Особливості будови клубової і сліпої кишок новонароджених після внутрішньоплідної дії антигенів (анатомо-експериментальне дослідження) - Автореферат

Особливий інтерес викликають закономірності формування, будови і функції лімфоїдних структур, асоційованих зі слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які мають найбільший обєм серед всіх вторинних органів імунної системи і приймають активну участь у формуванні місцевого імунітету травної системи та формуванні імунологічної толерантності, порушення якої призводить до харчової алергії (В.К. Вивчення впливу лімфоцитів, як чинників морфогенезу, на формування структур органів, а так само дії антигенів, що надходять в організм плоду і викликають міграцію лімфоцитів до периферійних органів імунної системи (М.А. Пейєрові бляшки та лімфоїдні вузлики клубової кишки є структурами, куди в першу чергу приходять Т-лімфоцити з тимусу. Клубова, сліпа і висхідна ободова кишки утворюють єдину морфо-функціональну структуру - ілеоцекальний кут. Вивчити розподіл рецепторів до лектину зародків пшениці (WGA), арахісу (PNA) та сої (SBA) на клітинах та структурах клубової і сліпої кишок.Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань, дослідження виконано на ділянках тонкої (клубова) і товстої (сліпа і висхідна ободова) кишок 126 білих щурів лінії Вістар у віці від 1-ої до 60-ої доби постнатального життя. Вводили в кількості 0,165 мг білка в 0,05 мл розчину тваринам першої групи; контрольним плодам вводили ізотонічний 0,9% розчин NACL в ампулах, по 0,05 мл. 8) підраховували клітинний склад: епітеліоцити, клітини з фігурами мітозу і лімфоцити, лейкоцити (чіткої закономірності змін кількості лейкоцитів не виявлено, тому дані в роботі не представлені). Підраховували клітинний склад підслизової основи слизової оболонки кишки: фіброцити, фібробласти, клітини з фігурами мітозу, великі, середні і малі лімфоцити, лейкоцити, інші клітини, а також структурні елементи: рихла сполучна тканина, кровоносні і лімфатичні судини. У сліпій і ободовій кишках висота складок слизової також вище у тварин, що отримували антиген, ніж у інтактних тварин, але зміни менш виражені, ніж в тонкої кишці.У дисертаційній роботі наведено рішення конкретної наукової задачі з нормальної анатомії відносно будови тонкої й товстої кишок, лімфоїдної тканини, асоційованої з ними, та доведений взаємозвязок між становленням оболонок кишок і вмістом в них лімфоцитів в ранньому постнатальному періоді, що відображає морфогенетичний вплив PNA -лімфоцитів на формування структур слизової оболонки кишки. У тварин, що отримували антиген, на 1-3-ю добу життя спостерігається збільшення довжини як тонкої (188,3±5,3 мм - у експериментальних новонароджених тварин, 109,7±21,7 мм - у інтактних), так і товстої кишки (23,2±6,6 мм та 14,3±5,9 мм, відповідно) в порівнянні з інтактними тваринами; тенденція до збільшення розмірів зберігається до 45-ої доби. У новонароджених тварин, яким внутрішньоплідно вводили антиген, виявлено збільшення висоти ворсинок слизової в тонкій кишці до 194,2±10,4 мкм проти 178,2±8,1 мкм у інтактних й складок слизової в товстій кишці в порівнянні з інтактними тваринами. Кількість лімфоцитів прогресивно збільшується протягом перших двох місяців життя у тварин усіх груп, але ці зміни більш виражені у тварин після введення антигену (в тонкій з 1,4±0,22 на 1-у добу до 4,2±0,1 на 60-у добу; в товстій кишці з 1,2±0,1 на 1-у добу до 3,2±0,1 на 60-у). В популяції лімфоцитів тонкої та товстої кишки, тварин обох груп виявлені імунологічно незрілі лімфоцити з рецепторами до лектину арахісу (PNA ), їх кількість максимальна після народження та в тварин що отримували антиген більша (1,42±0,36 на умовній одиниці площі - в тонкій кишці, 1,24±0,32 в товстій кишці) в порівнянні з інтактними тваринами (0,76±0,24 та 0,93±0,36 , відповідно).

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено рішення конкретної наукової задачі з нормальної анатомії відносно будови тонкої й товстої кишок, лімфоїдної тканини, асоційованої з ними, та доведений взаємозвязок між становленням оболонок кишок і вмістом в них лімфоцитів в ранньому постнатальному періоді, що відображає морфогенетичний вплив PNA -лімфоцитів на формування структур слизової оболонки кишки.

1. У тварин, що отримували антиген, на 1-3-ю добу життя спостерігається збільшення довжини як тонкої (188,3±5,3 мм - у експериментальних новонароджених тварин, 109,7±21,7 мм - у інтактних), так і товстої кишки (23,2±6,6 мм та 14,3±5,9 мм, відповідно) в порівнянні з інтактними тваринами; тенденція до збільшення розмірів зберігається до 45-ої доби. У новонароджених тварин, яким внутрішньоплідно вводили антиген, виявлено збільшення висоти ворсинок слизової в тонкій кишці до 194,2±10,4 мкм проти 178,2±8,1 мкм у інтактних й складок слизової в товстій кишці в порівнянні з інтактними тваринами.

2. Серед епітелію слизової оболонки клубової кишки міжепітеліальні лімфоцити представлені переважно малими лімфоцитами. Кількість лімфоцитів прогресивно збільшується протягом перших двох місяців життя у тварин усіх груп, але ці зміни більш виражені у тварин після введення антигену (в тонкій з 1,4±0,22 на 1-у добу до 4,2±0,1 на 60-у добу; в товстій кишці з 1,2±0,1 на 1-у добу до 3,2±0,1 на 60-у). Після 14-ої доби спостерігається тенденція до збільшення вмісту лімфоцитів в епітелії слизової товстої та тонкої кишок. В епітелії слизової оболонки сліпої та висхідної ободової кишки кількість лімфоцитів прогресивно зростає після народження протягом першого тижня, потім відбувається відносне зниження вмісту лімфоцитів. З 14 - 21-ої доби спостерігається прогресивне збільшення їх кількості до шістдесятої доби після народження.

3. У підслизовій основі тонкої й товстої кишки вміст лімфоцитів вищий, ніж в епітелії слизової оболонки. Кількість лімфоцитів збільшується швидше, ніж в слизовій, досягаючи максимальних значень на 14-21 добу, після чого поступово зменшується до 60-ої доби.

4. В популяції лімфоцитів тонкої та товстої кишки, тварин обох груп виявлені імунологічно незрілі лімфоцити з рецепторами до лектину арахісу (PNA ), їх кількість максимальна після народження та в тварин що отримували антиген більша (1,42±0,36 на умовній одиниці площі - в тонкій кишці, 1,24±0,32 в товстій кишці) в порівнянні з інтактними тваринами (0,76±0,24 та 0,93±0,36 , відповідно).

5. Кількість SBA - В-лімфоцитів відносно стабільна в перші два тижні після народження, після 14-ої доби відзначається збільшення їх кількості в 1,5 - 2 рази, досягаючи максимуму на 30 - у добу. При цьому їх кількість в тварин що отримували антиген становила 0,56±0,28 на умовній одиниці площі - в тонкій кишці, 0,62±0,28 в товстій кишці, що більше в порівнянні з інтактними тваринами (0,41±0,24 та 0,49±0,14, відповідно).

6. Після введення антигену на тлі збільшення кількості лімфоцитів підвищується співвідношення епілеліоцит / лімфоцит до 23:1 проти 38:1 у інтактних в тонкій кішці та 29:1 проти 37:1 в товстій кішці, відповідно, що в подальшому супроводжується змінами клітинного складу слизової оболонки та підслизової основи тонкої й товстої кишки: в слизовій збільшується кількість клітин з фігурами мітозу, змінюється динаміка келихоподібних клітин; у підслизовій основі - збільшується вміст клітин з фігурами мітозу, фібробластів, а також рихлої сполучної тканини.

7. Динаміка клітинного складу оболонок товстої та тонкої кишки у тварин після антигенної дії супроводжуються функціональними змінами: збільшується синтетична активність келихоподібних клітин, епітеліоцитів крипт слизової оболонки, фіброцитів підслизової основи, що визначається великим вмістом в них діастазостабільних глікопротеїдів та глікогену, глікозаміногліканів WGA речовин.

1. Волошин М. А. Внутриутробное введение антигена как модель для изучения симптомокомплекса висцеромегалии / М.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Таврический медикобиологический вестник. - 2006. - Том 9. - № 3. - ч. 4. - С. 41-44. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження дії антигену на формування тонкої кишки, аналіз даних.).

2. Светлицкий А.А. Морфологические изменения стенки тонкой кишки крыс в постнатальной периоде, после внутриутробного введения антигена / А. А. Светлицкий // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 5 (38). - Том 1 - С. 9-13.

3. Світлицький А.О. Зміни динаміки клітинного складу слизової оболонки висхідної ободової кишки щурів в постнатальному періоді після внутрішньоплідного антигенного впливу / А.О. Світлицький // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - №2 (7). - С. 46-48.

4. Волошин М.А. Изменения клеточного состава подслизистой основы слизистой оболочки подвздошной кишки крыс в раннем постнатальном периоде после внутриутробного антигенного воздействия / М.А. Волошин, А.А. Светлицкий // Вісник Морфології. - 2007. - № 13 (2). - С. 278-281. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження клітинного складу підслизової основи тонкої кишки, аналіз даних.).

5. Волошин М.А. Особенности динамики PNA и SBA - лимфоцитов в структурах илеоцекального угла в раннем постнатальном периоде у животных после антигенного воздействия / М.А. Волошин, А.А. Светлицкий // Український морфологічний альманах. - 2008. - Том 6. - № 1. - С. 153-155. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження клітинного складу підслизової основи тонкої кишки, аналіз даних.).

6. Волошин Н.А. Висцеромегалия новорожденных, морфологические аспекты / Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчя з дня заснування ХДМУ, м. Харків, 17-18 січня 2005 р. - Харків: ХДМУ. - 2005. - С. 123. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження дії антигену на формування тонкої кишки, аналіз даних).

7. Світлицький А.О. Особливості будови кишківника новонароджених після внутрішньоплідної дії антигену / А.О. Світлицький // Матеріали V Науково-практичної конференції з міжнародною участю ”Молодь - медицині майбутнього”. - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 8.

8. Svetlitsky A.A. The relative characteristic of changes of a muscular coat of large and small intestine of rats after antigens intrauterine introduction/ A.A. Svetlitsky // Матеріали National Sceintific Conference ”Actual problems of fundamental and clinical medicine”. - Luhansk. - 2006. - С. 125.

9. Светлицкий А.А. Особенности формирования толстой и тонкой кишки новорожденных крыс после внутриутробного антигенного воздействия / А.А. Светлицкий // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Випуск XIV. - Запоріжжя. - 2005. - С. 202-206.

10. Волошин М.А. Внутрішньоутробне введення антигенів - модель для вивчення ролі лімфоцитів в процесах морфогенезу внутрішніх органів / М.А. Волошин, О.А. Григорєва, О.Г. Кущ, М.Б. Вовченко, А.О. Світлицький, С.В. Чугин// Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 3 (30). - С. 25. (Здобувачем проведено введення антигену, набір матеріалу, дослідження дії антигену на формування тонкої кишки, аналіз даних, підготовка матеріалів до публікації. ).

11. Волошин М.А. Внутриутробная антигенная стимуляция как модель для изучения морфогенеза органов / М.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, О.Г. Кущ, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Морфологические ведомости. - Уфа, 2006. - № 1-2, приложение №1. - С. 57-59. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження особливостей формування тонкої та товстої кишок, аналіз даних.).