Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проксимального стегнової кістки у хворих на патологію кульшового суглоба. Аналіз динаміки змін у КС після ендопротезування. Рекомендації, щодо удосконалення системи лікування пацієнтів.
Аннотация к работе
Актуальність проблеми Введення у практику заміни суглоба, зруйнованого патологічним процесом чи травмою на штучний, відкрило новий етап у вирішенні найбільш актуального питання травматології та ортопедії у відновленні без больової рухомості суглобів нижньої кінцівки (І.В. Відомо, що з віком, особливо це виражено у жінок у пост менопаузальному періоді, проходить інтенсивний процес втрати кісткової тканини (В.В. До локалізацій, де процеси у кісткової тканини криють у собі небезпеку виникнення переломів, відноситься проксимальний відділ стегнової кістки (G. Асептичне розхитування компонентів ендопротезів (ЕП) як наслідок остеопоротичних змін кісткової тканини зустрічається частіше у пацієнтів старших за 50-60 років, а також частіше у жінок, ніж у чоловіків (M.A.R. Мета дослідження Покращити результати ендопротезування КС у хворих старших вікових груп шляхом вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки, удосконалення техніки і методики оперативного втручання, розробки комплексної системи до та післяопераційного ведення і реабілітації.(США) у 41 чоловіків та 68 жінок до операції та прослідковано динаміку змін параметрів через 3-4 та 12 місяців після ендопротезування. Пацієнтів за 60 років, що відносяться до старших вікових груп було 207 (149 жінок, 58 чоловіків). Оцінка результатів лікування проводилася на основі власних клініко-рентгенологічних спостережень за станом пацієнтів у динаміці: до лікування, у період через 3, 6, 12 місяців після оперативного втручання та у віддалені терміни (2-7 років) з моменту втручання, а також записів в історіях хвороб, та шляхом анкетування. Дослідження виконували напередодні операції, у проміжку між 3 та 4 місяцями після ендопротезування та через рік після операції. У пацієнтів старших вікових груп відбувається значне пониження кісткової маси, а процеси відновлення структурно-функціонального стану кісткової тканини протікають повільно, повного відновлення протягом року після операції не відбувається.У хворих з дегенеративно-дистрофічними змінами та наслідками травматичних уражень кульшового суглоба в похилому та старечому віці переважають остеопоротичні зміни, які більш виражені на ураженій кінцівці. Після тотального ендопротезування кульшового суглоба в перші 3-4 місяці у хворих поглиблюються остеопоротичні зміни, в подальші терміни спостереження поступово відбувається покращення структурно-функціонального стану кісткової тканини, але відновлення ультразвукових характеристик кісткової тканини до передопераційного рівня протягом року спостережень у хворих похилого та старечого віку, а також у жінок середнього віку самостійно не відбувається. Ультразвукова денситометрія є ефективним методом моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини та оцінки лікувально-профілактичних заходів у хворих після ендопротезування кульшового суглоба. Значні структурно-функціональні зміни кісткової тканини у хворих старших вікових груп потребують під час ендопротезування кульшового суглоба мінімальних зусиль при маніпуляціях на кістках.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У хворих з дегенеративно-дистрофічними змінами та наслідками травматичних уражень кульшового суглоба в похилому та старечому віці переважають остеопоротичні зміни, які більш виражені на ураженій кінцівці.
Після тотального ендопротезування кульшового суглоба в перші 3-4 місяці у хворих поглиблюються остеопоротичні зміни, в подальші терміни спостереження поступово відбувається покращення структурно-функціонального стану кісткової тканини, але відновлення ультразвукових характеристик кісткової тканини до передопераційного рівня протягом року спостережень у хворих похилого та старечого віку, а також у жінок середнього віку самостійно не відбувається.
Ультразвукова денситометрія є ефективним методом моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини та оцінки лікувально-профілактичних заходів у хворих після ендопротезування кульшового суглоба.
Цементне ендопротезування кульшового суглоба показане при наступних параметрах ультразвукової денситометрії ІМ 80%, Z - рахунку > -1,0 у чоловіків та ІМ > 90%, Z - рахунку > 0 у жінок. Цементування ніжки необхідно здійснювати в інтервалі ІМ 60-80%, Z - рахунку - від 0 до -1,5.
Значні структурно-функціональні зміни кісткової тканини у хворих старших вікових груп потребують під час ендопротезування кульшового суглоба мінімальних зусиль при маніпуляціях на кістках. Запропонований нами рани розширювач дозволяє дозувати силу натягу, що запобігає ушкодженню вертлюгової западини.
Супутня патологія з боку внутрішніх органів зустрічається у 82% хворих старших вікових груп, серед якої переважають захворювання серцево-судинної системи. Ці хворі відносяться до групи з високим ступенем ризику виникнення тромбемболічних ускладнень. Застосування гепаринів низької молекулярної маси (клексан, фраксипарин) зменшує їх частоту. Застосування антирезорбтивних препаратів фосамаксу і відерну - 3 з адекватною кальцієвою підтримкою в комплексі з лікувальною фізкультурою та відповідним режимом рухової активності у хворих з ендопротезом кульшового суглоба дозволяє покращити структурно-функціональний стан кісткової тканини.
Проходження реабілітації в умовах спеціалізованих відділень сприяє ранній мобілізації та суттєво підвищує ефективність лікувально-профілактичних заходів у хворих похилого та старечого віку з супутніми захворюваннями внутрішніх органів і остеопорозом.
Тест Harris є ефективним засобом оцінки функціонального стану кульшового суглоба. Відмінні та добрі результати були виявлені у 89% хворих, незадовільні у - 3%.
Список литературы
1. Рибачук О.І., Кукуруза Л.П., Торчинський В.П., Беседінський С.М., Калашніков А.В. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба у осіб похилого віку при остеопорозі. // Друга Українська науково-практична конференція “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування”. Збірник матеріалів конференції. - Львів, 1997. - С. 121-124.
2. Беседінський С.М. Особливості ендопротезування кульшового суглоба у жінок старших вікових груп. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №1. - С. 131-133. суглоб ендопротезування лікування
3. Рибачук О.І., Калашніков А.В., Беседінський С.М., Торчинський В.П. Ультразвукове дослідження стану кісткової тканини у хворих при ендопротезуванні кульшового суглоба. // Матеріали наукової конференції ”Актуальні проблеми травматології та ортопедії”. - Чернівці, - 1998. - С. 65-66.
4. Рибачук О.І., Кукуруза Л.П., Беседінський С.М., Торчинський В.П., Калашніков А.В. Ендопротезування кульшового суглоба при дегенеративне дистрофічних ураженнях у хворих старших вікових груп. // Матеріали пленуму ортопедів-травматологів України. - Київ-Одеса, - 1998. - С. 144-147.
5. Рибачук О.І., Кукуруза Л.П., Торчинський В.П., Беседінський С.М. Реабілітація пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба. // Збірник наукових праць. - Київ, - 1998. - С. 30-31.
6. Рибачук О.І., Беседінський С.М. Ендопротезування кульшового суглоба у пацієнтів похилого віку. // Проблеми остеології. - 1999. - Т.2, - №1. - С. 43-46.