Особливості ехографічних параметрів матки, яєчників та становлення менструального циклу у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла в умовах природної нестачі йоду - Статья

Саме в пубертатному періоді відбувається перебудова всіх найважливіших органів та систем організму, особливо це стосується статевої та ендокринної [1, 2, 3, 4]. У звязку з цим, рання діагностика відхилень у статевому розвитку буде сприяти зниженню непліддя, ускладнень гестацій-ного процесу та перинатальної патології [9, 11]. Важливого значення набуває у пубертатному періоді ехографічна анатомія внутрішніх статевих органів. Вивчити особливості ехографічних параметрів матки та яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла, які постійно проживають в умовах природної нестачі йоду.В ході проведеного дослідження встановлено, що ехографічні показники матки та яєчників у дівчат-підлітків у різних вікових категоріях, народжених із дефіцитом маси тіла, що проживають у гірській місцевості, є суттєво меншими, ніж у контрольній групі в обох вікових категоріях (табл. Ехографічні параметри матки та яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла, які проживають у гірській місцевості порівняно з групою контролю (M±m) Під час морфометричного аналізу встановлено, що розміри яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла суттєво менші порівняно з групою контролю (P<0,05). Ехографічні параметри матки та яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла, які проживають у передгірській, рівнинній місцевості порівняно з групою контролю (M±m) Визначенням М-ехо ендометрію у дівчат-підлітків основної та контрольної груп, встановлено, що величина даного показника у дівчат-підлітків основної групи віком 11-13 років у першій фазі менструального циклу складала 2,10 ±0,13 мм, в другу фазу циклу - 6,2±0,31 мм, а у віковій групі 14-18 років 3,23±0,28 мм та 7,63±0,37 мм відповідно.Таким чином, на основі комплексного обстеження дівчат-підлітків, народжених з низькою масою тіла, встановлено порушення у встановленні репродуктивної системи у пубертатному періоді. Дані зміни мають значні індивідуальні коливання в залежності від регіону проживання з різним рівнем природної нестачі йоду. На основі комплексного обстеження дівчат-підлітків, народжених із низькою масою тіла було встановлено, що у пубертатному періоді порушення менструального циклу мають індивідуальний характер і залежать від регіону проживання особи з різним рівнем природної нестачі йоду.

В ході проведеного дослідження встановлено, що ехографічні показники матки та яєчників у дівчат-підлітків у різних вікових категоріях, народжених із дефіцитом маси тіла, що проживають у гірській місцевості, є суттєво меншими, ніж у контрольній групі в обох вікових категоріях (табл. 1).

Науково-практичний журнал для педіатрів та лікарів загальної практики ? сімейної медицини

49

Таблиця 1

Ехографічні параметри матки та яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла, які проживають у гірській місцевості порівняно з групою контролю (M±m)

Вік, роки

Довжина

Розміри матки (см)

Ширина Товщина

Розміри яєчників (см)

Довжина Ширина Товщина

Основна група - гірська місцевість

11-13 (n=10)

14- 18 (n=10)

2,8±0,83*

3,00±0,57**

1,54±0,36**

2,18±1,03*

1,65±0,28*

1,82±0,18**

1,88±0,34**

2,12±0,21**

1,44±0,26

1,64±0,29*

1,68±0,75*

1.9±0,71**

Група контролю

11-13 (n=10)

14- 18 (n=10)

3,56±0,25

5,02±0,46

3,01±0,31

3,98±0,34

2,28±0,31

3.19±0,41

2,36±0,21

3,16±0,31

1,82±0,12

2,04±0,18

2,22±0,15

2,36±0,17

Примітка: *P<0,01; **P<0,05 - порівняно з групою контролю.

Як видно з даних, представлених у таблиці 1, довжина, ширина та товщина матки у дівчат-підлітків гірської території у віковій групі 14 - 18 років, майже в 2 рази менше ніж показники контрольної групи (P<0,05). Під час морфометричного аналізу встановлено, що розміри яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла суттєво менші порівняно з групою контролю (P<0,05).

При порівнянні розмірів матки та яєчників у дівчаток-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла, які проживають у передгірській та рівнинній місцевості (табл. 2) встановлено, що дані показники є дещо менші за показники контрольної групи.

Таблиця 2

Ехографічні параметри матки та яєчників у дівчат-підлітків, народжених із дефіцитом маси тіла, які проживають у передгірській, рівнинній місцевості порівняно з групою контролю (M±m)

Розміри матки (см) Вік, роки

Довжина Ширина Довжина

Розміри яєчників (см)

Ширина Довжина Ширина

Основна група - передгірська місцевість

11-13 (n=10)

14- 18 (n=10)

2,94±0,22*

3,46±0,41**

2,24±0,17**

3,23±0,29

1,89±0,19**

1,96±0,18**

1,92±0,18**

2,64±0,19*

1,65±0,12

1,76±0,21**

1,82±0,18**

2,22±0,17

Основна група - рівнинна місцевість

11-13 (n=10)

14- 18 (n=10)

3,54±0,25

4,68±0,51*

2,89±0,26*

3,78±0,25

2,12±0,11

3,10±0,21

2,24±0,23

2,89±0,19*

1,80±0,11

1,98±0,15

2,14±0,19

2,34±0,21

Група контролю

11-13 (n=10)

14- 18 (n=10)

3,56±0,25

5,02±0,46

3,01±0,31

3,98±0,34

2,28±0,31

3.19±0,41

2,36±0,21

3,16±0,31

1,82±0,12

2,04±0,18

2,22±0,15

2,36±0,17

Примітка: *P<0,01; **P<0,05 - порівняно з групою контролю.

50 Проблеми клінічної педіатрії, 1 (23) 2014

Як видно з даних таблиці 2, що довжина, ширина та товщина матки у дівчат-підлітків передгірської території у віковій групі 14 - 18 років, суттєво менша за показники дівчат-підлітків рівнинної місцевості (P<0,05). У віковій когорті 11-13 років дані показники становили відповідно 2,94±0,12 см; 2,24±0,17 см; 2,89±0,26 см проти 3,54±0,25 см; 2,89±0,19 см; 2,12±0,11 см. Розміри яєчників також дещо відрізняються між обстеженими дівчатами-підлітками основної і контрольної груп. Довжина яєчників у жительок передгірської місцевості - 1,92±0,18 см у 11-13 р., 2,64±0,19 см у 14-18 р., товщина - 1,65±0,12 см, 1,76±0,21 см, ширина - 1,82±0,18 см, 2,22±0,17 см та 2,24±0,23 см і 2,89±0,19 см, 1,80±0,11 см, і 1,98±0,15 см, 2,14±0,19 см і 2,24±0,21 см відповідно.

Визначенням М-ехо ендометрію у дівчат-підлітків основної та контрольної груп, встановлено, що величина даного показника у дівчат-підлітків основної групи віком 11-13 років у першій фазі менструального циклу складала 2,10 ±0,13 мм, в другу фазу циклу - 6,2±0,31 мм, а у віковій групі 14-18 років 3,23±0,28 мм та 7,63±0,37 мм відповідно. Довжина шийки матки у цих дівчат-підлітків віком 11-13 років становить - 2,12±0,19 мм, а в 14-18 років - 2,42±0,21 мм.

Товщина М-ехо ендометрію у дівчат-підлітків контрольної групи віком 11-13 років у першій фазі менструального циклу становила 2,96±0,27 мм, в другу фазу циклу - 8,26±0,41 мм, а у віковій групі 14-18 років 4,62±0,32 мм та 9,40±0,37 мм відповідно. Довжина шийки матки дівчат-підлітків основної групи віком 11-13 років становила - 2,32±0,27 см, а в 14-18 років - 2,62±0,37 см, що вказує на несформований менструальний цикл на тлі гормональної недостатності.

Це підтверджує і проведений порівняльний аналіз рівнів гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові дівчат-підлітків основної та контрольної груп із встановленим (табл. 3) та невстановленим (табл. 4.) менструальним циклом.

Показники рівнів ФСГ та ЛГ у дівчат-підлітків із встановленим менструальним циклом, що народилися з дефіцитом маси тіла та проживають у гірській та передгірській місцевості є понижені, відносно дівчат, що проживають у рівнинній місцевості. Рівень пролактину та естрадіолу суттєво не змінюється. Так, рівень пролактину в першій і другій групах становить 386,33±44,3 ММО/л та 398,16±56,1 ММО/л, в третій та контрольній групах відповідно 409,13±46,7 ММО/л та 426,16±38,1 ММО/л, (P0,05).

Проведений порівняльний аналіз рівнів гонадотропних та статевих гормонів дівчат-підлітків в основній та контрольної групах з невстановленим менструальним циклом (табл. 4) залежно від регіону проживання сут-тевої різниці не встановив, окрім пролактину, естріолу і прогестерону в перед- і гірському регіонах.

Таблиця 3 Порівняльний аналіз рівнів гонадотропних та статевих гормонів у дівчат-підлітків основної та контрольної груп із встановленим менструальним циклом (M±m)

Середні значення рівнів гормонів

Основна група(n=98)

Рівнинна Передгірська Гірська місцевість (n=35) місцевість (n=35) місцевість (n=28)

Контрольна група (n=44)

Фолікулостимулюючий гормон, ммо/л Лютенізуючий гормон, ммо/л Пролактин, ммо/л

Естрадіол, нг/мл

Прогестерон, нг/мл (1фаза циклу)

Прогестерон, нг/мл (2 фаза циклу)

4,31±0,21 5,12±0,31 409,13±46,7 39,18±1,71 10,62±0,26

14,95±1,02

4,28±0,6 4,21±0,37 398,16±56,1* 36,18±1,37* 8,35±0,42*

14,22±0,96

4,12±0,42 4,13±0,38 386,33±44,3* 30,24±1,24* 6,92±0,12*

10,91±0,79*

4,52±0,31 5,15±0,34 426,16±38,1 42,14±2,1 12,92±1,01

15,12±1,13

Примітка: *P<0,05 - порівняно з групою контролю.

Науково-практичний журнал для педіатрів та лікарів загальної практики ? сімейної медицини

51

Таблиця 4

Порівняльний аналіз рівнів гонадотропних та статевих гормонів у дівчат-підлітків основної та контрольної груп із невстановленим менструальним циклом (M±m)

Основна гtrialn=52)

Середні знач. рівнів гормонів Рівнинна місце- Передгірська міс- Гірська місцевість (n=15) цевість (n=15) вість (n=22)

Контрольна група (n=6)

Фолікулостимулюючий гормон, ммо/л

Лютенізуючий гормон, ммо/л

Пролактин, ммо/л

Естрадіол, нг/мл (1 фаза циклу)

Прогестерон, нг/мл (2 фаза циклу)

4,26±0,6

4,95±0,53

406,12±27,1

38,56±5,61

8,96±0,11

4,12±0,57

4,56±0,27

396,14±41,2*

35,96±3,42

6,98±0,12*

3,08±0,28*

4,03±0,31

372,58±36,1*

30,12±2,31*

4,96±0,21*

4,46±0,53

4,98±0,12

412,52±38,2

42,01±2,36

10,11±0,31*

Примітка: *P<0,05 - порівняно з групою контролю.

Так, показники ФСГ та ЛГ у дівчат-підлітків гірської місцевості дещо менші (3,08 ММО/л та 4,03 ММО/л) ніж у представників передгірської (4,12 ММО/л та 4,56 ММО/л), рівнинної (4,26 ММО/л та 4,95 ММО/л) місцевостей та контрольної груп (4,46 ММО/л та 4,98 ММО/л).

Рівень пролактину та естрадіолу майже однаковий у всіх групах, лише дещо нижчий у дівчаток-підлітків, що проживають у гірській (372,58 ММО/л та 30,12 нг/мл) та передгірській (396,14 ММО/л та 35,96 нг/мл) місцевості на відміну від обстежених контрольної групи (412,52 ММО/л та 42,01 нг/мл ) та прожи-ваючих на рівнині (406,12 ММО/л та 38,56 нг/ мл). Показник прогестерону, який визначався у цій когорті дівчат-підлітків лише один раз упродовж менструального циклу, становив

4,96 нг/мл у жительок гірської місцевості, 6,98 нг/мл - у жительок передгірської місцевості, 8,96 нг/мл - у жительок рівнини та 10,11 нг/мл у дівчат-підлітків контрольної групи.Таким чином, на основі комплексного обстеження дівчат-підлітків, народжених з низькою масою тіла, встановлено порушення у встановленні репродуктивної системи у пубертатному періоді. Дані зміни мають значні індивідуальні коливання в залежності від регіону проживання з різним рівнем природної нестачі йоду.

Отримані дані можуть слугувати явним прогностичним критерієм в діагностиці ризику затримки розвитку статевих органів у пубертатному періоді.

Ptrial. На основі комплексного обстеження дівчат-підлітків, народжених із низькою масою тіла було встановлено, що у пубертатному періоді порушення менструального циклу мають індивідуальний характер і залежать від регіону проживання особи з різним рівнем природної нестачі йоду.

Ключові слова: дівчата-підлітки, репродуктивна функція, йод-дефіцит.

Features of echography parameters of uterus, ovaries and becoming of menstrual cycle for girls-teenagers born with the deficit of body weight in the conditions of natural lack of iodine.

Rиsуn L.Р., Malyar V. А. trialry. On the basis of complex inspection of girls-teenagers, народжених it was set with subzero body weight, that in the пубертатному period of menstrual disorder carry individual character and depend on the region of residence of girl with the different level of natural lack of iodine.

Key words: girls-teenagers, reproductive function, iodine-deficit.

52 Проблеми клінічної педіатрії, 1 (23) 2014

1. Сивохина, Т.А. Формирование репродуктивного здоровья девочек. Патогенетическая роль цитокинов в профилактике ювенильных маточных кровотечений: автореф. дис.... д-ра. мед. наук / Т.А. Сивохина. - Самара, 2008. - 42 с.

2. Стратулат П., Куртяну А., Пынзарь Л., Кифяк Л., Стратулат М. Развитие системы наблюдения и первые результаты наблюдения за детьми с экстремально низкой массой при рождении и очень низкой массой при рождении в Республике Молдова / Стратулат П., Куртяну А., Пынзарь Л., Кифяк Л., Стратулат М.// Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2012.- Т. 2, №2. - С- 9 - 16.

3. Ткаченко, Л.В. Алгоритм выявления факторов риска для формирования репродуктивной функции женщин / Л.В. Ткаченко // Мать и дитя: материалы VI Рос. Форума-М., 2004. - С.505.

4. Феденко Н.П., Сеттарова Д.А., Саатова Л.М., Барсук И.Д. Анализ причин рождения детей с низкой массой тела и недоношенных // Мед. жур. Узбекистана.- 1990.- №6.- С.64.

5. Joann R. Petrini, Todd Dias, Marie C. MCCORMICK. Increased risk of adverse neurological development for late preterm infants. J Pediatr. 2009; 154(2): 169-176.

6. Kaplowitz P.B., Oberjield S.E. // Pediatrics.- 1999. - Vol. 104. - P. 936-941.05;106:1279-1288.

7. Knowledge, attitudes and behavior of adolescents about reproductive health at Belgrade territory // Srp Arh Celok Lek. - 2010. - Vol. 138, № 3-4. - P. 214-218.

8. Lams J.D. Prediction and early detection of preterm labor// Obstet. and Gynecol. - 2003. - Vol. 101. - P. 402-412.

9. Lemburg P. Ethical aspects of intensive care of premature and newborn infants / P. Lemburg // Gynakologe. - 1992. - № 25(3). - P. 160 - 163.

10. Livanov G.A., Bazarova V.G., Batotsyrenov B.V., Vasilev S.A., Glushkov S.I., Batotsyrenova Kh.V. Mechanism of neuroprotector action of metabolic anti-hypoxant reamberin in patients with toxicohypoxic encephalopathy. Eksp Klin Farmakol 2012; 75(1): 34-42.

11. Zobina L. Yu. A complicated course of pregnancy in women with puberty pathology in anamnesis / L. Yu. Zobina // Im International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors : Abstract book of Kharkiv National Medical University. - Kharkiv, 2008. - P. 50-51.