Нейрофізіологічні особливості організації творчого процесу за показниками електроенцефалографії у осіб з різним рівнем літературних здібностей. Інтенсивність електричної активності мозку у тета, альфа, бета-діапазонах за методом топографічного картування.
Аннотация к работе
Внаслідок цього, ми вважали за доцільне провести дослідження, в якому досить широкий комплекс показників ЕЕГ (як однієї з адекватних методик дослідження мозкової активності) використовувався для вивчення нейрофізіологічних механізмів творчої вербальної діяльності та високого рівня літературних здібностей. Метою дисертаційного дослідження було на основі аналізу особливостей електричної активності мозку людини при виконання вербальних завдань з різним творчим навантаженням зясувати нейрофізіологічні механізми творчої діяльності у осіб з різним рівнем літературних здібностей. Дослідити нейрофізіологічні особливості організації творчого процесу за показниками ЕЕГ у осіб з різним рівнем літературних здібностей. Вивчити в чоловіків та жінок з різним рівнем літературних здібностей за умов стану спокою, невербальної діяльності, стереотипної та творчої вербальної діяльності: а) особливості зонального розподілу основних ритмів ЕЕГ; Наукова новизна отриманих результатів: При творчій вербальній діяльності вперше проведено порівняльне систематичне вивчення електричної активності мозку з використанням комплексу компютерних програм і з врахуванням рівня літературних здібностей обстежуваних, їх статі та якості досягнутого результату.Відповідно до мети дослідження було виділено 2 групи досліджуваних: “творчу”, в яку вішли люди з високим рівнем літературних здібностей (59 осіб: 32 жінок та 27 чоловіків), та контрольну - із звичайним рівнем літературних здібностей (70 осіб: 35 жінок та 35 чоловіків). Згідно з даними Ісачева (1999), вищі значення інтенсивності альфа-ритму у осіб з високим рівнем літературних здібностей можуть вказувати на те, що ділянки підвищеної інтенсивності або отримують більш потужні імпульси від центрального генератора альфа-ритму, що розміщений у ядрах таламуса, або відрізняються більшою кількістю кіркових генераторів альфа-ритміки. У чоловіків творчої групи, порівняно з контролем, зареєстровано вищу тісноту як дистантних лобно-потиличних внутрішньопівкулевих кореляційних звязків, так і тісніші звязки скроневих часток з іншими ділянками кори та між собою (див. рис.2), що може вказувати на більш виражену взаємодію між цими ділянками при вирішенні анаграм. Специфічним патерном електричної активності мозку у людей з високим рівнем літературних здібностей виявились вищими, порівняно з контролем, інтенсивність бета-ритму ЕЕГ в лобових частках при виконанні творчих вербальних завдань (р?0,05), а також ступінь концентрування інтенсивності електричної активності мозку у передньоасоціативних ділянках у даному частотному діапазоні. У осіб з високим рівнем літературних здібностей виявлено вищі значення інтенсивності альфа-ритму у лівій лобовій частці, яка має широку лексичну функцію (MCINTYRE., 1996), а також бере участь у ініціюванні різних видів діяльності (Лурия, 2004).Встановлено відмінності коркового електрогенезу головного мозку у осіб з різним рівнем літературних здібностей у стані функціонального спокою та при виконанні вербальних завдань з різним творчим навантаженням. Фонова ЕЕГ жінок з високим рівнем літературних здібностей характеризується вищою присутністю повільних ритмів у передньоасоціативних ділянка мозку та вищими спектральними показниками альфа-ритму у лівопівкулевих тімяно-потиличних відділах. Стереотипне тестування осіб з високим рівнем літературних здібностей виявило вищий, ніж у контролі, ступінь активації правої потиличної частки, більш виражену міжпівкулеву взаємодію з білатеральним залученням скроневих часток. Творчі літературні завдання реалізуються з вищою активністю лобових ділянок при провідній ролі правої півкулі, а також, тіснішою взаємодію між вказаними ділянками у осіб з високим рівнем літературних здібностей, порівняно з контролем.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Встановлено відмінності коркового електрогенезу головного мозку у осіб з різним рівнем літературних здібностей у стані функціонального спокою та при виконанні вербальних завдань з різним творчим навантаженням.
Фонова ЕЕГ жінок з високим рівнем літературних здібностей характеризується вищою присутністю повільних ритмів у передньоасоціативних ділянка мозку та вищими спектральними показниками альфа-ритму у лівопівкулевих тімяно-потиличних відділах. Чоловікам з високим рівнем творчих літературних здібностей властива вища частка альфа-ритму у фоновій ЕЕГ та більш виражена просторова синхронізація між лівою лобовою часткою та правими тімяно-потиличними відділами на частоті альфата бета-ритмів ЕЕГ.
Стереотипне тестування осіб з високим рівнем літературних здібностей виявило вищий, ніж у контролі, ступінь активації правої потиличної частки, більш виражену міжпівкулеву взаємодію з білатеральним залученням скроневих часток.
Творчі літературні завдання реалізуються з вищою активністю лобових ділянок при провідній ролі правої півкулі, а також, тіснішою взаємодію між вказаними ділянками у осіб з високим рівнем літературних здібностей, порівняно з контролем.
Інтеграція структур кори мозку у систему при реалізації творчої вербальної діяльності на основі альфа та тета-ритму є більш організована у осіб з високим рівнем творчих літературних здібностей з домінуванням задніх відділів лівої півкулі у жінок, та правої - у чоловіків.
ЕЕГ чоловіків є більш реактивною до зростання творчого навантаження вербального тесту, ніж жінок. Підвищення творчого навантаження літературного завдання супроводжується залученням скроневих часток з лівопівкулевим домінуванням у жінок творчої групи та більш вираженою активацією задніх правопівкулевих ділянок у чоловіків з високим рівнем літературних здібностей.
Нейрофізіологічними корелятами високого рівня літературних здібностей є: тісніша взаємодія між ділянками мозку, які беруть участь у творчій вербальній діяльності; вища активність лобових ділянок із білатеральним залученням скроневих часток; локальна активація задніх правопівкулевих ділянок при зростанні творчого навантаження вербального завдання.
За умов високого рівня літературних здібностей творчий вербальний процес реалізується за особливих нейрофізіологічних механізмів роботи вищих відділів мозку, взаємодії таламо-кортикальних та лімбіко-ритикулярних систем. Дані особливості, швидше за усе, формуються внаслідок тривалих лінгвістичних занять.
Лінгвістична обдарованість повязана з показниками активованості та просторової синхронізації електричної активності головного мозку, що дає можливість використання цих показників як таких, які мають достатню стабільність та інформативність у діагностичних цілях.
Список литературы
Гіттік Л.С., Мотузюк О.П. Топоселективні особливості інтенсивності альфа-ритму електричної активності головного мозку при вербальній творчій діяльності // Науковий вісник ВДУ імені. Лесі Українки. - 2004. - № 4. - С. 37- 43.
Мотузюк О.П. Особливості топографічного картування електричної активності кори головного мозку у альфа та тета-діапазонах у людей з різним рівнем літературних здібностей // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - 2005. - №2. - С. 57-63.
Коцан І.Я., Мотузюк О.П. Особливості кореляційних звязків у корі півкуль головного мозку в альфа-діапазоні залежно від рівня творчих літературних здібностей // Фізика живого. - 2005. - Т. 13.- № 1. - С. 97-104.
Коцан І.Я., Мотузюк О.П. Динаміка інтенсивності альфа-ритму ЕЕГ залежно від рівня творчих літературних здібностей та статі // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - 2005. - № 7. - С.39-49.
Швайко С.Є., Козачук Н.О., Поручинський А.А., Гінайло Л.М. Мотузюк О.П. Альфа-активність кори головного мозку при вербальній діяльності з різним творчим навантаженням // Актуальні проблеми психології. - Том 5. - Київ.: Нора Принт, 2002. - С. 49-55.
Козачук Н.О., Швайко С.Є., Журавльов О.А., Мотузюк О.П. Зміни альфа-активності кори головного мозку при зростанні творчого навантаження у вербальній діяльності // Психофізіоологічні та вісцеральні функції в нормі та патології. Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. - Київ, 2002. - C.59.
Швайко С.Є., Козачук Н.О., Мотузюк О.П., Гінайло Л.М. Статеві особливості інтенсивності альфа-ритму при виконанні когнітивних завдань з різним творчим навантаженням // Матеріали VI Міжнародної конференції “Наука і освіта 2003”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 3. - Біологія. - С. 55-56.
Коцан І.Я., Козачук Н.О., Швайко С.Є., Гінайло Л.М., Журавльов О.А., Мотузюк О.П. Особливості інтенсивності тета-ритму електричної активності мозку при виконанні когнітивних завдань з різним творчим навантаженням // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. - Київ - Черкаси: Видавництво ЧДУ, 2003. - 124 с.
Гиттик Л.С., Мотузюк А.П. Особенности топографического картирования электрической активности головного мозга у людей с различным уровнем творческих литературных способностей // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Том 2. Біологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - 68 с.
Мотузюк О.П. Особливості зонального розподілу основних ритмів електричної активності головного мозку у людей з різним рівнем творчих літературних здібностей // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005”. Том 11. Фізіологія людини та тварин. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - 61 с.
Мотузюк О.П. Відмінності електричної активності головного мозку у альфата бета-діапазонах у людей з різним рівнем творчих здібностей // Молодь і поступи біології: Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів і аспірантів. - Львів: СПОЛОМ, 2005. - 288 c.
Мотузюк О.П. Статеві особливості альфа-активності головного мозку у осіб з різним рівнем творчих літературних здібностей // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми вікової фізіології”. - Луцьк, 2005. - С. 79.
Коцан І.Я., Мотузюк О.П., Желамська Н.О., Пашко В.В. Вплив тривалих занять літературою на електричну активність мозку людини / Матеріали IV Міжнародної науково-методичної конференції “Наука. Освіта. Здоровя. Реабілітація.” - Вип. IV. - Луганськ: Знання, 2005. - 168 с.