Аналіз динаміки чисельності населення та темпів його приросту для міст-регіональних центрів в пострадянський період. Ранжирування регіональних центрів за чисельністю населення. Періоди з найнижчими і найвищими показниками темпів приросту населення.
При низкой оригинальности работы "Особливості динаміки чисельності населення міст-регіональних центрів України в пострадянський період", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Від чисельності, динаміки і структури всього населення та трудових ресурсів зокрема, рівня його загальної підготовки і спеціальної кваліфікації, професійних і трудових навичок залежать розвиток та територіальна організація господарства. Це обумовлює надзвичайну важливість вивчення населення, його кількісних та якісних характеристик як фактору розвитку території, найважливішої передумови її соціально-економічного, інтелектуального, політичного розвитку. Мета дослідження - провести аналіз динаміки чисельності населення міст-регіональних центрів України в пострадянський період, виявивши її особливості та головні тенденції. Через різну динаміку людності в останні десятиліття дещо змінився ранг регіональних центрів за чисельністю населення: знизився ранг міст Дніпро, Донецьк, Суми і Кропивницький, в той час як ранг міст Чернівці, Одеса, Хмельницький, Рівне та Івано-Франківськ, навпаки, збільшився (рис. Найбільший абсолютний приріст чисельності населення протягом 1991-2017 рр. продемонстрував столичний Київ (282,4 тис. осіб); найменший - старопромислові Дніпро (-212,5 тис. осіб), Донецьк (194,1 тис. осіб), Харків (-183,8 тис. осіб) та Запоріжжя (-145,9 тис. осіб).Таким чином, за чисельністю населення міста-регіональні центри України можна поділити на такі групи: 1) міста з населенням понад 1 млн. осіб (Київ, Харків, Одеса); 2) міста з населенням від 500 тис. до 1 млн. осіб (Дніпро, Львів, Запоріжжя, Донецьк); 3) міста з населенням від 250 тис. до 500 тис. осіб (Миколаїв, Вінниця, Херсон, Полтава, Чернігів, Черкаси, Хмельницький, Житомир, Чернівці, Суми, Луганськ); 4) міста з населенням менше 250 тис. осіб (Рівне, Івано-Франківськ, Кропивницький, Тернопіль, Луцьк, Ужгород).
Вывод
Таким чином, за чисельністю населення міста-регіональні центри України можна поділити на такі групи: 1) міста з населенням понад 1 млн. осіб (Київ, Харків, Одеса); 2) міста з населенням від 500 тис. до 1 млн. осіб (Дніпро, Львів, Запоріжжя, Донецьк); 3) міста з населенням від 250 тис. до 500 тис. осіб (Миколаїв, Вінниця, Херсон, Полтава, Чернігів, Черкаси, Хмельницький, Житомир, Чернівці, Суми, Луганськ); 4) міста з населенням менше 250 тис. осіб (Рівне, Івано-Франківськ, Кропивницький, Тернопіль, Луцьк, Ужгород). Більшість регіональних центрів України протягом років незалежності мають негативну динаміку чисельності населення, що є загальнодержавною тенденцією. Виключення становлять Київ, Луцьк, Івано-Франківськ, Хмельницький, Рівне та Чернівці. В цілому можна зазначити, що позитивні динамічні зрушення стосуються росту і розвитку, по-перше, Києва як столиці України, а по-друге - тих міст, які є «регіональними столицями» західноукраїнських областей та відрізняються сприятливою демографічною ситуацією. Вкрай негативні тенденції характерні для міст старопромислових регіонів, де з уходом пострадянської промисловості відбуваються кризові явища в економіці [3].
Список литературы
1. Баканов С.А. Демографическая деградация города как индикатор его депрессивной динамики [Электронный ресурс] / С.А. Баканов. - Режим доступа: http://aik-sng.ru/text/krug/2003/342-370.pdf
2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Мельник І.Г. Динамічні аспекти розвитку великих міст України / І.Г. Мельник // Регіон-2017: стратегія оптимального розвитку: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 19-20 вересня 2017 р.). - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. - С. 106-108.
4. Мельник І. Міські поселення Луганщини: нові виклики на фоні старих проблем / І. Мельник // Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін: колективна монографія / За ред. К. Мезенцева, О. Олійника, Н. Мезенцевої. - К.: Видавництво «Фенікс», 2017. - С. 121-142.
References
1. Bakanov, S.A. (2003). Demograficheskaya degradatsiya goroda kak indikator ego depressivnoy dinamiki [Demographic degradation of the city as an indicator of its depressive dynamics]. Available at: http://aik- sng.ru/text/krug/2003/342-370.pdf
2. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Committee of Ukraine]. Available at: http://www. ukrstat. gov. ua/
3. Melnyk, I.H. (2017). Dynamichni aspekty rozvytku velykykh mist Ukrainy [Dynamic aspects of development of Ukrainian big cities]. Region-2017: optimal development strategy (2017, September 19-20). Kharkiv, Ukraine: V.N. Karazin Kharkiv National University, 106-108.
4. Melnyk, I. (2017). Miski poselennya Luhanshchyny: novi vyklyky na foni starykh problem [Urban settlements of Lugansk region: new challenges against the background of old problems]. Urban Ukraine. In the Epicenter of Spatial Changes. Kiev, Ukraine: Phoenix, 121-142.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
