Дослідження специфіки форми правління сучасних арабських монархій. Виклад сутності суперечливих тенденцій їх функціонування й еволюції. Прийняття монархічними арабськими державами конституцій без участі громадськості та законодавчого оформлення.
Аннотация к работе
Конституційні ж монархії, що прийшли натомість, забезпечують доволі високий рівень добробуту населення та широкі політичні й громадянські права людини; в той же час вони не обумовлюють гострих конфліктних проблем міжнародного й регіонального масштабу. Вітчизняні дослідники різною мірою торкались сутності правових систем арабських країн взагалі і монархій зокрема (Д. Співставлення змісту конституцій різних країн дало можливість виявити особливості їх використання правителями абсолютних монархій (для збереження дійсно абсолютних повноважень) і реставраційні тенденції в обмежених монархіях. Зіставлення поглядів різних дослідників на сутність тієї чи іншої форми правління показало відмінності в оцінках типу монархій [1; 5; 11]. Стаття 5 Конституції заявляє, що "Форма правління - монархія у формі султанату, яка передається спадково по чоловічій лінії" правлячої династії Аль-Сайда.Таким чином, серед восьми арабських монархій мають місце чотири абсолютні монархії: Катар, ОАЕ, Оман та Саудівська Аравія, одна з яких теократична, а друга - обмежена особливого типу, що не змінює сутності абсолютизму. Чотири інші форми правління є обмеженими монархіями: Бахрейн - просто конституційною монархією, Марокко - дуалістичною монархією, Кувейт - квазіконституційною монархією, а Йорданія - проміжною між дуалістичною і парламентською монархіями. Абсолютні монархії мають свої конституції, чим кардинально відрізняються від колишніх абсолютних монархій Європи, але ці Основні закони лише формулюють принципи абсолютистських режимів. Розходження між офіційними і реальними положеннями конституцій в обмежених монархіях утруднюють визначення їх типу, віднесення до абсолютних, дуалістичних чи парламентарних монархій.
Вывод
Таким чином, серед восьми арабських монархій мають місце чотири абсолютні монархії: Катар, ОАЕ, Оман та Саудівська Аравія, одна з яких теократична, а друга - обмежена особливого типу, що не змінює сутності абсолютизму. Чотири інші форми правління є обмеженими монархіями: Бахрейн - просто конституційною монархією, Марокко - дуалістичною монархією, Кувейт - квазіконституційною монархією, а Йорданія - проміжною між дуалістичною і парламентською монархіями. Формам правління абсолютних і обмежених монархій властиві притаманні їм численні визначальні ознаки. Монархічні арабські держави змушені адаптувати механізм влади і політичну надбудову до глобальних тенденцій світового розвитку. Абсолютні монархії мають свої конституції, чим кардинально відрізняються від колишніх абсолютних монархій Європи, але ці Основні закони лише формулюють принципи абсолютистських режимів. Конституції монархій, абсолютних і обмежених, використовуються главами держав в інтересах правлячої верхівки країн. Октройовані та змінені правителями без контролю з боку громадськості, вони забезпечують монархічній владі широкий простір для боротьби за збереження повноважень монархів. Розходження між офіційними і реальними положеннями конституцій в обмежених монархіях утруднюють визначення їх типу, віднесення до абсолютних, дуалістичних чи парламентарних монархій. Самі Конституції закріплюють усю владу виключно за монархами - законодавчу, виконавчу, судову і, часто, релігійну. Основні закони декларують, що над ними підноситься Коран і Сунна, а шаріат є найважливішим джерелом права. Використовуючи їх, правителі абсолютних монархій прагнуть зберігати цю систему правління, а обмежених - повернути абсолютизм.
Уряди арабських монархій намагаються вирішити гострі кризові проблеми за допомогою методів, які ці проблеми і обумовили. Передбаченому конституціями процесу демократизації форм правління перешкоджає слабкість громадянського суспільства, відсутність демократичних традицій, піднесення ісламу, його розпад на численні течії, загроза радикалізму, специфічна відмінність політичних структур, традиціоналізм, авторитаризм управління, консультативно-дорадчий характер урядів і "парламентів" тощо.
Список литературы
1. Коломієць Ю.М. Правовий статус монарха в державах Близького Сходу, Магрибу та Японії : навч. посіб. / Ю.М. Коломієць. - Харків: Основа, 2000. - 117 с.
2. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран / Б.А. Страшун. - 3-е изд., обновленное и доработанное. - Москва: Изд-во БЕК, 2000. - 430 с.
3. Бовсунівський П.В. Особливості формування політичних систем та тенденції політичного розвитку держав Арабського світу / П.В. Бовсунівський // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2012. - Вип. 111. - № 1. - С. 77-84.
4. Шпак Ю.А. Місцеве самоврядування Саудівської Аравії та Султанату Оману в умовах модернізації абсолютних монархій Аравійського півострова / Ю.А. Шпак // Державне будівництво та місцеве самоврядування. - 2013. - № 26. - С. 228-238.
5. Сухонос В.В. Монархія як державна форма: історико-теоретичний та конституційно-правовий аспекти: монографія / В.В. Сухонос. - Суми: ВВП "Мрія-1", 2010. - 368 с.
6. Конституция (Основной Низам) королевства Саудовская Аравия [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2010. - Режим доступу: http:// worldconstitutions.ru/?p=86.
7. Конституция ОАЭ [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2010. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=89.
8. Конституция Марокко [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2012. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=481.
9. Конституция государства Кувейт [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2010. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=91.
10. Конституция Иорданского Хашимитского Королевства [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2013. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=732.
11. Allen C. Oman. The Modernization of the Sultanat / C. Allen. - Boulder : Westview Press, 1987. - 154 p.
12. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран / А.А. Мишин. - Москва: Статут, 2013. - 520 с.
13. Исаев В.А. Султанат Оман / В.А. Исаев, А.О. Филоник. - Москва: Институт изучения Израиля и Ближнего Востока РАН, 2001. - 240 с.
14. Каминский С.А. Институт монархии в странах Арабского Востока / С.А. Каминский. - Москва: Наука, 1981. - 152 с.
15. Deegan H. The Middle East and problems of democracy / H. Deegan. - Buckingham - Philadelphia : Open University Press, 1993. - 152 p.
16. Конституция государства Катар [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2010. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=92.
17. Конституция Султаната Оман [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2010. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=88.
18. Егорин А.З. Объединенные Арабские Эмираты / А.З. Егорин, В.А. Исаев. - Москва: Институт изучения Израиля и Ближнего Востока РАН, 1997. - 320 с.
19. Юсеф Я. Объединенные Арабские Эмираты: государственно-правовое развитие федерации / Я. Юсеф // Советское государство и право. - 1975. - № 8. - С. 113.
20. Amin S. H. Middle East legal systems / S. H. Amin. - Glasgoow : Royston Publishers, 1985. - 320 p.
21. Redden K. R. Kuwait / K. R. Redden // Modern legal systemscydopedia : vol. 5. - Buffalo : Hein, 1990.
22. Huneidi I. A. The legal aspects of doing business in Kuwait / I. A. Huneidi // International Company and Commercial Law Review. - 1991. - Vol. 2. - № 12. - P. 406.
23. Конституция государства Бахрейн [Електронний ресурс] // Конституции государств (стран) мира. - 2010. - Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/?p=79.
24. REFERENCES
25. Kolomiets, Yu. M. (2000). Legal status of the monarch in the states of the Middle East, Maghreb and Japan. Kharkiv: Osnova.
26. Strashun, B. A. (2000). Constitutional (state) law of foreign countries. Moscow: Publishing house BEK.
27. Bowsunivsky, P. V. (2012). Features of the formation of political systems and trends in the political development of the Arab world. Actual Problems of International Relations, 111 (1), 77-84.
28. Shpak, Yu. A. (2013). Local government of Saudi Arabia and the Sultanate of Oman in conditions of modernization of the absolutemonarchies of the ARABIANPENINSULA. State Building and Local Government, 26, 228-238.
29. Sukhonos, V V. (2010). Monarchy as a state form: historical-theoretical and constitutional- legal aspects. Sumy: GDP "Mriya-1".
30. Constitutions of the states (countries) of the world. (2010). Constitution (Basic Nizam) of the Kingdom of Saudi Arabia. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=86.
31. Constitutions of the states (countries) of the world. (2010). Constitution of the United Arab Emirates. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=89.
32. Constitutions of the states (countries) of the world. (2012). Constitution of Morocco. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=481.
33. Constitutions of the states (countries) of the world. (2010). Constitution of Kuwait. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=91.
34. Constitutions of the states (countries) of the world. (2013). Constitution of the Hashemite Kingdom of Jordan. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=732.
35. Allen, C. (1987). Oman. The modernization of the Sultanat. Boulder:Westview Press.
36. Mishyn, A. A. (2013). Constitutional (state) law of foreign countries. Moscow: Statute.
37. Isaev, V. A., Filonik, A. O. (2001). Sultanat of Oman. Moscow: Institute for the Study of Israel and the Middle East of the Russian Academy of Sciences.
38. Kaminsky, S. A. (1981). Institute of the monarchy in the countries of the Arab East. Moscow: Nauka.
39. Deegan, H. (1993). The Middle East and problems of democracy. Buckingham - Philadelphia: Open University Press.
40. Constitutions of the states (countries) of the world. (2010). Constitution of Qatar. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=92.
41. Constitutions of the states (countries) of the world. (2010). Constitution of the Sultanate of Oman. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=88.
42. Egorin, A. Z. & Isaev, V. A. (1997). United Arab Emirates. Moscow: Institute for the Study of Israel and the Middle East of the Russian Academy of Sciences.
43. Jusef, Ya. (1975). United Arab Emirates: State and legal development of the federation. Soviet State and Law,8, 113.
44. Amin, S. H. (1985). Middle East legal systems. Glasgoow: Royston Publishers.
45. Redden, K. R. (1990). Modern legal systems cyclopedia. Buffalo: Hein.
46. Huneidi, I. A. (1991). The legal aspects of doing business in Kuwait. International Company and Commercial Law Review, 2(12), 406.
47. Constitutions of the states (countries) of the world. (2010). Constitution of Bahrain. Retrieved from http://worldconstitutions.ru/?p=79.