Суперечності, які виникли після внесення змін до КПК України, де було закріплено обов’язкове призначення психологічної експертизи моральної шкоди в кримінальному процесі. Призначення експертизи моральних страждань особи в межах кримінального провадження.
Аннотация к работе
Зазначено суперечності, які виникли після внесення змін до ст.242 КПК України, де було закріплено обов’язкове призначення психологічної експертизи моральної шкоди в кримінальному процесі. Указаны противоречия, возникшие после внесения изменений в ст.242 УПК Украины, где было закреплено обязательное назначение психологической экспертизы морального вреда в уголовном процессе. The paper considers contradictions which arise after entering amendments in 2014 into article 242 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, in which an obligatory appointment of psychological examination for the determination of moral harm amount in criminal trial is allocated. The thought on inexpediency of appointment of the person moral sufferings examination within the limits of criminal proceedings on the basis ofsuch positions is subtatiated: 1) before pronouncement of a court sentence on criminal proceedings a person’s guilt is not proved, in this case forensic psychological examination will be based on not proved premise - possibility of guilt which conflicts to an innocence presumption according to the Criminal Code of Ukraine. Carrying out forensic psychological examination of moral harm within criminal proceedings, the expert, being based on the inadmissible assumption of guilty, creates the proof;У 2014 р. законодавець закріпив обовязкове призначення психологічної експертизи для визначення розміру моральної шкоди в кримінальному процесі, а саме доповнив ч.2 ст.242 КПК України п.6, де зазначив, що слідчий або прокурор зобовязаний звернутися до експерта для визначення розміру шкоди немайнового характеру, заподіяної кримінальним правопорушенням. Унесення вказаних змін у КПК України призвело до появи колізії під час проведення судово-психологічної експертизи моральних страждань між новими вимогами ст.242 КПК України та загальною нормою КК України про презумпцію невинуватості підсудної особи. Указані зміни КПК України також призводять до виникнення суперечностей між п.6 ст.242 КПК України та обєктивними особливостями виникнення, розвитку та формування моральних страждань особи, які, у свою чергу, визначають своєчасність психологічної експертизи моральної шкоди. Сам факт наявності в особи психологічної травми може бути встановлений за допомогою психологічного дослідження на етапі судового розгляду кримінального провадження, незважаючи на провину сторін, тобто будь-яка особа може відчувати страждання від травмувальної події (незалежно від того, хто є винуватцем цієї події), але підґрунтям для відшкодування моральної шкоди є провина, яка може бути встановлена лише судом. Виконуючи судово-психологічну експертизу моральної шкоди в межах кримінального провадження, експерт нібито перестає бути незалежним учасником процесу, залучаючись до процесу доказування факту спричинення моральної шкоди.