Визначення загальних правил фіксації дистанційного досудового розслідування. Виокремлення окремих тактичних прийомів фіксації допиту та пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
Аннотация к работе
Ключові слова: дистанційне досудове розслідування, тактичні правила фіксації, допит та пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції, відеоконференцзв’язок. Так, стаття 232 чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) дозволяє під час досудового розслідування кримінальних проваджень здійснювати допит та пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції. Інструкція «Про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, під час судового засідання (кримінального провадження)» (далі - Інструкція) відеоконференцію визначає як телекомунікаційну технологію інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо-та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних [6]. Отже, аналіз чинного кримінального процесуального законодавства, криміналістичної літератури та практики проведення допиту і пред’явлення для впізнання в режимі відеоконференції дозволяє визначити наступні загальні тактичні правила фіксації ходу і результатів проведення дистанційного досудового розслідування: 1. Так, при проведенні слідчої (розшукової) дії в режимі відеоконференції слідчому (прокурору, слідчому судді) не можна обмежуватися лише фіксацією тільки силуетів або обличчя допитуваного (впізнаючого), оскільки в такому випадку буде відсутня можливість впевнитися, що на особу не чиниться тиск і її не примушують давати «потрібні» показання.