Особливості екологічних взаємодій між представниками класу папоротеподібні та патогенними лептоспірами в умовах перезволожених земель - Статья

бесплатно 0
4.5 253
Дослідження впливу продуктів розкладу та прижиттєвих виділень чоловічої папороті та теліптериса болотяного на культури спірохет Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae. Визначення алелопатичної активності рослин відносно патогенних лептоспір.


Аннотация к работе
Досліджували вплив продуктів розкладу та прижиттєвих виділень чоловічої папороті та теліптериса болотяного на культури спірохет Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae. Кореневі виділення отримували з відібраних екземплярів папоротей, які утримували у скляних ємностях з водою для загоювання пошкоджених ділянок коренів. Інокуляти культур спірохет відбирались з однієї «материнської» культури, що забезпечувало однаковий початковий вміст спірохет у досліді та контролі. Прижиттєві виділення (дифузати кореневищ та змиви з листків) щитника чоловічого та теліптериса болотяного пригнічують в сильному та помірному ступені in vitro культури патогенних лептоспір серологічного варіанту Icterohaemorrhagiae. Фоновими видами класу Папоротеподібні (Polypodiopsida) у фітоценозах перезволожених земель західного Лісостепу України є: щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas L.) та теліптерис болотяний (Thelypteris palustris L.) - це багаторічні рослини, які завдяки вегетативному розмноженню кореневищами часто формують густі зарості [8].Прижиттєві виділення представників класу папоротевидні здійснюють виразний негативний вплив на культури патогенних лептоспір.

Вывод
1. Прижиттєві виділення представників класу папоротевидні здійснюють виразний негативний вплив на культури патогенних лептоспір. У найбільшій мірі популяції L. interrogans пригнічувались у зразках, що містили змиви з листків папоротей.

2. Речовини, які містилися у відмерлих листках папоротей також проявляли токсичну дію на культури лептоспір, але інтенсивність впливу була меншою порівняноз прижиттєвими виділеннями.

3. Ділянки перезволожених земель на яких зростають представники класу папоротевидні, зокрема теліптерис болотяний та щитник чоловічий є несприятливими для тривалого існування патогенних лептоспір Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae.

Список литературы
1. Ананьин В.В. Природная очаговость лептоспирозов / В.В. Ананьин // Зоологический журнал. - 1954. - Т. 32. - Вып. 2. - С. 331-340.

2. Голубев В.П. О механизме поддержания заражающей способности почвы в природном очаге лептоспироза / В.П. Голубев, В.Ю. Литвин // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1983. - № 10. - С. 43-45.

3. Григорьев И.И. Выживаемость лептоспир в гидкостях / И.И. Григорьев // Военно-медицинский журнал. - 1952. - № 9.- С. 71-72.

4. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин / А.М. Гродзінський - К.: Наукова думка, 1973. - 205 с.

5. Гулай О.В. Вивчення біоценотичних звязків лептоспір з водними рослинами: Методичні рекомендації / О.В. Гулай - Дніпропетровськ: ВФК “Оксамит-Прес”, 2004. - 14 с.

6. Мусаев М.А. Лептоспироз крупного рогатого скота / М.А. Мусаев. - М.: Сельхозгиз. - 1959. - 378 с.

7. Самострельський А. Ю. Метод прямого счета лептоспир в определенном объеме / А.Ю. Самострельский // Лабораторное дело. - 1966. - № 2. - С. 105-108.

8. Чорна Г. А. Рослини наших водойм. Атлас-довідник / Г.А. Чорна - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 134 с.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?