Склад і структура персоналу підприємства. Продуктивність праці та методи її визначення. Суть виробничого циклу та його структура. Ринок праці, зайнятість та охорона праці. Економічна суть, функції та види цін. Спеціалізація і кооперування виробництва.
1. Склад і структура персоналу підприємства Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності. Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо. Робітники - це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних - тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Середньооблікова чисельність працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді. Продуктивність праці та методи її визначення Під продуктивністю праці як економічною категорією заведено розуміти ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, що виробляє один працівник за одиницю робочого часу, або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції. Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, універсальний характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції та використовувати для розрахунків потрібної кількості робітників, виявлення конкретних резервів підвищення продуктивності праці. Усі чинники, що істотно впливають на продуктивність праці, можна об’єднати в такі групи: • матеріально-технічні (удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів тощо); • організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління, організації праці тощо); • економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках тощо); • соціальні (створення належного морально-психологічного клімату); • природні умови та географічне розміщення підприємств (цю групу факторів виділяють та аналізують переважно на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості). Кількісний вплив окремих чинників на зміни у продуктивності праці на підприємстві визначається в такому порядку: • розраховується вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді (Чвих), тобто умовна чисельність, що була б необхідною для забезпечення планового (розрахункового) обсягу виробництва за збереження базового рівня виробітку продукції на одного працівника; • визначається зміна (зменшення «-», зростання « ») вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарна зміна чисельності Ес. Розрахунки змінювання вихідної чисельності працівників за фактором продуктивності праці здійснюються, як правило, через порівняння затрат праці на весь обсяг продукції (послуг) з розрахунковими та базовими умовами діяльності відповідних категорій та груп працівників. 3. Суть виробничого циклу та його структура Виробничий цикл - це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію. На підставі виробничого циклу обчислюється величина незавершеного виробництва - важливого елемента оборотних коштів підприємства. Перерви партіонності обчислюються не окремо, а разом із тривалістю технологічних операцій, утворюючи технологічний цикл. Перерви чекання виникають також тоді, коли деталі, що входять до одного комплекту, виготовляються в різний час. Але, як відомо, поява на ринку продавця товару ще не гарантує його продаж - для цього потрібен ще й покупець. До зайнятого населення в Україні належать: працюючі за наймом на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності; громадяни, що самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, фермери, люди творчої праці); зайняті в органах влади, управління та громадських обєднаннях; громадяни, які проходять службу в армії, гвардії, військах, формуваннях; особи, що проходять професійну підготовку і підвищення кваліфікації, навчаються в денних школах та вузах; зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку; іноземні громадяни, що працюють в Україні. охорона праці - це діюча система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоровя і працездатності людини в процесі праці. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоровя працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы