Особливості формування алергічних захворювань у підлітків - Автореферат

У переважній більшості випадків ці захворювання формуються в дитячому віці і стають проблемою всього життя пацієнта (Т.Г.Бессікало, 2003, С.М.Недельська, 2004). Разом з тим, організація високоякісної допомоги хворим і профілактика алергічних захворювань у дітей неможлива без знання дійсної поширеності, регіональних особливостей етіології захворювання і факторів ризику, для чого необхідні стандартизовані епідеміологічні дослідження, що дозволяють отримувати валідні результати (R.Beasley, 2003, H.Duhme 2002, P.Ellwood, 2005). Ця програма дозволяє проводити по трьом основним нозологіям - БА, АР і АД - широкомасштабні дослідження поширеності у дітей шляхом опитування, визначення в підгрупах загального імуноглобуліну Е і шкірного аллерготестування, а також дає можливості для порівняння отриманих результатів між різними регіонами і в часовому аспекті (О.І.Ласиця, 2002, D.A.Enarson 2005, С.Lai, N. Тому суттєві коливання розповсюдженості алергії можуть бути повязані не лише з різними методологічними підходами до діагностики, але й з особливостями окремих регіонів: еколого-географічними, етнічними, соціально-економічними. Оптимізувати підходи до профілактики алергічних захворювань на підставі ранньої діагностики з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC і вивчення клініко-параклінічних особливостей їх формування протягом підліткового періоду.Для вирішення завдань дослідження вивчалися показники розповсюдженості АЗ серед дітей в м.Запоріжжя шляхом анкетування згідно з рекомендаціями міжнародної програми ISAAC, з використаннями уніфікованих анкет, які були доповнені питаннями, що стосуються сімейног|родинного|о анамнезу, анамнезу життя дитин|дитяти|и і соціально-побутових умов помешкання (усього 71 питання). В анкетуванні взяли участь 3349 школярів 13 - 14 років у 2002 р. і 3050 школярів тієї ж когорти у віці 16 - 17 років у 2005 р. У всіх дітей, що брали участь в дослідженні, був проведений аналіз анамнезу життя, сімейного|родинного| анамнезу, санітарно-гігієнічних і екологічних умов помешкання. Розповсюдженість АД серед підлітків 16 - 17 років склала 17,1 на 1000 населення, що перевищувало статистичні показники, проте|однак| не мало достовірної динаміки протягом трьох років (табл. У 9,7 % підлітків з САР протягом трьох років розвинулися симптоми ЦАР, а серед дітей з проявами ЦАР в 13 - 14 років протягом трьох років відбулося формування поленової алергії в 6,5 % випадків.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі - покращення ранньої діагностики та профілактики АЗ на підставі вивчення особливостей їх формування протягом підліткового періоду з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC. За даними скринінгового обстеження з використанням принципів міжнародної програми ISAAC у 2002 році розповсюдженість БА серед підлітків 13-14 років складала 31 на 1000 дитячого населення, АР - 51,9 на 1000, АД - 19,1 на 1000, що достовірно перевищувало показники обласного статистичного управління. Протягом підліткового періоду виявлено зростання розповсюдженості БА у 2,8 разів, АР - у 7,2 рази, а також збільшення кількості дітей з тяжким перебігом БА на 19,5 % протягом трьох років. Виявлено зниження ряду показників функції зовнішнього дихання як у хворих на БА, так і у підлітків старшого шкільного віку з АР, що диктує необхідність динамічного спостереження за цими дітьми. На розвиток БА та АР більший вплив мали несприятливі фактори зовнішнього середовища мешкання дітей, такі як паління в квартирі, наявність домашніх тварин, прибирання без використання пилососу, мешкання на поверсі вище пятого, ознаки забруднення району проживання.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі - покращення ранньої діагностики та профілактики АЗ на підставі вивчення особливостей їх формування протягом підліткового періоду з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC. Результати проведеного дослідження дають підставу для формулювання таких висновків: 1. За даними скринінгового обстеження з використанням принципів міжнародної програми ISAAC у 2002 році розповсюдженість БА серед підлітків 13-14 років складала 31 на 1000 дитячого населення, АР - 51,9 на 1000, АД - 19,1 на 1000, що достовірно перевищувало показники обласного статистичного управління. В структурі захворюваності на БА встановлене превалювання легкого перебігу захворювання - 63,7 %, тоді як за офіційними статистичними даними переважав середньотяжкий перебіг.

2. Протягом підліткового періоду виявлено зростання розповсюдженості БА у 2,8 разів, АР - у 7,2 рази, а також збільшення кількості дітей з тяжким перебігом БА на 19,5 % протягом трьох років. Встановлено, що підлітки є демографічною групою ризику розвитку АЗ. Протягом трьох років достовірно зросла реагін-опосередкована гіперчутливість до алергенів кліщів домашнього пилу, алергенів амброзії, а також полівалентна сенсибілізація. Визначалось підвищення рівня загального та специфічних сироваткових імуноглобулінів Е без достовірного зростання їх вмісту по мірі дорослішання дітей. Виявлено зниження ряду показників функції зовнішнього дихання як у хворих на БА, так і у підлітків старшого шкільного віку з АР, що диктує необхідність динамічного спостереження за цими дітьми.

3. За результатами проведеного медико-соціологічного дослідження доведена відтворюваність анкет ISAAC при опитуванні підлітків 16 - 17 років та збереження їх високої чутливості, специфічності, прогностичної цінності та релевантності. Відтак, анкети ISAAC можуть використовуватись для скринінгового дослідження з метою ранньої діагностики АЗ у підлітків як 13 - 14, так і 16 - 17 років.

4. Доведене зростання ризику розвитку АЗ при наявності обтяженого сімейного анамнезу та несприятливого перебігу перинатального періоду, а також при наявності впливу ряду факторів зовнішнього середовища. Виявлено, що наявність алергопатології у родичів підвищує ризик розвитку АД у дитини майже в 4 рази, БА та АР - у 2,4 рази. На розвиток БА та АР більший вплив мали несприятливі фактори зовнішнього середовища мешкання дітей, такі як паління в квартирі, наявність домашніх тварин, прибирання без використання пилососу, мешкання на поверсі вище пятого, ознаки забруднення району проживання.

5. Застосування програми профілактики АЗ статистично достовірно зменшувало перехід АЗ у більш тяжкі форми протягом підліткового періоду. В комплексі лікувально-профілактичних заходів при АЗ необхідним є навчання пацієнтів та їх батьків основним принципам контролю над захворюванням. «Школа профілактики алергії» дала змогу досягти поліпшення клінічних та функціональних показників, оптимізувати якість надання невідкладної допомоги хворим на АЗ, підвищити схильність до базисної терапії.

Практичні рекомендації

1. Подвійне анкетування з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC рекомендовано використовувати для виявлення розповсюдженості АЗ та її динаміки у підлітковому віці, що необхідно для адекватного планування роботи алергологічної служби у кожному регіоні.

2. Інтервювання школярів сприяє ранній діагностиці легких форм алергічних захворювань. При аналізі скарг підлітків з можливою БА по анкетам ISAAC найбільшу діагностичну цінність має позитивна відповідь на питання про наявність нападів утрудненого свистячого дихання протягом останніх 12 місяців. Інші відповіді на питання стосовно БА слід розглядати як можливі показники тяжкості перебігу захворювання при умові позитивної відповіді на перше запитання. При підозрі на АЗ за результатами тотального анкетування у школах необхідно рекомендувати відвідування алерголога для вирішення питання про необхідність проведення функціональних проб, шкірного алерготестування та визначення загального і специфічних IGE.

3. Виявлення факторів ризику розвитку АЗ, що можуть відрізнятися у різних регіонах, доцільно з метою адекватного призначення заходів первинної, вторинної та третинної профілактики АЗ. Батькам дітей, що народжені в сімях з обтяженим алергоанамнезом, ще до маніфестації проявів АЗ слід рекомендувати заходи з їх первинної профілактики: використання пилососу при прибиранні у квартирі, відмову від паління в квартирі та від утримування домашніх тварин.

4. В комплекс профілактичних заходів при АЗ рекомендовано включення освітніх програм для пацієнтів та їх батьків не тільки у разі захворювання на БА, але й при інших формах алергопатології. Ефективно проведення занять як індивідуально, так і групами по 5-10 осіб. Протягом курсу навчання рекомендовано досліджувати динаміку клінічних показників, функціональних проб, проводити повторне інтервювання пацієнтів та їх батьків для оцінки ефективності навчання та визначення необхідності внесення коректив у його програму.

1 . Недельська С.М., Давидова А.Г. Досвід проведення астма-школи в дитячому алергологічному відділенні // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2003. - Вип.№10. - С. 227-231. Здобувачу належить ідея статті, підбір тематичних хворих, збір матеріалу, аналіз та статистична обробка одержаних результатів.

2. Давидова А.Г. Факторы риска развития аллергических заболеваний у школьников города Запорожья // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - №4. - С. 109-111.

3. Давидова А.Г. Эпидемиология и причины формирования аллергических заболеваний у детей и подростков (обзор литературы) // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 5. - С. 74-76.

4. Бессікало Т.Г., Недельська С.М., Давидова А.Г., Таврог М.Л., Боєва Т.В. Імунний статус дітей, сенсибілізованих до пилку смітникових трав, в залежності від інтенсивності поленової навантаженості // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №2. - С. 67-68. Здобувачем особисто проведений збір матеріалу, клінічне обстеження хворих.

5. Недельська С.М., Боярська Л.М., Давидова А.Г., Бессікало Т.Г. Динамика распространенности и факторы риска развития аллергических заболеваний у подростков города Запорожья // Перинатология и педиатрия. - 2007. - №2. - С. 63-65. Здобувачу належить ідея статті, збір матеріалу, клінічне обстеження хворих, статистична обробка результатів.

6. Недельська С.М., Боярська Л.М., Давидова А.Г., Солодова І.В., Мазур В.І., Бессікало Т.Г., Берлімова Н.В., Шевченко О.О. Клініко-параклінічні особливості респіраторної алергії у підлітків міста Запоріжжя // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 4. - С. 64-65. Здобувачем особисто проведений збір матеріалу, аналіз та статистична обробка результатів.

7. Недельська С.М., Бессікало Т.Г., Давидова А.Г., Шевченко О.О., Кизилова І.А., Мазур В.І., Кляцька Л.І. Навчання хворих - основна частина успішного контролю за бронхіальною астмою // Матеріали наукових праць 1-го зїзду алергологів України. - Київ, 2002. - С. 115. Здобувачем особисто проведений збір матеріалу, статистична обробка результатів.

8. Давидова А.Г., Лисенко О.О., Власова Є.В. Результати роботи астма-школи в умовах дитячого алергологічного відділення // Тези всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. - Одеса, 2002. - С. 99-100. Здобувачу належить ідея статті, нею особисто проведений підбір тематичних хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, формулювання основних положень роботи.

9. Давидова А.Г. Ефективність специфічної імунотерапії при бронхіальній астмі у дітей // Тези 58-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Київ, 2003. - С. 105.

10. Давидова А.Г., Тимошенко Г.В. Эпидемиология и факторы риска развития аллергопатологии у детей в крупном промышленном центре юго-востока Украины // Аллергология и иммунология. - 2004. - том 5. - №1. - С. 142-143. Здобувачем особисто проведене клінічне обстеження хворих, аналіз результатів, формулювання основних положень роботи.

11. Давидова А.Г. Эпидемиология аллергических заболеваний у детей в крупном промышленном городе // Тези всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця, 2004. - С. 114-115.

12. Davydova A.G., Timoshenko G.V. Epidemiology and risk factors of allergopathology in children in a big industrial city // International Journal of immunorehabilitation. - 2004. - Vol.6 . - №2. - Р. 264-265. Здобувачем проведений збір матеріалу, статистична обробка, формулювання основних положень роботи.

13. Давыдова А.Г., Таранова Т.В., Ярцева Д.А., Таврог М.Л. Особенности формирования сенсибилизации и аллергических заболеваний у детей и подростков промышленного региона // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Від фундаментальних досліджень до медичної практики - 2005». - Харків, 2005. - С. 44. Здобувачу належить ідея статті, нею особисто проведений підбір тематичних хворих, формулювання основних положень роботи.

14. Давидова А.Г. Клинико-иммунологические особенности бронхиальной астмы у школьников города Запорожья // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2005. - №14. - С. 109-110.

15. Давидова А.Г., Тимошенко Г.В., Таранова Т.В., Таврог М.Л., Боєва Т.В., Ярцева Д.О. Динамика распространенности сенсибилизации и аллергических заболеваний у детей и подростков промышленного региона // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2006. - №17. - С. 16. Здобувачем, особисто проведений підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, формулювання основних положень роботи.

16. Давидова А.Г. Опыт применения международной программы ISAAC в ранней диагностике аллергических заболеваний у детей и подростков // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Від фундаментальних досліджень до медичної практики - 2006». - Харків, 2006. - С. 35.

17. Котлова Ю.В., Недельська С.М., Боярська Л.М., Давидова А.Г. Можливість первинної профілактики бронхіальної астми у дітей // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції ім. В.М.Сидельникова «Актуальні питання педіатрії». - Київ, 2006. - С. 41. Здобувачем особисто проведений підбір тематичних хворих та їх клінічне обстеження.

18. Недельська С.М., Боярська Л.М., Давидова А.Г. Динаміка розвитку алергічних захворювань та сенсибілізації у школярів міста Запоріжжя // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції ім. В.М.Сидельникова «Актуальні питання педіатрії». - Киев, 2006 - С. 14. Здобувачем особисто проведений підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, статистична обробка результатів, формулювання основних положень роботи.