Систематизація відомостей про діяльність регіональних товариств громадської організації "Просвіта" у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. на півдні України. Спільні і відмінні форми роботи просвітницьких товариств з громадськістю. Напрями діяльності організації.
При низкой оригинальности работы "Особливості діяльності регіональних товариств культурно-освітньої громадської організації "Просвіта"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зясовано, що Маніфест 17 жовтня 1905 р. надав можливості прогресивній інтелігенції на офіційній основі в товариствах «Просвіта» займатися розвоєм національної культури. Традиційні форми засновника «Просвіти» - галицького товариства (створення філій, бібліотек, читалень; друк творів українських письменників, брошур, шкільних підручників, газет; просвітницька діяльність інтелігенції) у різних регіонах розширювалися іншими видами діяльності осередків, а саме: одеська «Просвіта» - організація книжкової торгівлі, заснування шкіл, садків, просвітницьких та доброчинних закладів; катеринославське товариство - поділ діяльності на чотири секції (а) драматична (організація вистав), б) вокально-музична (організація хору та публічних заходів - концертів, вечірок); в) літературна - друк українських науково-популярних книжок і газет, організація книжкових виставок для популяризації поширення просвітянських видань); г) бібліотечна - організація роботи бібліотек для популяризації українських книжок); херсонське товариство - організація просвітницьких курсів і публічних лекцій; миколаївське товариство - друк часописів українською мовою, створення книгозбірень, музеїв, книгарень, бюро праці, просвітніх і благодійний закладів, заведення стипендій, шкіл.
Вывод
На півдні України наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. культурно-просвітницька діяльність велась різними товариствами, які згодом були реорганізовані в «Просвіти». Зясовано, що Маніфест 17 жовтня 1905 р. надав можливості прогресивній інтелігенції на офіційній основі в товариствах «Просвіта» займатися розвоєм національної культури. Кожне товариство мало свій статут, в якому було прописано мету, форми і методи діяльності. Традиційні форми засновника «Просвіти» - галицького товариства (створення філій, бібліотек, читалень; друк творів українських письменників, брошур, шкільних підручників, газет; просвітницька діяльність інтелігенції) у різних регіонах розширювалися іншими видами діяльності осередків, а саме: одеська «Просвіта» - організація книжкової торгівлі, заснування шкіл, садків, просвітницьких та доброчинних закладів; катеринославське товариство - поділ діяльності на чотири секції (а) драматична (організація вистав), б) вокально-музична (організація хору та публічних заходів - концертів, вечірок); в) літературна - друк українських науково-популярних книжок і газет, організація книжкових виставок для популяризації поширення просвітянських видань); г) бібліотечна - організація роботи бібліотек для популяризації українських книжок); херсонське товариство - організація просвітницьких курсів і публічних лекцій; миколаївське товариство - друк часописів українською мовою, створення книгозбірень, музеїв, книгарень, бюро праці, просвітніх і благодійний закладів, заведення стипендій, шкіл. Проте, не зважаючи на розбіжності у формах роботи, головними напрямами діяльності «Просвіт» були культурний і просвітницький розвиток українського народу.
Перспективою подальших досліджень у вищезазначеному напрямі вважаємо вивчення спадщини громадсько-культурних діячів того часу, зокрема М. Куліша, для оптимізації процесу національного виховання сучасної молоді.
Список литературы
1. Бєлий Д. З історії українського просвітницького руху на Херсонщині. 1917 - 1920 рр. Історичний нарис. - Херсон: Штрих, Персей, 2002. - 76с.
2. Голобородько Я. Соціодуховні пріоритети Миколи Куліша 1917-1920 років. // Українська мова і література в школі. - 2002. № 7, с. 43 - 46.
3. Гончаренко С.У Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене й виправлене / С.УГОНЧАРЕНКО. - Рівне: Волинські обереги, 2011. - 552 с.
4. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. - К.: Наук. думка, 2009. - Т. 6: Ла- Мі. - 784 с.
5. Кавун А.А., Магась В.О. «Просвіта» та влада в Наддніпрянській україні на початку ХХ ст. / А.А. Кавун, В.О. Магась // Сумський історико-архівний журнал. - 2013. -№ ХХІ. -С. 10-14.
6. Качор А. Роля «Просвіти» в економічному розвитку Західної України / А. Качор// Українська Вільна Академія Наук. Серія: Літопис УВАН. -Ч. 18. -Вінніпег: Накладом Товариства «Просвіта» в Порт Артурі, 1960. - 29 с.
7. Кульчицька О. Громадська діяльність «Просвіт» Півдня України на початку ХХ ст. // Національний університет «Києво- Могилянська академія». Наукові записки. - Т. 21: Історичні науки. - К.: «КМ Академія», 2003. - С.24-27.
8. Мельник М.О. До 105-ї річниці з часу заснування Миколаївського українського товариства «Просвіта» / О.М.Мельник (2012) [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/264-do-105-richnitsi-tov-prosvita. html. - Назва з екрану.
9. Мисечко А.І. Український культурно-освітній рух на Півдні України (1900-1914 рр.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Одеський державний ун-т ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 1999. - 15 с.
10. Морозова О. Місце і роль М.М.Аркаса у відродженні національної школи // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 17. Вип. 4. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. - С. 104-108.
11. Перський, С. Популярна історія товариства «Просвіта» у Львові: з іл. / Степан Перський. - Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1932. - 268, [1] с. - (Видання товариства «Просвіта»; ч. 780).
12. Пустовгар О. Історія «Просвіти» на Полтавщині» у 1905-1916 роках: перші спроби легалізуватися, заснування і діяльність Українського клубу/ О. Пустовгар (2018) [Еектронний ресурс].- Режим доступу: http://np.pl.ua/2018/02/ istoriya-prosvity-na-poltavschyni-u-1905-1916-rokah-pershi-sproby-lehalizuvatysya-zasnuvannya-i-diyalnist-ukrajinskoho- klubu/. - Назва з екрану.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
