Визначення показників і порівняльний аналіз фізичного розвитку і стану здоров"я дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які виховувались тільки у сім"ї, і тих, що відвідували дитячий садок. Педагогічні умови оптимізації фізичного виховання.
Аннотация к работе
У національній програмі “Освіта" (Україна ХХІ ст.) (1994), Законі України “Про фізичну культуру і спорт”, у цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання - здоровя нації” (1998) підкреслюється необхідність фізичного виховання різних верств населення, а особливо дітей дошкільного та шкільного віку, пропонуються різні підходи до зміцнення здоровя людини як найвищої суспільної цінності. Проблема фізичного виховання дошкільників була предметом дослідження вчених різних галузей науки, зокрема, психологів (Виготський Л.С., Запорожець О.В., Леонтьєв О.М. та ін.), педагогів (Горівневський В.В., Макаренко А.С., Лесгафт П.П., Онопрієнко А.В., Страхова М., Сухомлинський О.В., Шевченко Л.І., Ушинський К.Д.), фізіологів та медиків (Аршавський І.А., Апанасенко Г.Л.). Аналіз діючих в Україні програм з дошкільного виховання ("Програма навчання і виховання в дитячому садку", "Дитина", "Перші кроки", "Діти України", "Малятко" та "Українське дошкілля") показав, що їх зміст передбачає форми і методи фізичного виховання дошкільників у сімї, які на практиці мають низьку ефективність, що не сприяє реалізації визначених програмних вимог та завдань щодо фізичного виховання. Отже, актуальність дослідження визначається, з одного боку, незадовільним станом здоровя дітей 6-8 років та низьким рівнем їх фізичного розвитку, а з іншого - великими потенційними можливостями сімї та громадськості щодо впливу на фізичний розвиток дошкільнят та молодших школярів. Мета дослідження - виявити особливості фізичного розвитку дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку та шляхи його удосконалення; розробити програму з фізичного виховання дітей 6-8 років для волонтерів і батьків, діти яких виховуються тільки у сімї.У дослідженні були задіяні діти підготовчих груп д/с №10, № 43, діти 6-ти років, які виховувались тільки у сімї та учні І-ІІ класів ЗОШ № 26 м. Серед респондентів були діти, які відвідували дитячий садок (6-ти річного віку) - 90 осіб; діти, які виховувались тільки в сімї (6-ти річного віку) - 36 осіб; 208 учнів перших та других класів. Він проводився з метою визначення фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоровя дітей, які виховувались тільки в сімї, після активної роботи волонтерів, а також тих, що відвідували дитячі садки № 10, № 43 м.Луцька. Експериментальна програма була спрямована на підвищення обсягу рухової активності з метою поліпшення фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоровя дітей старшого дошкільного віку в сімї і передбачала: 1)заходи з фізичного виховання в режимі дитячого садка та в сімї, уроки в школі та позаурочну фізкультурно-оздоровчу роботу; На основі отриманих результатів ми склали таблиці, до яких були внесені показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану здоровя дітей 6-8 років, які виховувались у дошкільному закладі та в сімї.Позитивною тенденцією останніх років відзначено формування основ законодавства з фізичної культури та спорту в Україні на нових засадах; визначення напрямків фізичного виховання різних вікових груп населення з акцентом на необхідність зміцнення здоровя дітей в умовах сьогодення; розвиток на Україні благодійного руху, поширення практики волонтерської діяльності. 2.Вивчення стану фізичного виховання, зокрема, фізичного розвитку дітей 6-8 років у сімї та навчально-виховних закладах, дало можливість простежити динаміку їх зростання та виявити умови ефективності означеного процесу. На основі аналізу показників ФР виявлено значне відставання окремих параметрів у дітей, які не відвідували дитячий заклад, від ровесників, що виховувалися у дитсадку. Внаслідок діяльності волонтерів та систематичних фізкультурних занять у школі, показники фізичного розвитку дітей, які виховувалися тільки у сімї, і тих, які відвідували дитячий садок, значно покращилися. 4.Вивчення структури захворюваності дітей 6-8 років і їх порівняльна характеристика за видами хвороб та диференціацією дали можливість стверджувати, що стан здоровя дітей, які виховувалися тільки у сімї, в більшості випадків (крім простудних захворювань) гірший, ніж дітей, які відвідували дитячий садок.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1. Аналіз теоретичних джерел та узагальнення досвіду практичної роботи щодо проблеми фізичного виховання та фізичного розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку свідчать про недостатність наукових напрацювань означеного аспекту. Позитивною тенденцією останніх років відзначено формування основ законодавства з фізичної культури та спорту в Україні на нових засадах; визначення напрямків фізичного виховання різних вікових груп населення з акцентом на необхідність зміцнення здоровя дітей в умовах сьогодення; розвиток на Україні благодійного руху, поширення практики волонтерської діяльності.
2.Вивчення стану фізичного виховання, зокрема, фізичного розвитку дітей 6-8 років у сімї та навчально-виховних закладах, дало можливість простежити динаміку їх зростання та виявити умови ефективності означеного процесу. На основі аналізу показників ФР виявлено значне відставання окремих параметрів у дітей, які не відвідували дитячий заклад, від ровесників, що виховувалися у дитсадку. Зокрема, МТ дівчаток, які виховувалися тільки у сімї, зменшилась на 2,10 кг, а МТ хлопчиків - на 2,05 кг. ОГК дівчаток зменшився на 5,11 см, а ОГК хлопчиків - на 5,44 см. ДТ дівчаток майже не змінилась, а ДТ хлопчиків збільшилась приблизно на 1 см. Це засвідчує позитивний вплив експериментальної роботи. Внаслідок діяльності волонтерів та систематичних фізкультурних занять у школі, показники фізичного розвитку дітей, які виховувалися тільки у сімї, і тих, які відвідували дитячий садок, значно покращилися.
3.Дослідження фізичної підготовленості дітей 6-8 років, які виховувались тільки у сімї, виявили недостатній рівень означених показників та основні причини їх відставання. Реалізація програми волонтерів з безпосередньою участю батьків сприяла вірогідному зростанню зазначених показників. Так, у стрибках в довжину з місця у хлопчиків експериментальної групи вони збільшилися на 16,90 см, а у дівчаток - на 22,10 см; у метанні мяча на дальність у хлопчиків вони збільшилися на 0,75 м, у дівчаток - на 0,35 м. Порівняльний аналіз результатів бігу на 30 м показав, що час, затрачений на подолання дистанції у хлопчиків зменшився на 1,17 с, а у дівчаток - на 1,10 с.
4.Вивчення структури захворюваності дітей 6-8 років і їх порівняльна характеристика за видами хвороб та диференціацією дали можливість стверджувати, що стан здоровя дітей, які виховувалися тільки у сімї, в більшості випадків (крім простудних захворювань) гірший, ніж дітей, які відвідували дитячий садок. Зокрема, сколіотична постава, плоскостопість та надмірна маса тіла у дітей, які виховувалися тільки в сімї, на 2-3 % зустрічається частіше, ніж у тих, які відвідували дитячий садок.
5.З огляду на те, що більшість захворювань повязані з малорухомим способом життя, ми розробили систему роботи, спрямовану на поліпшення стану здоровя дітей, яка включає щоденні заняття фізичного культурою, спеціально підібрані комплекси ранкової гімнастики, рухливі ігри, вправи, спрямовані на виправлення фізичних вад і зниження захворюваності (сколіоз, надмірна маса тіла, простудні захворювання та ін.). Аналіз волонтерської діяльності дає можливість стверджувати, що під її впливом загальна кількість захворювань значно зменшилася (3-4 %). Відзначено також стабілізацію стану здоровя дітей, які часто хворіли. Це пояснюється систематичністю занять, необхідним навантаженням на різні групи мязів, проведенням загартовуючих процедур, дихальних вправ тощо. Реалізація зазначених заходів підтвердила передбачення, що активний руховий режим значно впливає на фізичний розвиток та стан здоровя дітей.
6.Просвітницька робота з батьками, застосування запропонованої методики фізичного виховання в сімях і реалізація програми діяльності волонтерів позитивно вплинули на фізичний розвиток та фізичну підготовленість дітей 6-8 років, що засвідчує доцільність та перспективу обраного напрямку діяльності, ефективність її впливу на всебічний розвиток дітей та педагогічну культуру батьків.
Перспективними для подальшого дослідження є вивчення і розробка ефективних засобів та форм фізичного виховання, зокрема, в умовах сімейного виховання, класу-родини, малокомплектних дитячих садків на селі, комплексу “дитячий садок-школа”.
Список литературы
1.Юрєва Л.О. Значення фізичного виховання дошкільників у сімї // Науковий вісник ВДУ. - 1997. - № 6. - С.33-34.
2.Юрєва Л.О. Деякі проблеми фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку // Науковий вісник ВДУ. - 1999. № 7. - С.161-164.
3.Юрєва Л.О. Ефективність засобів та методів виховання рухових якостей у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку // Збірник наукових праць "Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві". - Луцьк: Медіа, 1999. - С.563-566.
4.Юрєва Л.О. Основні аспекти фізичної підготовки дітей старшого дошкільного віку // Науковий вісник ВДУ. - 2000. - № 4. - С.84-88.
5.Юрєва Л.О. Просвітницька робота з батьками у сімї з фізичного виховання дітей дошкільного віку // Збірник наукових праць "Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми з фізичного виховання і спорту". - ХХПІ, 2001. - № 8. - С.20-23.
6. Юрєва Л.О.Організація та керівництво дошкільним закладом // Матеріали XVI наукової конференції професорсько-викладацького складу. - Ч.ІІ. - Луцьк: Вежа, 1995. - С.138.
7.Юрєва Л.О. Психолого-педагогічні умови формування здорового способу життя у студентів // Матеріали XVII наукової конференції професорсько-викладацького складу. - Ч.ІІ. - Луцьк: Вежа, 1996. - С.122.