Економічна сутність, принципи формування та значення ресурсів комерційного банку. Особливості емісії цінних паперів. Основні види депозитів. Структурний аналіз українського ринку капіталу. Розробка напрямів ефективного управління ресурсною базою банків.
Аннотация к работе
В умовах переходу економіки нашої країни до цивілізованих ринкових відносин вирішальне значення має розвиток удосконалення діяльності комерційних банків, формування й використання їхніх ресурсів. Банки різних рівнів своєю діяльністю глибоко проникають у всі сфери економіки, активно обслуговують народне господарство відповідно до завдань, що випливають із грошово-кредитної політики центрального банку і впливають на всі економічні та соціальні процеси в країні. Банківська справа забезпечує ринкову систему механізмами та інструментами реалізації її здатності до саморегулювання, а державі надає можливості ефективно впливати на економіку задля вирішення всіх суспільних інтересів, тому комерційні банки можна розглядати як фундамент всієї банківської системи, вершиною якої є національний банк України. У законі України “про банки і банківську діяльність”банком названо будь-яку установу, що виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші операції, передбачені цим законом. Тобто в правовому відношенні банк - це будь-який фінансовий посередник, який виконує повний перелік операцій, віднесених законом до банківської діяльності.В умовах переходу до ринкових відносин вирішальне значення має розвиток удосконалення діяльності комерційних банків, формування й використання їхніх ресурсів. Банківські ресурси - це основа основ діяльності будь-якого банку, оскільки процеси утворення ресурсів і надання позик перебувають у тісному взаємозвязку. Такими пасивами, окрім власного капіталу, є кошти, залучені банками на різного роду депозити, включаючи поточні рахунки підприємств, організацій, населення, строкові депозити субєктів ринку, а також ресурси, залучені недепозитними методами (позики на міжбанківському ринку, операції репо, випуск цінних паперів власного боргу). По суті реалізація базової функції грошово-кредитного посередництва в економіці передбачає мобілізацію і концентрацію банками тимчасово вільних грошових коштів економічних агентів із подальшим спрямуванням утворених таким чином ресурсів на задоволення тимчасових потреб господарства у додаткових капіталах. Через організацію і управління потоками грошей, які складають грошовий оборот, через вплив на конюнктуру грошового ринку банки реалізують свою роль в економіці.Операції, за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси називаються пасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різних видів вкладів у рамках депозитних і заощаджувальних операцій, отримання кредитів від інших банків, емісії різних цінних паперів, а також проведенні інших операцій, в результаті яких збільшуються грошові кошти в пасиві балансу комерційного банку. Недепозитні джерела банківських ресурсів відрізняються від депозитів тим, що вони мають, по-перше, неперсональний характер, тобто не асоціюються з клієнтами банку, а купуються на ринку на конкурентній основі, і, по-друге, ініціатива залучення цих коштів належить самому банкові, даним видом ресурсів користуються переважно великі банки. Тимчасово вільні кошти бюджетів на рахунках у комерційному банку (якщо він залучається до касового виконання державного бюджету) утворюються в результаті їхнього поточного виконання, тобто від моменту надходження доходів на рахунки в банку до моменту їх використання. Важливим банківським ресурсом є кошти клієнтів на рахунках у комерційному банку і кошти в розрахунках: залишки коштів на поточних рахунках підприємств, організацій і установ усіх форм власності; залишки фондів економічного стимулювання і спеціального призначення клієнтів, що зберігаються в банку на окремих рахунках; кошти депоновані з метою забезпечення гарантії платежу при акредитивній формі розрахунків, розрахунках чеками й акцептованими платіжними дорученнями; кошти в розрахунках між установами одного комерційного банку; кошти бюджетних і громадських організацій; кошти спеціальних фінансово-кредитних інститутів.Ресурсна база комерційного банку є вихідним і вирішальним моментом для планування стратегічних напрямів діяльності, позаяк саме від обсягу залучених різного роду коштів залежить сама можливість банківської установи брати участь у позичкових та інших операціях банку. Такими пасивами, окрім власного капіталу, є кошти, залучені банками на різного роду депозити, включаючи поточні рахунки підприємств, організацій, населення, строкові депозити субєктів ринку, а також ресурси, залучені недепозитними методами (позики на міжбанківському ринку, операції репо, випуск цінних паперів власного боргу). По суті реалізація базової функції грошово-кредитного посередництва економіці передбачає мобілізацію і концентрацію банками тимчасово вільних грошових коштів економічних агентів із подальшим спрямуванням утворених таким чином ресурсів на задоволення тимчасових потреб господарства у додаткових капіталах. Для забезпечення активної позиції банку на фінансових ринках необхідно здійснювати політику мобілізації ресурсів, яка є складовою загальнобанківської політики. Під час вироблення полі
План
Зміст
Вступ
1. Особливості формування ресурсної бази комерційних банків
1.1 Значення ресурсів в загальній активній позиції комерційного банку на фінансовому ринку
1.2 Економічна сутність банківських ресурсів, їх склад і структура
2. Структурний аналіз вітчизняного ринку банківських ресурсів
2.1 Ресурсна політика банків на сучасному етапі
2.2 Власний капітал комерційних банків
3. Напрями ефективного управління ресурсною базою комерційних банків