Виявлення особливостей економічної поведінки в умовах перехідної економіки України, з’ясування впливу інституціональних змін на трансформаційні процеси. Дослідження сутності соціальних норм як регуляторів людської поведінки і базових елементів інститутів.
При низкой оригинальности работы "Особливості економічної поведінки в перехідній економіці України (інституціональний підхід)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Хід реформування української економіки, процеси, що при цьому спостерігаються, явно не вкладаються у рамки неокласичних теоретичних уявлень, а тому пояснення особливостей трансформаційних процесів в нашій економіці слід шукати на основі міждисциплінарного підходу, на стику різних наук про людину: економіки, психології, філософії, історії, культурології. Вирішення завдань системної трансформації економіки, формування ринкового типу економічної поведінки вимагають не лише узагальнення досвіду ринкових перетворень в інших країнах, проведення порівняльного дослідження інституціональних факторів розвитку, але й зосередження зусиль української науки на адаптації досягнень інституціоналізму, асиміляції цього нового напрямку і становлення українського інституціоналізму. Дисертаційну роботу виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем “Закономірності і особливості формування нової економічної системи в Україні” (КНЕУ, номер державної реєстрації 0101V002949), “Філософсько-антропологічні принципи як основа розбудови українського суспільного ідеалу” (Вінницький технічний університет, номер державної реєстрації 90-Д-190), затверджених координаційним комплексним планом Міністерства освіти і науки України. З погляду питань розбудови українського суспільного ідеалу досліджувалися вплив релігійних, культурних, світоглядних чинників на економічну поведінку, підготовлено підрозділ “Особливості економічної поведінки і суспільний ідеал”. Мета дисертаційної роботи - на основі інституціонального підходу виявити особливості економічної поведінки в умовах перехідної економіки України, зясувати вплив інституціональних змін на трансформаційні процеси і розробити рекомендації щодо їх прискорення.Запропонований новою інституціональною теорією понятійний апарат (інститути, організації, обмежена раціональність, опортуністична і рентоорієнтована поведінка, права власності та їх специфікація, трансакції і трансакційні витрати, зовнішні ефекти, асиметричність інформації, неповні контракти тощо) дозволяє з нових позицій дати пояснення широкому спектру явищ суспільного і економічного життя, у тому числі особливостям економічної поведінки в тих чи інших умовах зовнішнього середовища. Проводячи порівняльний аналіз різних напрямків економічної думки, автор робить висновок, що в аналітичній моделі класичної і неокласичної теорії предмет вибору, зовнішні умови здійснення вибору, історична епоха, психічний стан і ментальність субєкта, який здійснює вибір, особливого значення не мають, що, на переконання автора, уводить економічний аналіз в абстрактну, відірвану від реального життя, площину. Якщо для традиційного інституціоналізму притаманний методологічний принцип холізму, який пояснює поведінку і інтереси індивідів через характеристику інститутів, що визначають їхню взаємодію, то для багатьох представників неоінституціоналізму інститути є результатом свідомого вибору людей. На основі проведеного в роботі аналізу норм і правил зроблено уточнення визначення інституту, під яким розуміється сукупність формальних і/або неформальних правил і норм, створених людьми, а також механізмів, що забезпечують їх дотримання. Нортом факторів, серед яких двоїста роль держави; вплив груп із специфічними інтересами; залежність еволюції інститутів від заздалегідь обраної траєкторії (path dependence), автор доходить висновку, що в Україні дія цих факторів вірогідніше буде стабілізувати існуючу інституційну систему, “заганяючи” її в стан “поганої” інституційної рівноваги, коли ніхто з агентів не зацікавлений в перебудові діючого набору інститутів (з урахуванням витрат, які їм при цьому треба було б понести).Проведене обґрунтування ідеї про домінування неформальних регуляторів в поведінці економічних агентів в Україні дає можливість виділити нові пріоритети в стратегії і тактиці ринкових перетворень, а також сформулювати конкретні пропозицій щодо прискорення інституціональних змін, здатних вплинути на економічну поведінку. Інституціоналізм зорієнтований на послаблення жорстких передумов неокласичної теорії відносно людської поведінки (аксіоми повної раціональності, абсолютної поінформованості, досконалої конкуренції, цінового механізму досягнення рівноваги тощо), що дозволяє наблизити аналіз до реального життя і розглянути сучасні економічні процеси комплексно і всебічно, взявши за основу проблему мотивації людської поведінки і формулюючи свою дослідницьку програму на стику економіки, психології, соціології, математики і навіть історії і філософії. Дослідження показало, що соціальні норми і правила, які є базовим елементом інститутів, суттєво відрізняються в різних суспільствах, культурах, а також в умовах ринкової і адміністративно-командної системи. В процесі дослідження особливостей економічної поведінки в умовах перехідної економіки України виявлено, що прийняття повністю раціонального рішення, яке вимагає врахування всіх факторів і всієї інформації, в умовах перехідної економіки, яка відрізняється нестабільністю і невизначеністю, є неможливим. Історичний огля
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы