Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології - Автореферат

До найважливіших досягнень у розвитку перинатології та перинатальної медицини в останні роки належить уявлення про єдину функціональну систему мати-плацента-плід, що дозволяє по-новому вирішувати проблему перинатальної захворюваності та смертності, повязану з плацентарною недостатністю (Б.М. Незважаючи на численні дослідження, що стосуються плацентарної недостатності при тиреоїдній патології, залишаються маловивченими механізми патогенетичного впливу захворювання щитоподібної залози матері на особливості формування та функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних із захворюваннями ЩЗ. Продовжується пошук оптимальних методів терапії хронічної плацентарної недостатності (ХПН) у вагітних з тиреоїдною патологією. Усе вищевикладене визначило актуальність питань діагностики й лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією. На підставі проведених досліджень гормонального статусу й показників інтенсивності перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного статусу визначити показання до корекції виявлених порушень у комплексі лікувальних заходів хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією.Усі вагітні основної групи були поділені на такі підгрупи: I - 61 вагітна з автоімунним тиреоїдитом; II - 56 вагітних з дифузним токсичним зобом. У I групі із 61 вагітної з автоімунним тиреоїдитом 39 (63,9%) мали збільшення ЩЗ I ступеня, 22 (36,1%) - II ступеня. При аналізі акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу жінок, що спостерігались, встановлено, що у вагітних з АІТ і ДТЗ особливостями, які вірогідно відрізняють їх від пацієнток групи контролю, малі місце різні порушення менструального циклу - в 2/3 вагітних із ДТЗ і в 1/3 з АІТ спостерігався пізній вік менархе (14-15 років і більше). Концентрація загального холестерину й триглицеридів у вагітних із ДТЗ була трохи нижчою від показників контрольної групи (ХС у групі з ДТЗ - 3,5±0,7 ммоль/л, ТГ - 0,72±0,14 ммоль/л, у контролі 4,1±0,5 ммоль/л і 0,97±0,12 ммоль/л, відповідно, p<0,05). Показники ЛПНЩ і ЛПДНЩ в обстежених жінок з АІТ вірогідно збільшені в 2 рази (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою, у групі з ДТЗ - показники ЛПНЩ і ЛПДНЩ наближалися до показників контрольної групи: ЛПНЩ - 4,56±1,01 ммоль/л, ЛПДНЩ - 0,90±0,16 ммоль/л; у контролі 4,29±1,01 ммоль/л і 0,87±0,13 ммоль/л, відповідно.У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології, а також у підвищенні ефективності терапії. Діагностичними критеріями розвитку первинної плацентарної недостатності у вагітних з патологією ЩЗ слід вважати зміни рівня естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену в динаміці гестації; в ранній термін вагітності інформативним показником є рівень хоріонічного гонадотропіну. При хронічній плацентарній недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження АОСЗ, найбільш виражених при автоімунному тиреоїдиті. Впродовж усього періоду гестації у вагітних з тиреоїдною патологією мало місце порушення ліпідного обміну, що виявляло себе в підвищенні рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ (p<0,05) при автоімунному тиреоїдиті та зниженні цих покаників при дифузному токсичному зобі. У вагітних із захворюваннями ЩЗ виявлені патологічні показники кровотоку в спіральних артеріях навіть при відсутності порушень гемодинаміки в основному стовбурі маткової артерії, вірогідне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та в артеріях пуповини, що може слугувати прогностичною ознакою хронічної плацентарної недостатності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології, а також у підвищенні ефективності терапії.

Діагностичними критеріями розвитку первинної плацентарної недостатності у вагітних з патологією ЩЗ слід вважати зміни рівня естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену в динаміці гестації; в ранній термін вагітності інформативним показником є рівень хоріонічного гонадотропіну.

При хронічній плацентарній недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження АОСЗ, найбільш виражених при автоімунному тиреоїдиті.

Впродовж усього періоду гестації у вагітних з тиреоїдною патологією мало місце порушення ліпідного обміну, що виявляло себе в підвищенні рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ (p<0,05) при автоімунному тиреоїдиті та зниженні цих покаників при дифузному токсичному зобі.

Ультразвукові особливості ФПК у вагітних основної групи полягають у передчасному дозріванні плаценти (14,6% при АІТ; 8,9% при ДТЗ), кальцинуванні (19,7% при АІТ; 12,5% при ДТЗ), розширення міжворсинчастого простору (22,9% при АІТ; 16,1% при ДТЗ), інфарктах (16,4% при АІТ; 10,7% при ДТЗ) і нерівномірному рості плоду, що обумовлено функціональною неповноцінністю плаценти.

У вагітних із захворюваннями ЩЗ виявлені патологічні показники кровотоку в спіральних артеріях навіть при відсутності порушень гемодинаміки в основному стовбурі маткової артерії, вірогідне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та в артеріях пуповини, що може слугувати прогностичною ознакою хронічної плацентарної недостатності.

Порівняльний аналіз кардіотокографічних даних свідчив про хронічну гіпоксію плоду у 39,2±0,9% вагітних з автоімунним тиреоїдитом і у 27,3±2,1% вагітних із дифузним токсичним зобом.

Біофізичний профіль плоду є обєктивним критерієм оцінки внутрішньоутробного стану плоду й ступеня компенсації плацентарної недостатності. Прогностично найбільш важливим у вагітних з тиреоїдною патологією є зниження до 0-1 бала таких показників, як НСТ, ДРП (80-85% інформативності), РА, Т (90-95% інформативності).

Застосування в комплексному лікуванні вагітних з тиреоїдною патологією препарату б-ліпоєвої кислоти - берлітіону - сприяє поліпшенню мікроциркуляції, пригніченню процесів ПОЛ та активації АОСЗ.

Впровадження в практику диференційованого підходу до методів терапії хронічної плацентарної недостатності при захворюваннях щитоподібної залози дозволило народити життєздатних дітей у 88,5% пацієнток з АІТ і в 91,1% - із ДТЗ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усім вагітним з автоімунним тиреоїдитом і дифузно-токсичним зобом варто проводити лікування хронічної плацентарної недостатності, починаючи з 12-16 тижнів гестації.

Показанням до лікування вагітних з патологією щитоподібної залози, навіть за відсутності в них явних клінічних ознак ХПН, є інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження активності АОСЗ.

У звязку з порушенням процесів ПОЛ-АОСЗ при тиреоїдній патології в комплексне лікування вагітних рекомендується вводити препарат б-ліпоєвої кислоти - берлітіон, здатний інгібувати перекисне окислення ліпідів, нормалізувати функціональну активність біоантиоксидантної системи.

Препарат берлітіон призначається по 300 мг два рази на добу після їжі протягом 14-18 днів. При відсутності ефекту курс лікування подовжується до 28 днів.

1. Майко М.О. Діагностика і лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 2. - С. 109-114.

2. Майко М.О. Оценка состояния фетоплацентарной системы при тиреоидной патологии // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2006. - Том 9, №2. - С.90-92.

3. Майко М.О. Состояние антиоксидантного статуса при плацентарной недостаточности у беременных с заболеваниями щитовидной железы // Запорожский медицинский журнал.- 2006. - № 3. - С.28-31.

4. Щербаков В.Ю., Хомета А.Б., Майко М.А. Состояние микробиоценоза урогенитального тракта у беременных с невынашиванием и аутоиммунной патологией // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2005. - Том 8, №1 (додаток) - С.91-94. Автор провів аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті.

5. Щербаков А.Ю., Майко М.А. Роль процессов перекисного окисления липидов и липидного обмена в развитии плацентарной недостаточности при тиреоидной патологии // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2006. - Том 9, №2. - С.206-209. Автор провів обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, підготував текст для друку.

6. Щербаков В.Ю., Майко М.О., Щербаков А.Ю. Спосіб прогнозування невиношування вагітності при автоімунних порушеннях. Пат. України №10781,U. Заявл. 21.06.2005; Опубл. 15.11.2005. - Бюл. Промислова власність. - 2005. - № 11. Автор провів аналіз матеріалів, та узагальнення результатів.

7. Майко М.О. Бердіков І.О. Оцінка ефективності фітотерапії в комплексному лікуванні хронічної варикозної хвороби у вагітних з невиношуванням // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини. Матеріали науково-практичної конференції молодих учених, 22 листопада 2005 року. - Харків, 2005. - С. 116. Автор провів обстеження та лікування вагітних, узагальнення результатів та оформлення статті.