Встановлення особливостей емоційної сфери осіб з інтелектуальною недостатністю відповідно до ступеню тяжкості порушень, аналіз відхилень в поведінці і особливостей розвитку невротичних станів. Дослідження особливостей клінічної картини емоційного стану.
Аннотация к работе
Як і всі інші люди, особи з інтелектуальною недостатністю в період свого дитинства та впродовж усіх років свого життя зростають, розвиваються, особливо у створених для цього адекватних умовах, з урахуванням індивідуальності кожної особистості. Все залежить від тяжкості дефекту, від адекватної та своєчасної допомоги особам з інтелектуальною недостатністю в період пубертатних кризів, під час ускладнень соматичними захворюваннями, від позитивних та негативних чинників у вихованні [1, 2, 5]. Притаманні людям основні базові психологічні потреби щодо безпеки, любові, ніжності і т.п., особам з інтелектуальною недостатністю виявляється неможливим задовольнити. У звязку з неможливістю самостійно вибудувати своє життя та тому, що у більшості місць свого проживання не задовольняється потреба в усамітненні - у пошуках спо-кою (часто неусвідомленого, на рівні інстинкту) та прагнення відпочинку від товариства інших людей, особи з інтелектуальною недостатністю вдаються до втеч з дому та інших деструктивних вчинків [3, 7]. 1), які проходили лікування в Центрі функціональної неврології Київської обласної клінічної лікарні та отримували реабілітацію у благодійному товаристві допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю «Джерела» - громадській організації батьків осіб з інтелектуальною недостатністю, м.
Список литературы
1. Антипова О. С. Расстройства адаптации: современные подходы к диагностике и терапии / О. С. Антипова // Журн. Нейро News. - 2013. - № 3. - С. 29-32.
2. Особливості конфліктної поведінки розумово відсталих підлітків / Ю. О. Бистрова. Автореф. дис. на здоб. ступ. канд. психол. наук. - К.: - 2007. - 20 с.
3. Выгодский Л. С. Психология / Л. С. Выгодский. - М.: ЭСМО-Пресс. - 2000. - С.733-735
4. Дефектологічний словник: навчальний посібник / за ред. І. В. Бондаря, В. М. Синьова. - К.: «МП Леся». - 2011. - 528 с.
5. Досвід благодійного товариства «Джерела». - Збірка документів. - К.: Сфера. - 2000. - 75 с.
6. Іпатов А. В. Інвалідність внаслідок розладів психіки та поведінки в Україні: тенденції, проблеми, шляхи профілактики / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войчак, Т. В. Ананьєва, М. Н. Матяш // Вісн. соц. гіг. та орг. охор. здор. України. - Київ-Тернопіль. - 2005. - С. 29-35. бути порушення свідомості в вигляді сутінкових станів та в вигляді синкопів.
Під час дослідження також спостерігали синдроми навязливих станів. У осіб з інтелектуальною недостатністю вони були виявлені в 4,3 % випадків. В основі походження цього невротичного розладу - конфлікт, що виникає через суперечності між потягами, бажаннями і потребами особистості, з одного боку, і боргом чи моральними принципами (які, як правило, навязуються авторитетними фігурами), з іншого. У осіб з інтелектуальною недостатністю, у звязку з їх нездатністю аналізувати, дуже рідко зустрічаються такі складні розлади. В рудиментарній формі ці розлади можуть виступати у вигляді насильницьких явищ, які позбавлені елементів усвідомлення переживань і у звязку з цим боротьби з ними. У клінічній картині можуть спостерігатися такі симптоми, як елементарні рухи або дії - гризіння нігтів, смоктання пальців, рахунок або більш складні захисні ритуали (спльовування, дотику до будь-яких предметів, постукування і т. п.).
Висновки
1. У осіб з інтелектуальною недостатністю формування особливостей емоційної сфери залежить від ступеня інтелектуальної недостатності. Клінічна картина емоційного стану залежить від фізіологічної преморбітної бази та обумовлена індивідуальними особливостями структури дефекту.
2. На тлі інтелектуальної недостатності, під впливом негативних факторів - недостатня корекція при погіршеннях психоемоційного стану в період пубертатних кризів, супутні психічні, неврологічні, соматичні захворювання, деструктивний вплив виховання (невірна позиція батьків чи опікунів) - відбувається невротизація особистості.
3. У досліджених нами осіб з інтелектуальною недостатністю були виявлені невротичні розлади, які представлені у вигляді астенічних станів, істеричних станів, синдрому навязливих станів.
7. Лебединский В. В. Нарушения психического развития в детском возрасте: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений / В. В. Лебединский - М.: Издательский центр «Академия». - 2003. - 144 с.
8. Максимова Н. Ю. Курс лекций по детской патопсихологии: учебное пособие / Н. Ю. Максимова, Е. Л. Милютина. - Ростов-на-Дону: Феникс. - 2000. - 576 с.
9. Мозговой В. М. Основы олигофренопедагогики / В. М. Мозговой, И. М. Яковлева // 3-е изд., - М.: Академия. -2010. - 224 с.
10. Стецьков О. В. Соціальна робота з людьми, які мають функціональні обмеження - Введення у соціальну роботу. Навч. посіб. / О. В. Стецьков, Р. І. Кравченко. - К.: Фенікс. - 2001. - 288 с.
11. Шипицына. Л. М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе: Социализация детей с нарушением интеллекта / Л. М. Шипицына. Ин-т спец. - СПБ.: Дидактика Плюс. - М.: Ин-т общегуманитарных исследований. - 2002. - 496 с.
Базуючись на багаторічному аналізі осіб з інтелектуальною недостатністю, були встановлені особливості їх емоційної сфери відповідно до ступеню тяжкості порушень, а також відхилення в поведінці і особливості розвитку невротичних станів.
М. Н. Матяш, Л. и. Худенко
ОСОБЕННОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ У ЛИЦ С ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ
Базируясь на многолетнем анализе лиц с интеллектуальной недостаточностью, были установлены особенности их эмоциональной сферы в соответствии со степенью тяжести нарушений, а также отклонения в поведении и особенности развития невротических состояний.
M. N. Matyash, L. I. Khudenko
FEATURES OF EMOTIONAL SPHERE IN PERSONS WITH INTELLECTUAL INSUFFICIENCY
Keywords: intellectual failure, emotions, neurotic states.
Based on the longterm analysis of persons with intellectual insufficiency were installed features of their emotional sphere according to the degree of gravity of the violations and deviations in behavior and peculiarities of development of neurotic states.
?
УДК 615.2:577.127.4.
ПРЕНИЛ- и ГЕРАНИЛХАЛКАНОИДЫ, ИХ РАСПРОСТРАНЕНИЕ и ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СВОЙСТВА (Обзор литературы)
Соtrialие 4. ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СВОЙСТВА ПРЕНИЛХАЛКАНОИДОВ ОТДЕЛЬНЫХ ВИДОВ РОДА ARTOCARPUS (ХЛЕБНОЕ ДЕРЕВО) ТРИБЫ ARTOCARPEAE СЕМЕЙСТВА ТУТОВЫЕ - MORACEAE
¦
¦
1 В. и. Литвиненко, д. хим. н., проф., гл. науч. сотр.
2 Н. В. Попова, д. фарм. н., зав. каф. нутрициол. и фармброматол. 2 С. и. Дихтярев, д. фарм. н., проф. каф. промфарм. и эконом.
1 Н. Ф. Маслова, д. биол. н., проф., уч. секр.
1 ГП «Государственный научный центр лекарственных средств и медицинской продукции», г. Харьков 2 Национальный фармацевтический университет, г. Харьков
Введение
Род Artocarpus (Moraceae) включает приблизительно 60 видов, произрастающих в Юго-Восточной Азии и островах Тихого океана, представляя деревья с белым латексом, главным образом, это хлебное дерево и деревья джекфрута. Извлечения и метаболиты Artocarpus, особенно из листьев, коры, стебля и плодов содержат биологически активные соединения и широко используются в народной медицине.
Виды Artocarpus были всесторонне исследованы и известны как богатые источники изопренильных фенольных вторичных метаболитов, включая флавоны, изофлавоны, халконы, ксантоны, 2-арилбензофураны и стильбены [5, 17, 21, 22, 30] компонентов эфирного масла некоторых разновидностей [33]. Многие виды Artocarpus обладают антиканцерогенными, противовоспалительными, антиоксидантными, антибактериальными, противогрибковыми, антивирусными и противомалярийными свойствами [4, 16].
52
1. Производные геранилфлаваноидов хлебного дерева и их противовоспалительная активность Плоды хлебного дерева (Artocarpus communis) широко распространены и используются в Юго-Восточной Азии и Индии для лечения некоторых воспалительных заболеваний. Было проведено исследование противовоспалительной активности трех новых геранилфлавоноидов из свежих листьев: аркоммунол C (1), D (3), и 5’-геранил-3,4,2’, 4‘-тетрагидроксихалкон (5) наряду с четырьмя известными соединениями, простратол (2), аркоммунол E (4), 3’-геранил-3,4,2’, 4’-тетрагидроксидигидрохалкон (6), и 3’-геранил-3,4,2’, 4‘-тетрагидроксихалкон (7), которые были выделены из листьев A. communis.
Следует отметить, что соединение 4 впервые было выделено из растительного источника. Противовоспалительная активность выделенных соединений (1-7) была оценена по ингибирующей активности в отношении про-воспалительных посредников липополисахаридов (ЛПС). Соединения 2, 3, и 4 подавляли образование окиси азота