Анатомічні, гістологічні, гістохімічні та математичні методи дослідження особливостей морфогенезу тимуса новонароджених. Виявлення дендритних клітин у щурів. Розвиток фізіологічного набряку тканини тимуса. Лектин сочевиці як маркер популяції клітин.
Аннотация к работе
Протягом останнього десятиріччя опубліковано ряд робіт, присвячених вивченню морфології тимуса після народження (Торбек В.Э., 1996; Іванов М.Є., 1996; varas Добові ритми мітотичної активності, вмісту клітин, міграції лімфоцитів тимуса описані більше у дорослих людей і статевозрілих лабораторних тварин (Баркова Е.Н., Шатилович Л.Н., 1992; Бородин Ю.А, Труфакин В.А., 1992). протилежні погляди залишаються на шляхи еміграції лімфоцитів з тимуса (Ярилин А.А., Гриневич В.Г., 1991; Сапин М.Р., 1996; Петренко В.М., 1999). Глікозаміноглікани - невідємна частина екстрацелюлярного матриксу тимуса, вони створюють мікрооточення для лімфоцитів (Юрина Н.А., Радостина А.И., 1990; Haegel-Kronenberger Н., 1998), і динаміка біополімерів, до складу яких входять вуглеводи, в тимусі новонароджених представляє інтерес для морфологів. Розподіл й динаміка структур тимуса, які мають рецептори до лектину сочевиці (LCA) й завязі пшениці (WGA), а також періодичність змін функціональної активності тимуса у новонароджених до цього часу не вивчалися. Вивчити динаміку абсолютної, відносної маси, обєму й питомої густини, співвідношення морфофункціональних зон тимуса протягом першого тижня післянатального життя.Забій новонароджених тварин, починаючи з моменту народження, здійснювали: протягом 12-ти годин з інтервалом в 2 години, в подальшому - з інтервалом в 4 години до 48-ої години після народження; з інтервалом в 6 годин протягом третьої доби життя і з інтервалом 12 годин до кінця першого тижня життя. Рахували лімфоепітеліальний індекс в морфофункціональних зонах тимусу: субкапсулярній, внутрішній корі, на кортико-медулярній межі й мозковій речовині. 7) підраховували абсолютну кількість судин мікроциркуляторного русла (артеріоли, капіляри, венули, перісудинні й уособленні лімфатичні судини) в периферичних (субкапсулярна зона і власне коркова речовина) і центральних (кортико-медулярна межа й мозкова речовина) відділах часточок тимуса. Починаючи з другої години післянатального життя й до 36-ї години, в периферійних відділах коркової речовини вміст капілярів переважає над мозковою речовиною й кортико-медулярною межею. Вміст тучних клітин, локалізованих по ходу судин кортико-медулярної межі, зменшується протягом перших шести годин після народження і також збільшується до 12-ї години (1,13±0,3). у новонароджених частка дегранульованих тучних клітин в капсулі максимальна, а в популяції тучних клітин, розміщених по ходу кровоносних судин кортико-медулярної межі, максимальний індекс дегрануляції визначається через 2 години після народження.1. з моменту народження в тимусі новонароджених запускається каскад послідовних змін кількісного та якісного вмісту лімфоцитів, клітин внутрішньотимічного мікрооточення, морфофункціонального стану екстра целюлярного матрикса та судин мікроциркуляторного русла. Починаючи з 36-48-ї години після народження, встановлюються періодичні зміни відносної, абсолютної маси, обєму и питомої густини тимусу, клітинного складу і функціонального стану судин мікроциркуляторного русла органу. Периваскулярні лімфатичні судини розміщуються переважно в зоні кортико-медулярної межі тимусу. Вміст періваскулярних лімфатичних судин в тимусі залежить від віку, найчастіше вони виявляються: на перших хвилинах після народження (5,6±0,22), з 16-ї по 24-у годину, на 36-у, 48-у та 66-у годину післянатального життя. 4. протягом першого тижня після народження стабілізується проліферативна активність лімфоцитів тимусу. починаючи з третьої доби життя, мітотична активність лімфоцитів субкапсулярної зони змінюється з періодичністю в 36 годин; коркової речовини - 48 годин; мозкової речовини - 24 години.
План
2. Основний зміст
Вывод
1. з моменту народження в тимусі новонароджених запускається каскад послідовних змін кількісного та якісного вмісту лімфоцитів, клітин внутрішньотимічного мікрооточення, морфофункціонального стану екстра целюлярного матрикса та судин мікроциркуляторного русла. Починаючи з 36-48-ї години після народження, встановлюються періодичні зміни відносної, абсолютної маси, обєму и питомої густини тимусу, клітинного складу і функціонального стану судин мікроциркуляторного русла органу.
2. Маса тимусу новонароджених і немовлят, які померлі протягом першого тижня після народження, коливається від 3 до 20 г. Тимус має часточкову будову, кортико-медулярна межа не виражена, судини повнокровні. Морфологічна картина будови тимуса різноманітна й відповідає одній з фаз акцидентальної інволюції (II-IV), але чіткої стадійності змін морфології органу в залежності від віку не виявлено.
3. в тимусі щурів першого тижня життя функціональний стан судин мікроциркуляторного русла й периваскулярних лімфатичних судин хвилеподібно змінюється. Периваскулярні лімфатичні судини розміщуються переважно в зоні кортико-медулярної межі тимусу. Вміст періваскулярних лімфатичних судин в тимусі залежить від віку, найчастіше вони виявляються: на перших хвилинах після народження (5,6±0,22), з 16-ї по 24-у годину, на 36-у, 48-у та 66-у годину післянатального життя. Збільшення периваскулярних лімфатичних судин спостерігається на фоні капілярного стазу.
4. протягом першого тижня після народження стабілізується проліферативна активність лімфоцитів тимусу. починаючи з третьої доби життя, мітотична активність лімфоцитів субкапсулярної зони змінюється з періодичністю в 36 годин; коркової речовини - 48 годин; мозкової речовини - 24 години. Максимальний вміст лімфоцитів, з явищами деструкції, спостерігається в зоні кортико-медулярної межі. В корковій речовині пік накопичення гинучих лімфоцитів (4,55±0,11) виявляється на 4-у годину після народження.
5. У новонароджених дендритні клітини тимусу мають рецептори до лектину сочевиці (LCA), розташовуються на кортико-медулярній межі. Протягом першого тижня після народження спостерігається динамічна зміна вмісту дендритних клітин в тимусі щурів. Максимальний вміст дендритних клітин з вуглеводним залишком ?-D-манози виявляється в тимусі новонароджених (8,6±1,92) та на 28-у годину після народження (8,89±1,99).
6. Відростки епітеліоретикулоцитів формують дрібнопетельну WGA -сітку коркової речовини й крупнопетельну WGA -сітку мозкової речовини. Рівень експресії рецепторів до лектину завязі пшениці на епітеліоретикулоцитів тимуса динамічно змінюється у відповідності до етапів міграції лімфоцитів.
7. В тимусі новонароджених щурів вміст тучних клітин максимальний (2,56±0,59). Вони локалізуються в двох зонах: в капсулі органу, міжчасточкових перегородках і по ходу судин кортико-медулярної межі. Збільшення рівня дегранульованих тучних клітин в тимусі щурів першої доби після народження збігаєтться зі збільшенням периваскулярних лімфатичніх судин.
8. В тимусі новонароджених спостерігається періодичний розвиток фізіологічного набряку, який характеризується збільшенням вмісту периваскулярних лімфатичних судин, капілярним стазом, збільшенням індексу дегрануляції тучних клітин і зростанням вмісту гіалуронової кислоти. Протягом розвитку фізіологічного набряку тканини тимуса відбувається еміграція лімфоцитів на периферію, що проявляється зменшенням лімфоцитоепітеліального відношення й чітким контуруванням WGA -епітеліальної сітки мозкової речовини.
Практичні рекомендації
- Оцінку морфології тимуса немовлят, вмерлих протягом перших годин/діб після народження, доцільно проводити враховуючи стадії акцидентальної інволюції.
- Морфологія тимуса дуже мінлива протягом перших годин після народження. При описуванні морфології тимуса щурів першої доби життя необхідно точно вказати вік досліджуваної тварини.
- гістохімічну реакцію виявлення рецепторів до лектину сочевиці (LCA) можливо використовувати як специфічну для виявлення дендритних клітин тимуса.
- гістохімічну реакцію виявлення рецепторів до лектину завязі пшениці (WGA) можливо використовувати як специфічну для виявлення епітеліоретикулоцитів коркової та мозкової речовини.
Список литературы
1. Городничева Е.А. Особенности динамики объема, абсолютной и относительной массы тимуса белых крыс первой недели постнатального периода онтогенеза. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского. - Сімферополь, 1999.- Т.135, Ч. 1.- С.204-209.
2. Волошин Н.А., Григорьева Е.А. Клеточная динамика тимуса крыс первых суток жизни. // Вісник морфології.- 2000.- Т. 6, № 2.- С. 289-292.
3. Григорьева Е.А. Особенности динамики лимфоэпителиального индекса в морфофункциональных зонах тимуса белых крыс первой недели постнатального периода онтогенеза. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. - Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ, 2000. - Вип. VI. - С.97-100.
// Укр. мед. альманах (додаток).- 2000.- № 1.- С.12
5. Волошин Н.А., Иванов М.Е., Городничева Е.А. Особенности лимфоидной популяции мозгового вещества вилочковой железы белых крыс // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. ст.- Днепропетровск, 1996.- Вып.7, Ч.1.-С.137.
6. Городничева Е.А. Изучение накопления 3Н-уридина в тимусе новорожденных крыс на фоне применения тимозина // Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов-медиков Запорожского государственного медицинского университета и Запорожского государственного института усовершенствования врачей.- Запорожье, 1996.- С. 88-89.
7. Волошин Н.А., Иванов М.Е., Городничева Е.А. частота встречаемости эпителиальных клеток и их структур в мозговом веществе вилочковой железы крыс с индуцированной тимомегалией // Актуальні питання морфології: Зб. наук. пр.- Тернопіль, 1996.- Т.1.- С. 146-147.
8. Voloshyn M., Ivanov M., Shcherbacov M., Vovchenco M., Kushch О., Medvedev A., Gorodnicheva E. Newborn organs" visceromegalia as foetuses reaction on intrauterine antigen stimulation // Italian J. Anatomy and Embryology. - 1999. - Vol. 104, Suppl. № 1. - P. 749.
9. Щербаков М.С., Городничева Е.А. Суточные колебания морфометрических показателей центральных лимфоидных органов новорожденных крыс // Научные ведомости БЕЛГУ. Серия “Медицина”: Материалы 3-го Междунар. конгр. по интегративной антропологии.- 2000.- №2 (11).- С. 179.
10. Волошин Н.А., Медведев А.Е., Вовченко М.Б., Григорьева Е.А., Поправко М.И., Иванов М.Е. Гистофизиологические изменения в органах после внутриутробного введения антигенов // наукові читання, присвячені 100-річчю від дня народження професора Б.В.Альошина.- Харків, 2001.- С.4.