Дослідження розповсюдженості алергічного риніту серед підлітків м. Запоріжжя. Мікробіоценоз і особливості риноцитологічної картини у дітей з різними формами захворювання. Вдосконалення існуючих методів діагностики і лікування алергічного риніту у дітей.
Аннотация к работе
Помічені тенденції до омолодження АР (Хаітов Р.М.,1998; Акопян А.З., 2000; Кожевнікова С.В., 2001; Скучаліна Л.М.,2001; K.Melen,2001; Y.Kuwahara, 2001), тому вивчення розповсюдженості і умов формування АР у дітей становить актуальну проблему. Порушення носового дихання призводить до рефлекторного зниження бронхіальної вентиляції на 10-15%, розвитку гіпоксиї, викликає церебральні гемодинамічні розлади (венозний стаз), які супроводжуються головним болем, відчуттям тяжкості в голові, зниженням памяті, концентрації уваги, неможливістю повноцінного навчання, дратівливістю дітей, підвищеною втомлюваністю (Чучалін О.Г., 1997; R.Eccles, 1995). Тому поглиблене вивчення проблеми формування алергічної патології верхніх дихальних шляхів, епідеміології, клініко-параклінічних особливостей АР у дітей видається актуальною задачею для покращення якості діагностики і розробки ефективних терапевтичних заходів для цієї категорії хворих. За допомогою назальної пікфлоуметрії дослідити функцію носового дихання у здорових дітей та розробити нормативні показники; проаналізувати особливості носового дихання у дітей, хворих на АР до лікування і на протязі терапії. Обрана тема дисертації тісно повязана з НДР (№0100U002396), яка виконувалася в Запорізькому державному медичному університеті на кафедрі факультетської педіатрії з курсом медичної генетики і присвячена вивченню популяційних, епідеміологічних, клініко-лабораторних особливостей дермато-респіраторного синдрому та респіраторної алергії у дітей та вдосконаленню методів лікування і реабілітації цієї групи хворих.Для вирішення поставленої задачі з 1999 р. по 2002 р. було досліджено 200 дітей, хворих на АР від 3 до 15 років. Всі діти були розподілені на три групи спостереження за формою АР: перша група - 83 дитини з ЦАР, друга група - 84 пацієнти з САР і третя група-33 хворих на ЦАР і САР. У стаціонарі всім хворим проводилися загальноклінічні обстеження: рентгенографію придаткових пазух носа при підозрі на синусит, лабораторні дослідження - морфологічний склад крові, біохімічні тести. На момент тестування АР був діагностований у 223, що склало 28,7% від числа хворих на АР дітей і 7,4% від усіх респондентів.Тяжкість перебігу цього захворювання за субєктивною оцінкою тестованих розподілилася таким чином: не турбує - 9,9% викликає незначний дискомфорт - 47,8% дещо порушує життєдіяльність - 30,3%, значно порушує стан здоровя - 12,1%, тобто у більшості дітей (57,7%) спостерігався легкий перебіг АР. Завдяки розробленій математичній моделі, що спростила розмірність багатомірної залежності показника NPIF від багатьох факторів, введенню показника відносного відхилення був проведений порівняльний аналіз пікової швидкості вдихання у дітей, хворих на САР і ЦАР з урахуванням добових біоритмів та впливу інших факторів.Розповсюдженість АР в Запоріжжі серед дітей 13-14 років склала 25,9% з переважанням легкого перебігу захворювання (57,7%) над середньотяжким-(30,3%) і тяжким перебігом-(12%). На реалізацію АР у дітей впливали такі фактори ризику: атопічний стан з клінічними проявами бронхіальної астми і атопічного дерматиту, спадкова обтяженість з алергозахворювань, патологія вагітності, вірусні та бактеріальні захворювання, побутові негаразди (висока скупченість проживання родини, мешкання на першому поверсі, пасивне паління, накопичення побутового сміття у дворах) і екологічні чинники (забруднення повітряного басейну пилом та промисловими газами). При гострому алергічному запаленні (САР) в риноцитограмах спостерігалися еозинофільний цитоз із співвідношенням еозинофілів до нейтрофілів 0,334 (при нормі<0,1) і помірні дегенеративно-деструктивні зміни епітелію; у разі затяжного перебігу (ЦАР) переважали нейтрофільний цитоз, бактеріальна контамінація, значна дисплазія епітелію. Методом назальної пікфлоуметрії підтверджено порушення носового дихання у дітей з АР, більш виразніше при ЦАР. Виявлено підвищення CD19 при ЦАР та гіпер-IGG-емія, підвищення ЦІКІВ при обох формах АР і зниження загальної комплементарної активності переважно при ЦАР.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. В дисертаційній роботі вирішене наукове завдання з удосконалення діагностики і терапії АР у дітей шляхом використання запропонованих диференційно-діагностичних таблиць та доповненого лікувального алгоритму на основі епідеміологічних і клініко-лабораторних дослідів.
2. Розповсюдженість АР в Запоріжжі серед дітей 13-14 років склала 25,9% з переважанням легкого перебігу захворювання (57,7%) над середньотяжким -(30,3%) і тяжким перебігом- (12%). Домінували сезонні форми АР (58,9%), цілорічний АР спостерігався в 45,1% випадків.
3. На реалізацію АР у дітей впливали такі фактори ризику: атопічний стан з клінічними проявами бронхіальної астми і атопічного дерматиту, спадкова обтяженість з алергозахворювань, патологія вагітності, вірусні та бактеріальні захворювання, побутові негаразди (висока скупченість проживання родини, мешкання на першому поверсі, пасивне паління, накопичення побутового сміття у дворах) і екологічні чинники (забруднення повітряного басейну пилом та промисловими газами).
4. Алергічний риніт дебютував у 57% дітей дошкільного віку і супроводжував БА у 45%, АД- у 3,5% ; мала місце харчова і медикаментозна алергія в 55,5% і 24% випадках відповідно. У 84,5% пацієнтів була діагностована гіпертрофія лімфоглоткового кільця, у 26,5% - синусіти. Серед досліджених дітей превалювала гіперреактивність до атопенів антропогенних кліщів виду Dermatophagoides pteronissinus (у 44,5%) і рослинних алергенів бурянів (28,5%).
5. У 2/3 пацієнтів встановлений дизмікробіоценоз в носовій порожнині ( у 76,5% висівалась факультативна група мікроорганізмів, у 12%- транзиторна мікрофлора), що також підтверджено цитологічними дослідами. Риноцитологічна картина при АР мала фазний характер. При гострому алергічному запаленні (САР) в риноцитограмах спостерігалися еозинофільний цитоз із співвідношенням еозинофілів до нейтрофілів 0,334 (при нормі<0,1) і помірні дегенеративно-деструктивні зміни епітелію; у разі затяжного перебігу (ЦАР) переважали нейтрофільний цитоз, бактеріальна контамінація, значна дисплазія епітелію.
6. Методом назальної пікфлоуметрії підтверджено порушення носового дихання у дітей з АР, більш виразніше при ЦАР. Встановлені значні добові коливання показника NPIF, з мінімальними значеннями вранці. Бронхіальна обструкція не впливала на назальну вентиляційну функцію.
7. Встановлена активація фагоцитарної функції гранулоцитів і моноцитів, більш значна при ЦАР. Зафіксовано підвищення активності киснезалежних мікробіцидних систем за НСТ-тестом. Методом СХЛ підтверджено накопичення вільних радикалів в сироватці крові і назальних змивах при АР.
8. При АР у дітей спостерігалось зниження SIGA в назальному секреті. . Виявлено підвищення CD19 при ЦАР та гіпер- IGG-емія, підвищення ЦІКІВ при обох формах АР і зниження загальної комплементарної активності переважно при ЦАР.
9. З урахуванням результатів дослідження в алгоритм лікування введено назальний лаваж, курси топічної антибактеріальної терапії при наявності бактеріальної контамінації. Топічні стероїди застосовувались при ЦАР більш тривалими курсами, ніж при САР, починаючи з середньотяжких форм захворювання. Доведена ефективність диференційованого застосування схем терапіїї згідно із запропонованим алгоритмом.
Практичні рекомендації
1. Для діагностики АР та проведення диференційного діагнозу між ЦАР і САР доцільно застосовувати запропоновані діагностичні таблиці.
2. Метод назальної пікфлоуметрії рекомендований для діагностики і моніторингу носового дихання з метою контролю ефективності терапії в повсякденній практиці лікаря-алерголога.
3. Для оцінки ступеня назальної обструкції пропонується використовувати показник відносного відхилення NPIF, який обчислюється як (NPIFДИТ.- NPIFНОРМАТИВ)*100/NPIFНОРМАТИВ. Нормативні дані NPIF для даної статі, віку, зросту дитини розроблені та адаптовані для використання у вигляді таблиць.
4. Запропонований алгоритм лікування АР сприяє підвищенню ефективності терапії респіраторної алергії у дітей.
Перелік опублікованих праць за темою дисертації: 1. Лечение аллергических ринитов у детей /Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Випуск 5.-Запоріжжя: ЗДМУ,1999.-С.29-33.
2. Клиническая эффективность агистама в лечении аллергического ринита у детей / Укр. пульмонологічний журнал, 2001.-№ 2.-С.36-38.
3. Епідеміологічні дослідження розповсюдженості алергічного риніту у підлітків і аналіз факторів ризику, виконані за програмою ISAAC в м. Запоріжжі / Укр. пульмонологічний журнал, 2002.-№4.-С.49-53. ( В співавт. з Боярською Л.М., Недельською С.М.; здобувач брала участь в анкетуванні, провела статистичну обробку результатів і написала статтю).
4. Изучение показателей назальной пикфлоуметрии у здоровых детей / Запорожский медицинский журнал, 2003.-№ 1.-С.74-77.
5. Сравнительная характеристика показателей неспецифической защиты при аллергическом рините у детей / Укр. мед. часопис, 2003.-№2.- С.132-136. (В співавт. з Боярською Л.М., Недельською С.М.; здобувачем проведено відбір пацієнтів, статистична обробка матеріалу, написання статті).
6. Спосіб визначення функціональної активності еозинофільних лейкоцитів /Промислова власність, офіційний бюллетень №12 , книга 1, 16 грудня 2002.-С.4-20. Деклараційний патент України на винахід № 52123 А, МПК G01N33/00 Спосіб визначення функціональної активності еозинофільних лейкоцитів /Л.М. Боярська, С.М. Недельська, О.В. Войтович, І.О. Жиленко (Україна).-№ 2002021567; Заяв.26.02.2002 (Здобувач приймала участь в розробці і впровадженні методу).
7. Уровень SIGA в назальном секрете у детей, страдающих аллергическим ринитом /Матеріали наукових праць 1 зїзду алергологів України, Київ 3-5 квітня 2002 р.-С.60. (В співавт. з Боярською Л.М., Бондарюк О.А.; здобувачем проведено відбір пацієнтів, статистична обробка результатів, написання тезів).
8. Особенности назального дыхания при аллергическом рините у детей / Укр. пульм. журнал, 2003.-№ 2.-С.172. (В співавт. з Боярською Л.М., Мазур В.І., Кляцькою Л.І.; здобувачем проведено обстеження хворих та статистична обробка результатів дослідження).
9. Особливості риноцитологічної картини при різних формах алергічного риніту у дітей / Педіатрія, акушерство, гінекологія,2003.-№2, Додаток .-С.36. (В співавт. з Давидовою А.Г., Кізіловою І.А., Шевченко О.О.; здобувачем проведено відбір пацієнтів, цитологічне дослідження, статистична обробка і аналіз матеріалу).