Дослідження судин мікроциркуляторного русла кіркової речовини надниркових залоз щурів у ранньому післянатальному періоді. Вивчення механізмів глюкокортикоїдної регуляції вуглеводного, білкового та ліпідного обмінів. Особливості синтезу глікопротеїдів.
Аннотация к работе
Встановлені механізми глюкокортикоїдної регуляції вуглеводного, білкового та ліпідного обмінів (Горбань Є.М., 2002; Masahisa N., 1980; Mesiano S., 1997) і детально описані гормони надниркових залоз, їхні ферментні системи, що забезпечують стероїдогенез, а також локалізацію цих ферментів у клітинах (Каширина Н.К., 1996). Незважаючи на це, надниркові залози до цього часу залишаються органом, в якому багато невирішених проблем. Тому великий інтерес представляє вивчення судин мікроциркуляторного русла кіркової речовини надниркових залоз у ранньому післянатальному періоді онтогенезу. Вивчити динаміку абсолютної і відносної маси надниркових залоз, співвідношення основних структурних компонентів у морфофункціональных зонах кіркової речовини надниркових залоз протягом першого місяця післянатального життя. Визначити динаміку клітинного складу в морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз лабораторних тварин у ранньому післянатальному періоді.Для порівняння впливу антигенів білкового і вірусного походження на процес становлення морфофункціональних зон кіркової речовини надниркових залозах використовували вакцину паротиту живу суху в дозі 25 ГАОІ50, яку вводили плодам третьої групи в 0,05 мл стерильного фізіологічного розчину. У кірковій речовині з народження і до 14-ї доби життя визначали відносну площу дефінітивної (клубочкової і пучкової зони) і фетальної кори, з 14-ї та по 30-у добу післянатального життя виявляли відносну площу клубочкової, пучкової і сітчастої зон. Індивідуальні коливання маси надниркових залоз у плоду, за даними (Смоличевой Е.И., 1962), залежать головним чином від обсягу клітинної маси кіркової речовини і від кровонаповнення органу, у той час, як ступінь навантаження клітин суданофільними речовинами, а також осередкові гіперпластичні реакції кіркової речовини не спричиняють істотного впливу на масу органу. До третьої доби життя у тварин, що одержували гамма-глобулін людини, абсолютна маса надниркових залоз збільшується в порівнянні з новонародженими і вона більша, ніж у інтактних тварин. З одинадцятої доби життя спостерігається поступове збільшення відносної маси надниркових залоз у тварин після внутрішньоплідного введення антигенів, але ці показники більші, ніж у тварин контрольної групи.1.У роботі вирішена актуальна задача нормальної анатомії - встановлені закономірності та кількісні параметри будови надниркових залоз, становлення їх морфофункціональних зон, клітинна динаміка, синтез вуглеводвміщуючих біополімерів та сполук, що містять рецептори до a-D-манози у ранньому післянатальному періоді онтогенезу у нормі та після внутрішньоплідної дії антигенів. Протягом першого тижня післянатального періоду життя у експериментальних тварин абсолютна маса надниркових залоз більше, ніж у інтактних щурів, а з 11-ї доби життя різниця нівелюється. Повне заміщення фетальної кори надниркових залоз та формування пучкової і сітчатої зон у експериментальних тварин відбувається на 11-у добу спостереження, що на три доби раніше, ніж у інтактних тварин. 4. в надниркових залозах новонароджених тварин в клубочковій та пучковій зонах кіркової речовини постійно знаходиться від 3 до 5% лімфоцитів, а у фетальній корі - 13-15% лімфоцитів та їх скупчень по ходу кровоносних судин і біля зруйнованих адренокортикоцитів. У тварин, які отримали внутрішньоплідно антигени, відносна площа судин клубочкової та пучкової зон кіркової речовини надниркових залоз більше, ніж у інтактних тварин.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1.У роботі вирішена актуальна задача нормальної анатомії - встановлені закономірності та кількісні параметри будови надниркових залоз, становлення їх морфофункціональних зон, клітинна динаміка, синтез вуглеводвміщуючих біополімерів та сполук, що містять рецептори до a-D-манози у ранньому післянатальному періоді онтогенезу у нормі та після внутрішньоплідної дії антигенів.
2. Абсолютна маса органу у тварин, які внутрішньоплідно отримували антигени, складає 1,15-1,25 мг, що статистично достовірно вище, ніж у інтактних та контрольних щурів.
Протягом першого тижня післянатального періоду життя у експериментальних тварин абсолютна маса надниркових залоз більше, ніж у інтактних щурів, а з 11-ї доби життя різниця нівелюється. У новонароджених щурів після внутрішньоплідного введення антигенів різної природи відносна маса надниркових залоз більша, ніж у інтактних.
3. Після внутрішньоплідного введення антигенів відносна площа фетальної кори надниркових залоз при народженні менше на 10%, ніж у інтактних тварин. Повне заміщення фетальної кори надниркових залоз та формування пучкової і сітчатої зон у експериментальних тварин відбувається на 11-у добу спостереження, що на три доби раніше, ніж у інтактних тварин.
4. в надниркових залозах новонароджених тварин в клубочковій та пучковій зонах кіркової речовини постійно знаходиться від 3 до 5% лімфоцитів, а у фетальній корі - 13-15% лімфоцитів та їх скупчень по ходу кровоносних судин і біля зруйнованих адренокортикоцитів.
Вміст лімфоцитів в надниркових залозах новонароджених тварин після внутрішньоплідного введення антигенів в зонах кіркової речовини вище, ніж у інтактних.
До 7-ї доби післянатального життя у корі надниркових залоз виявляються поодинокі лімфоцити. Динаміка зниження вмісту лімфоцитів в надниркових залозах щурів корелює зі зменшенням фетальної кори та вмісту у ній зруйнованих адренокортикоцитів.
5. У тварин, які отримали внутрішньоплідно антигени, відносна площа судин клубочкової та пучкової зон кіркової речовини надниркових залоз більше, ніж у інтактних тварин.
З 3-ї доби площа, займана судинами, змінюється різнонаправлено і стабілізація площі, яку займають судини у тварин після внутрішньоплідного введення вакцини вірусу паротиту відбувається на 7-у добу життя у тварин, які отримували гамма-глобулін людини - до 11-ї доби життя, а у інтактних - до 14-ї. У фетальній корі щурів після внутрішньоплідного введення антигенів спостерігається збільшення площі, яку займають судини мікроциркуляторного русла на 3 та 7 добу життя.
6. Вміст глікопротеїдів (сіалопротеідів, діастазолабільних глікопротеїдів) у тканині надниркових залоз новонароджених щурів, які внутрішньоплідно отримували антигени, вище, ніж у інтактних тварин. На двадцять першу добу після народження якісний склад глікопротеідів та їх кількість в надниркових залозах щурів усіх груп стають однаковими.
7. Внутрішньоплідне введення гамма-глобуліну приводить до збільшення кількості мітозів. Протягом усього терміну експерименту спостерігається хвилеподібна зміна синтезу ДНК у ядрах адренокортикоцитів усіх морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз та паралельно з цим збільшення кількості мітозів.
8. Сполуки з кінцевими залишками a-D-манози в надниркових залозах у новонароджених щурів виявляються на мембрані та у цитоплазмі адренокортикоцитів, стінках судин мікроцикуляторного русла і у сполучній тканині у всіх морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз.
Найбільш інтенсивно бензидинова мітка спостерігається у новонароджених щурів на цитоплазматичній мембрані та цитоплазмі гігантських клітин та адренокортикоцитів з ознаками руйнування у зоні фетальної кори, які зовсім зникають до чотирнадцятої доби після народження. Внутрішньоплідне введення антигенів викликає на першу добу життя збільшення вмісту PSA -гігантських клітин до 10-11% та адренокортикоцитів з ознаками руйнування до 33-35%, в порівнянні з інтактними та контрольними тваринами. Темпи зменшення відносної кількості клітин фетальної кори, які мають на собі рецептори до лектину гороху, випереджають показники контролю.
Список литературы
1.Вовченко М.Б. Особенности распределения сосудов гемомикроциркуляторного русла в морфофункциональных зонах коры надпочечника крыс в норме и после внутриутробного введения антигенов. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. ( Труды Крымского государственного мед. университета им. С.И. Георгиевского,- 1999, Т.135,ч. 1.- С.161-169.
2. Щербаков М.С., Вовченко М.Б. Морфогенез печени и надпочечников у крыс после внутриутробного введения антигенов. // Актуальні питання фармацевтичноі науки та практики. Запоріжжя.1995 р.- С.90-91.
3. Волошин М.А., Щербаков М.С., Вовченко М.Б., Кущ О.Г. Особливості морфогенезу надниркових залоз та печінки щурів у ранньому післянатальному періоді. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Запоріжжя. Вип.1, 1997р. С. 207-211.
4. Волошин Н.А., Вовченко М.Б., Иванов М.Е. Особенности строения лимфоидной ткани надпочечных желез крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Наукові статті міжнародної науково-виробничої конференції “Морфологія - практичній ветеринарії та медицині”,-1998р. Вип.6, ч.1. С. 130-133.
5. Волошин Н.А., Вовченко М.Б., Иванов М.Е. Особенности лимфоидной ткани коркового вещества надпочечников крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза после внутриутробного введения вакцины паротита. // Проблемы достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского медицинского университета им. С.И.Георгиевского. 1998. Т.134, 41- С. 43-47.
6. Медведєв О.Е., Вовченко М.Б. Морфологічні зміни в підшлунковій залозі та наднирниках новонароджених щурів після внутрішньочеревного введення антигену.// Український медичний альманах . Луганськ 2000р. Т.3 №1 (Додаток) - С. 40-41.
7. Волошин Н.А, Вовченко М.Б. Морфологические особенности фетальной коры надпочечников крыс в раннем постнатальном периоде в норме и после внутриутробного введения антигенов.// Вісник морфології.-2002.-Т.8, №2.- С.40-42.
8. Вовченко М.Б. Особенности морфогенеза надпочечных желез крыс в раннем постнатальном периоде. //Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов медиков Запорожского государственного института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медицинского университета. Запорожье, 1996. - С.86-87.
9. Щербаков М.С., Вовченко М.Б. Особенности формирования лимфоидной системы паренхиматозных органов крыс в раннем постнатальном периоде. // Актуальні питання морфологіі // II нац. Конгрес АГЕТ України. Луганськ 1998.-С. 262-263
10. Voloshyn M., Ivanov M., Sherbacov M., Vovchenco M., Kushch O., Medvedev A., Gorodnicheva E. Newborn organs visceromegalia as foetuses reaction on intrauterine antigtn stimulation. / Italian Jorn/ of Anatomy and Embryology. XV Congress of the international Federation of Association jf Anatomists and 4THINTERNATIONAL Malpigi Symposium. Rome, September 11-16, 1999. Sup1, 1999 Vol.- 749.
11. Волошин Н.А., Иванов М.Е., Щербаков М.С., Медведев А.Е., Вовченко М.Б., Кущ О.Г. Лектин-связывающие характеристики эндотелия кровеносных сосудов внутренних органов и дермы белых крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза // Матер. укр. наук. конф. з міжнародною участю “Мікроциркуляція та її вікові зміни” - Київ, 1999. - С.154-155.