Особливості еколого-меліоративного стану осушуваних земель Київської області за різних умов їх використання - Автореферат

Осушування і подальше сільськогосподарське використання земель спричинюють помітні зміни у всіх складових болотної екосистеми, які потребують подальшого ретельного вивчення, аналізу і контролю, з метою своєчасної та обєктивної оцінки еколого-меліоративного стану гідроморфних ґрунтів, як основи для визначення напрямків їхнього ефективного екологобезпечного використання. Дані моніторингу осушуваних земель, що здійснюється у відповідності з Законом України «Про меліорацію земель», Положенням про державну систему моніторингу довкілля (затверджено постановою Кабінету Міністрів України), Державною цільовою екологічною програмою проведення моніторингу навколишнього природного середовища (затверджено постановою Кабінету Міністрів України) та іншими нормативними актами, базуються на обмеженій кількості показників, і не повною мірою характеризують еколого-меліоративний стан земель та їхню трансформацію під впливом антропогенної діяльності. Зважаючи на це та враховуючи специфічність торфових осушуваних ґрунтів, актуальним є дослідження змін їхні морфолого-генетичних особливостей, біологічної активності та екоценотичного стану рослинного покриву за період тривалого використання, що не тільки доповнить дані еколого-меліоративного моніторингу, але і дасть можливість окреслити напрями розвитку ґрунтових процесів та підходи до раціонального використання осушуваних органогенних земель в сучасних умовах господарювання. Метою дослідження було встановлення особливостей еколого-меліоративного стану осушуваних земель Київської області й визначення найбільш економічно ефективних та екологічно безпечних заходів з їх використання. Методами досліджень були польові стаціонарні досліди, морфолого-генетичний аналіз ґрунту, лабораторні аналізи водно-фізичних, фізико-хімічних властивостей торфових ґрунтів, хімічного складу води, мікробіологічні та флористичні дослідження, математично-статистичний аналіз результатів експериментальних даних.У першому розділі на основі літературних джерел подано огляд і аналіз досліджень, які присвячені генезису, природоохоронній ролі, еколого-меліоративному стану торфових ґрунтів, а також впливу осушування і сільськогосподарського використання на параметри органогенних ґрунтів та екологічні компоненти гідроморфних біогеоценозів. Ірпінь (посівна площа ділянки - 32,4 м2, облікова 25,0 м2), схема варіантів досліджень включала три види використання осушуваних торфових ґрунтів: під просапні культури, беззмінне вирощування багаторічних трав і для порівняння - переліг та на фіксованих ділянках в заплаві р. За період досліджень визначали: - водно-фізичні, фізико-хімічні і хімічні властивості та мікробіологічні параметри торфових ґрунтів (основні дослідження торфових ґрунтів проводили навесні та восени в три - чотирикратній повторності по генетичних горизонтах; структурно-агрегатний (ДСТУ 4744:2007), щільність твердої фази (ISO 11508), щільність складення грунту (ДСТУ ISO 11272 - 2001), вологість (ГОСТ 5180 - 84), вологоємність (капілярна і повна) (ГОСТ 5180 - 84), водна витяжка (ГОСТ 26423 - 85), РН грунту (ГОСТ 26423 - 85), обмінна кислотність (ГОСТ 26484 - 85), сума обмінних основ (ГОСТ 27821 - 88), гідролітична кислотність (ОСТ 4648 - 76); кількість бактерій, які ростуть на ґрунтовому агарі, кількість і різноманіття целюлозоруйнуючих мікроорганізмів за методом Н.С. Ірпінь встановлено, що використання їх тривалий час під просапні культури призвело до зменшення (на 4 см) потужності верхнього генетичного горизонту, помітному розпиленню та розкладу торфової маси, порівняно з варіантом вирощування багаторічних трав. Дані сезонної динаміки фізико-хімічних властивостей шару 0-30 см осушуваних торфовищ за різного сільськогосподарського використання засвідчили тенденцію підкислення ґрунтів в осінній період (табл.3), особливо на варіантах з просапними культурами, де PHKCL - 5,07, а гідролітична кислотність - 26,2 мг-екв на 100 г ґрунту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ