Поняття дисциплінарної відповідальності. Права державних службовців, притягнутих до дисциплінарної відповідальності. Порядок застосування та оскарження дисциплінарних стягнень. Дисциплінарна відповідальність суддів та працівників державних органів.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 1.1 Погляд науковців стосовно дисциплінарної відповідальності державних службовців 1.2 Поняття та ознаки дисциплінарної відповідальності. ОСОБЛИВОСТІ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ 2.1 Дисциплінарна відповідальність суддів 2.2 Дисциплінарна відповідальність працівників державних органів в окремих сферах (галузях) діяльності Висновки до розділу 2 ВИСНОВКИ СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальність теми. Відповідно до законодавства України державних службовців наділено не лише багатьма правами, але на них покладено й обов’язки: дотримуватися Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина; зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншу інформацію, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію; сумлінно виконувати службові обов’язки. Правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців сьогодні містять Кодекс законів про працю України та Закон України «Про державну службу». Дисциплінарна відповідальність державних службовців полягає в їх обов’язку відповісти за вчинене ними порушення трудової дисципліни і зазнати дисциплінарних стягнень. Правовою підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку. Значна кількість державних службовців несуть дисциплінарну відповідальність не тільки за дисциплінарні проступки, повязані з невиконанням або неналежним виконанням покладених на них обовязків, а й за перевищення своїх повноважень, недотримання обмежень щодо державної служби, вчинення діянь, що порочать орган, де службовець працює, або його звання (норми моралі), присяги та обовязків. В цьому проявляється недоліки вітчизняного законодавства, оскільки до п.22 ст.92 Конституції України підстави «дисциплінарної відповідальності» повинні визначатися виключно законами. Вона полягає у звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з посади чи іншому усуненні її від виконання функцій держави (за винятком голів місцевих рад, стосовно яких передбачено спеціальне формулювання - «звільнення з виборної посади»). Даною проблемою тією чи іншою мірою займалися такі науковці, як І.Л. Бородін, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.В. Зуй, Н.М. Неумивайченко, О.В. Петришин, Г. Угрюмова, О.І. Щербак, В.В. Цвєтков, В.І. Щербина, О.М. Ярошенко та ін. На думку О.М. Ярошенко та С.М. Прилипка [9], дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності, тобто обов’язок працівника понести покарання, передбачене нормами законодавства про працю за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов’язків. Згідно зі ст.147 даного Кодексу за порушення трудової дисципліни до працівників може бути застосовано лише один з заходів стягнення - догана або звільнення. Наприклад, ст.14 вказаного Закону передбачає такі види стягнень, як попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду. Так, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників [24], а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовують за невиконання чи неналежне виконання службових обовязків або за проступок, який порочить їх як працівників прокуратури. 1.2 Поняття та ознаки дисциплінарної відповідальності. вчинення за місцем роботи розкрадання (в т. ч. дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП); - одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремлення підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, його заступниками , а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами (п. 1 ст. 41 КЗпП).