову Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №37 "Про першочергові заходи для розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їхніх досягнень у промисловому комплексі, обєктів житлової, виробничої і соціокультурної сфер", за темою "Розробка методики оцінки якості дизайнерських продуктів і її впровадження на прикладі оцінки універсальних спортивних тренажерів" (затверджених МОНУ номер державної реєстрації УКРІНТЕІ 01-00U000342 від 31.07.97), а також за темою, "Закономірності розвитку, принципи, методи і засоби дизайну і формування національної моделі дизайну в Україні", що пройшла конкурс у Міністерстві освіти і науки України. виявити, систематизувати і провести експериментальне моделювання засобів активізації проектно-образного мислення дизайнера;Для науково обґрунтованого уявлення про професійне та проектно-образне мислення дизайнера спочатку подано загальне тлумачення поняття мислення. Мислення трактується як психологічний процес відображення дійсності, вища форма творчої активності пізнавальної діяльності людини, процес ціле-та планоутворення, тобто ідеальне перетворення способів предметно-чуттєвої діяльності, спосіб доцільного відношення до обєктивної реальності, процес, що відбувається як під час, так і до практичної зміни цих способів. Досліджувати мислення, на його думку, можна на основі зовні вираженої поведінки людей, мови і продуктів мови в двох формах: як образу визначених обєктів, зображення або відображення, та як процесу або діяльності, за допомогою якої цей образ виникає. Метчетт запропонував використовувати такі "режими" мислення, як "мислення стратегічними схемами", "мислення в паралельних площинах", "мислення з декількох точок зору", "мислення образами", "мислення в основних елементах". Зокрема, системний підхід дозволив визначити необхідність розвязання теоретичної проблеми про значення сутності сучасного наукового знання щодо особливостей мислення дизайнера, виявити та проаналізувати основні складові даного виду мислення, метод абстрагування був застосований у процесі вивчення особливостей формування проектно-образного мислення дизайнера у вищих школах дизайну, метод систематизації і ретроспективного аналізу дозволив виявити особливості формування мислення на основних етапах становлення і розвитку дизайн-діяльності, метод екстраполяції був використаний для аналізу фундаментальних і евристичних засобів активізації проектно-образного мислення дизайнера, метод моделювання був застосований при проведенні проектного експерименту з моделювання навчально-методичних засобів активізації проектно-образного мислення.Висновки дисертації узагальнюють дослідження особливостей формування проектно-образного мислення дизайнера: 1. Аналіз наукової літератури, присвяченої особливостям мислення в проектно-художній діяльності, дозволив виявити різночитання у сучасному фаховому тлумаченні терміна "мислення" стосовно сфери дизайну. Виявлено основні формулювання, що характеризують мислення, основні його режими і типи: "мислення в основних елементах", "мислення образами", "мислення з декількох точок зору", мислення в паралельних площинах", "мислення стратегічними схемами", "творче мислення", "композиційне мислення", "екологічне мислення"; Щодо до більш загального терміну, яким є "професійне мислення дизайнера", поняття "проектно-образне мислення дизайнера" виступає більш частковим.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Висновки дисертації узагальнюють дослідження особливостей формування проектно-образного мислення дизайнера: 1. Аналіз наукової літератури, присвяченої особливостям мислення в проектно-художній діяльності, дозволив виявити різночитання у сучасному фаховому тлумаченні терміна "мислення" стосовно сфери дизайну. Виявлено основні формулювання, що характеризують мислення, основні його режими і типи: "мислення в основних елементах", "мислення образами", "мислення з декількох точок зору", мислення в паралельних площинах", "мислення стратегічними схемами", "творче мислення", "композиційне мислення", "екологічне мислення";
2. Визначені базові складові професійного мислення дизайнера: проектність та образність, а також такі його основні якості, як логіка, інтуїція, фантазія, проектна уява, інсайт, память. Наведено розгорнуту характеристику цих якостей;
3. Дано визначення поняття "професійне мислення дизайнера". Професійне мислення дизайнера - це цілеспрямований процес творчого переосмислення дійсності в застосуванні до обєкта проектування і звязаних з ним проблем формоутворення. Щодо до більш загального терміну, яким є "професійне мислення дизайнера", поняття "проектно-образне мислення дизайнера" виступає більш частковим. Це дозволяє визначити його як специфічну форму миследіяльності, що ґрунтується на художніх, соціокультурних, конструктивно-технологічних, екологічних уявленнях про обєкт розробки і на повязаній з цим процесом естетичній рефлексії;
4. Виявлено, систематизовано і розроблено засоби активізації проектно-образного мислення дизайнера, які обєднано в три групи: "фундаментальні", "евристичні" й "навчально-методичні". До перших двох груп ми відносимо методи, а саме "методи генерування проектних ідей" і "методи керування творчим процесом". До третьої групи входять навчально-методичні засоби: короткотривалі завдання з формування уявлень про семантику й знаковість форми і розвитку "артистичного компонента", "аналітичний малюнок", експериментальні завдання на розвиток екологічного мислення дизайнера, завдання на реалізацію принципу "дизайн-рециклінг", "природні аналоги", олімпіади з дизайну, завдання на основі "міфопоетики", завдання на основі "макрофотографії" ("спосіб Блосфельда"), "самоколаж", завдання на "виявлення незвичайних візуальних образів", завдання на візуальні ефекти (у тому числі "суперграфіку"), завдання на створення "інтерпретованих" обєктів і "проникнення в структуру обєкта", "інтелект-карти", а також тести, спрямовані на виявлення обємно-просторового мислення дизайнера;
5. У процесі аналізу історичного матеріалу, присвяченого особливостям формування професійного мислення дизайнера, визначено, що мислення дизайнера на етапі становлення "промислового мистецтва" виступало, здебільшого, як художньо-образне з окремими елементами проектності. Показано, що на другому етапі головною особливістю формування професійного мислення дизайнера в системі навчання школи Баугауз (Німеччина) був практичний експеримент із матеріалом, що здійснювався в структурі тріади "художній образ - конструкція - економіка". У московській вищій школі ВХУТЕМАС-ВХУТЕІН основою формування професійного мислення дизайнера була система експериментальних практичних завдань з матеріалом, при цьому перевага віддавалася таким двом принципам розвитку мислення, як "пізнання культури речі" і "пізнання культури матеріалу". Дано оцінку основним етапам формування професійного мислення в Ульмській вищій школі дизайну (Німеччина), позначеним як "прикладний" і "програмний". Показано, що тільки синкретизм художніх і техніко-економічних знань та навичок забезпечує ефективність процесу формування професійного мислення дизайнера. Визначено типові "моделі" формування проектно-образного мислення: "корпоративну", характерну для американської системи дизайн-освіти, "раціональну", властиву європейській, особливо німецькій, системі дизайн-освіти, "ситуаційну, притаманну "пострадянській" системі дизайн-освіти і, значною мірою, українській; дизайнер евристичний творчий
6. Порівняльний аналіз моделей навчання у провідних дизайнерських школах європейських країн (Німеччини, України, Росії) дозволив виявити регіональні особливості формування проектно-образного мислення дизайнера. Для Вищої школи мистецтв і дизайну Галле-Бург Ґібіхенштайн, насамперед, характерний тісний звязок навчального проектування з реальною технологією виробництва, що забезпечує формування раціонального типу мислення дизайнера. У Московському державному художньо-промисловому університеті ім. С. Строганова найбільш виразно реалізується "матеріалознавчий" підхід, тобто навчання фаховим навичкам через макетування і розуміння особливостей матеріалу. Щодо Харківської державної академії дизайну і мистецтв, то для неї характерним є формування гнучкого мислення "дизайнера-універсала", що базується на інтеграції художніх і проектних знань, низки взаємоповязаних уявлень про концепцію перспективної морфології;
7. Матеріали дисертації відкривають перспективи для подальшого наукового дослідження в напрямку поетапного процесу формування мислення дизайнера. Необхідним також є проведення дослідження по вивченню впливу мультимедійних технологій на процес його формування.
Список литературы
1. Бойчук О.В., Турчин В.В. Предметне середовище як мобільний обєкт вивчення // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. ст. - Харків: ХХІІІ, 1998. - №4-5. - С. 112-113.
2. Турчин В.В. Инновационные средства активизации проектно-образного мышления дизайнера // Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ. - 2004. - №1. - С. 126-132.
3. Турчин В.В. Использование принципа "рециклинг-дизайн" в процессе формирования профессионального мышления // Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ. - 2003. - №1. - С. 133-139.
4. Турчин В.В. Історичне підґрунтя дизайнерської дидактики та реформа художньо-промислової освіти на початку століття // Традиції та новації у вищій художній освіті: Зб. ст. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №4-5. - С. 169-171.
5. Турчин В.В. Система розвиваючих дизайн-обєктів як елемент формування проектно-образного мислення // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. ст. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №1. - С. 32.
6. Турчин В.В. Фактор профессионального мышления в контексте современных проблем дизайн-образования // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. ст. - Харків: ХДАДМ, 2003. - №3-4., 2004. - №1-2. - С. 127-131.
7. Бойчук О.В., Турчин В.В. Професійні стимули розвитку проектно-образного мислення у провідних дизайнерських школах // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка / Вісник наукових праць інституту підприємництва, права і реклами. - К.: Інститут підприємництва, права і реклами, 2001. - Випуск 2. - С. 85-86.
8. Турчин В.В. Базові аспекти процесу формування проектно-образного мислення // Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ. - 2002. - №6. - С. 265-267.
9. Турчин В.В. Нова модель розвитку проектно-творчої активності // Вісник Харків. художньо-пром. ін-ту. - Харків: ХХІІІ, 2000. - Вип. 2. - С. 94-96.
10. Турчин В.В. Опосредованные факторы активизации проектно-образного мышления // Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ. - 2001. - №5. - С. 88-90.
11. Турчин В.В. Роль мистецької освіти у формуванні системи розвиваючих дизайн-обєктів (РДО) // Вісник Харків. художньо-пром. ін-ту. - Харків: ХХІІІ, 2000. - Вип. 3. - С. 211-214.