З’ясування правового режиму договору про припинення права на аліменти у зв ’язку з набуттям дитиною у власність нерухомого майна. Юридична характеристика виду договору, умови, ознаки, сторони та форма. Змішана форма договору, момент його алеотарності.
Аннотация к работе
Таш’ян, сутність «ризиковості» цього виду договору полягає у тому, що під час укладення договору неможливо передбачити у ньому кількісний еквівалент аліментних зобов’язань (платежів), які за договором будуть припиненні, опираючись на те, що законодавством допускається можливість збільшити чи зменшити розмір аліментів, припинення їх у зв’язку зі смертю платника аліментів, чи дитини, втрати заробітку тощо (курсив власний - М. Зокрема, такі договірні відносини виникають на підставі вже наявних (встановлених, відомих та визначених) юридичних фактів - (а) чіткості встановленого зобов’язання про сплату аліментів (наявна форма аліментів та їх розмір), (б) встановлені факти, які надають можливість відбутися стадії укладення договору про припинення аліментів (наявність нерухомого майна, його оцінка та вид і технічні умови, придатність, оборотоздатність, тощо - визначені); (в) наявність дозволу органів опіки та піклування, наявність згоди сторін, відсутності заборон чи перешкод в укладенні договору, наявність окремого місця проживання платника аліментів від дитини тощо. Це пояснюється тим, що сторони договору мають можливість передбачити та оцінити правові наслідки від укладення такого договору, а зокрема - набуття конкретного майна із відповідним правовим режимом у власність в еквівалент «обміну» припинення чітко покладених (зафіксованих) договором, заявою або рішенням суду розміру аліментних зобов’язань на боржника-платника аліментів, які припиняються. Адже, якщо предметом цього договору є припинення зобов’язання сплачувати аліменти, як грошова сума; зобов’язання вчинити певні дії, які забезпечують можливість утримання дитини; зобов’язання передачі нерухомого мана, яке набувається у зв’язку з припиненням права на таке утримання, що призведе до позбавлення можливості отримувати аліменти (гроші в певному еквіваленті (частці від доходу, заробітку), наданні певних послуг по догляду, тощо). Тому предметом договору не є «обрахування суми аліментів, право на які припиняється», адже сума - завжди визначена на час укладення договору, як і встановлене та чітко зафіксоване право на отримання конкретних аліментів, їх еквіваленту; як і визначений еквівалент того чи іншого нерухомого майна набуваючого дитиною (або дитиною чи кимось із батьків) у власність.