Особливості багаторічної підготовки висококваліфікованих спортсменок до Олімпійських ігор і чемпіонатів світу з бігу на середні та довгі дистанції (за даними автоексперименту) - Автореферат
Світова практика підготовки висококваліфікованих спортсменок з бігу на середні та довгі дистанції. Специфіка змагальної діяльності й індивідуальна динаміка становлення спортивної майстерності в олімпійському циклі. Параметри тренувальних навантажень.
При низкой оригинальности работы "Особливості багаторічної підготовки висококваліфікованих спортсменок до Олімпійських ігор і чемпіонатів світу з бігу на середні та довгі дистанції (за даними автоексперименту)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Рубін, 2004) дають унікальну інформацію, в якій сконцентрований позитивний досвід творчої праці тренера і спортсмена. Проте підготовка спортсменок, які мають високі досягнення, включаючи перемоги на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх у науково-методичній літературі аналізується недостатньо. Дослідження проводилися відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001 - 2005 рр. за напрямом 1.2.13 “Теоретико-прикладні аспекти інформаційного забезпечення тренувальної та змагальної діяльності у спорті” (державна реєстрація № 0101U006470). Для досягнення визначеної мети передбачається вирішення таких основних завдань: провести теоретичний аналіз і узагальнити досвід світової практики з підготовки висококваліфікованих спортсменок з бігу на середні та довгі дистанції; Результати дослідження вносять ряд нових положень у теорію і методику підготовки спортсменок високої кваліфікації, що спеціалізуються в бігу на середні та довгі дистанції: відмінності коефіцієнтів відповідності спортивних результатів у спортсменок, що мають різну структуру підготовленості;У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету та завдання дослідження, обєкт і предмет роботи, охарактеризовано рівень наукової новизни, практичне значення роботи та особистий внесок автора. У другому розділі “Методи й організація дослідження” подано опис методів та розкрито організацію етапів дослідження. На першому етапі (1984 - 1988 рр.) здійснювалась експериментальна перевірка результативность різних схем і методик побудови індивідуалізованого тренувального процесу: від тренувального заняття до чотирирічного циклу підготовки. Другий етап (2001 - 2004 рр.) був присвячений аналізу індивідуальної та змагальної тренувальної діяльності при підготовці до ігор XXIV Олімпіади. Лише в бігу на 3000 м темпи приросту результатів перевищували середньостатистичні дані.Зокрема, позитивних результатів дозволив досягнути варіант зі зниженням і відносною стабілізацією обсягів на другому і третьому році циклу, коли розподіл бігового навантаження за роками чотирирічного циклу становив 25,8 - 22,5 - 23,9 - 27,9% від його загального обсягу. Якщо порівнювати з олімпійським циклом 1989-1992 рр., це відповідає практиці підготовки до бігу на 1500 м (4240-4780 км) або на довгі дистанції (3935-4370 км), і суттево нижче, ніж у спортсменок НДР, що виступали на дистанції 800 м - 4500-6000 км (І.А. Проте в узагальнених моделях біг в анаеробному режимі рекомендують у меншому обсязі - 130-220 км (3-5%), з них біг і стрибки вгору - 25-50 км (15-27%). Найстабільнішими в піврічних макроциклах були: загальний обсяг бігу, обсяг бігу з інтенсивністю 90-100%, обсяг бігу з малою інтенсивністю, виконання загально-розвиваючих і швидкісно-силових вправ з обтяженням, плавання і пірнання. Серед інших засобів підготовки найвищий ранг за значущістю щодо спортивного результату на дистанціях 800 і 1500 м мають індивідуальні обсяги плавання і пірнання, а в групі швидкісно-силових вправ - обсяги виконання вправ з обтяженням.Проведені дослідження, узагальнення досвіду особистої та світової практики підготовки спортсменів вищої кваліфікації дозволяють зробити таки висновки: Багаторічна підготовка висококваліфікованих спортсменів з бігу на середні та довгі дистанції базуються на розроблених наукових положеннях та рекомендаціях викладених у працях вітчизняних та закордонних дослідників. При цьому, як правило, рекомендації з технології побудови системи підготовки базуються на розробці загальної моделі і тільки в деяких випадках на узагальненні індивідуальних досягнень спортсменів на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх. Проведені дослідження свідчать, що ефективність чотирирічної підготовки багато в чому визначається цільовою орієнтованістю кожного річного циклу. Індивідуальна тривалість фази розвитку спортивної форми визначається характером розподілу навантажень і є достатньо стабільною. При аналізі взаємозвязків між спортивними досягненнями слід враховувати основні та відсталі компоненти підготовленості спортсменок, а також тактику зміни дистанцій змагань.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
Проведені дослідження, узагальнення досвіду особистої та світової практики підготовки спортсменів вищої кваліфікації дозволяють зробити таки висновки: Багаторічна підготовка висококваліфікованих спортсменів з бігу на середні та довгі дистанції базуються на розроблених наукових положеннях та рекомендаціях викладених у працях вітчизняних та закордонних дослідників. При цьому, як правило, рекомендації з технології побудови системи підготовки базуються на розробці загальної моделі і тільки в деяких випадках на узагальненні індивідуальних досягнень спортсменів на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.
Проведені дослідження свідчать, що ефективність чотирирічної підготовки багато в чому визначається цільовою орієнтованістю кожного річного циклу. Останнє обумовлює складання збалансованої, суворо індивідуальної системи змагань. Зважаючи на це, обсяг і структура змагальної діяльності в річних макроциклах варіативні. Індивідуальна тривалість фази розвитку спортивної форми визначається характером розподілу навантажень і є достатньо стабільною.
Стабільність виступів і тривале утримання стану спортивної форми забезпечує серійне проведення змагань, при якому головному стартові передує 14-15 виступів. У останні три тижні підготовки до найбільш значущих змагань кількість стартів скорочується, або вони повністю виключаються.
Середня напруженість, близька до 97 % від кращого результату в сезоні, є оптимальною при підготовці до відповідальних змагань. Вищі величини напруженості на цьому етапі зазвичай спровоковані гострою конкуренцією за місце в команді і можуть привести до незадовільних результатів у головних стартах сезону.
При аналізі взаємозвязків між спортивними досягненнями слід враховувати основні та відсталі компоненти підготовленості спортсменок, а також тактику зміни дистанцій змагань. Встановлені відмінності коефіцієнтів відповідності спортивних результатів у спортсменок, що мають різну структуру підготовленості. Виявлена персональна взаємообумовленість спортивних результатів між дистанціями 800 і 1500 м (R2=98,05%), 800 і 3000 м (R2=82,08%), 1500 і 3000 м (R2=92,87%).
Максимальні показники з основних видів парціальних навантажень близькі до значних коливань за роками. Відповідно до принципу “обмеженого максимуму навантаження” кількість параметрів на максимальному рівні за роками циклу склало 23?14?5?59% від їх загальної кількості. У піврічних макроциклах приріст окремих навантажень складав більше 25% від величин попереднього циклу, а в олімпійському піврічному макроциклі навіть більше 50%. При цьому в кожному з них на максимальному рівні реалізовувалися від двох до пяти провідних засобів підготовки.
При значній варіативності абсолютних показників часткових обсягів (3-46%) в річних циклах спостерігається незначна зміна відносних величин (частіше на 0,1-2,4%, іноді на 10-16%). Відносна постійність співвідношень парціальних навантажень свідчить на користь припущення, що допустимий ступінь їх варіативності в рамках певної спеціалізації достатньо жорстко обумовлений особливостями конкретного індивідуума. Тим самим підтверджується принцип “оптимальних індивідуальних співвідношень навантажень”.
Оптимальне поєднання часткових обсягів тренувальних навантажень дозволяє достатньо успішно прогресувати мінімум на двох змагальних дистанціях. У той же час позитивною тенденцією є поступове розширення їх діапазону. Освоєння нової дистанції сприяє подальшому підвищенню функціональних можливостей і зростанню спортивних досягнень. Прогрес зазвичай різночасний: зростання досягнень на одній дистанції супроводжується стабілізацією або деяким зниженням на іншій.
Тривалість змагального періоду визначає зниження тренувальних навантажень. У зимовому змагальному періоді позитивний ефект дає різке зниження обсягів тренувальних навантажень, а в літньому ? плавне зниження циклічних навантажень і ступеневе ? швидкісно-силових. За особливостями динаміки навантаження в останні чотири тижні підготовки до найбільш значущих стартів виявлено три варіанти розподілу обсягу бігу: ступенево-варіючий, хвилеподібний із збільшенням на 2-3-ій тижнях і з поступовим зниженням.
Збори в горах доцільно планувати на етапі найбільш напруженої підготовки. Тактика розподілу навантаження в період гірської підготовки може змінюватися, проте в перший тиждень її величина не повинна перевищувати 85% від обсягу попереднього навантаження на рівнині.
Проведені дослідження підтверджують необхідність подальшої розробки й аналізу технологій комплексної індивідуалізації тренувальної та змагальної діяльності, які дозволяють вносити корективи у процес багаторічної підготовки висококваліфікованих спортсменів, збагачувати новими науковими фактами теорію і методику олімпійського і професійного спорту.
Список литературы
1. Легкая атлетика: Метод. реком. /Сост.: Т.В. Самоленко. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2006. - 64 с.
2. Доровських Т.В Особливості фізичної підготовки бігунок високої кваліфікації на середні дистанції // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць у галузі фізичної культури та спорту. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. - Вип. 7. - Т. 3. - С. 125-128.
3. Блещунова Е.Н., Доровских Т.В. Опыт автоматизированного учета и анализа тренировочных нагрузок //Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2003. - № 6. - С. 142-147.
4. Особистий внесок здобувача полягає у підготовці даних педагогічних досліджень, основного змісту наукової праці та матеріалів до друку.
5. Самоленко Т.В. Опыт индивидуальной соревновательной деятельности в олимпийском цикле подготовки: бег на 1500 и 3000 м //Педагогика, психология и медикобиологические проблемы физического воспитания и спорта: Спец. выпуск по теме: дидактика спорта: проблемы, тенденции, перспективы. - Харьков-Донецк, 2003. - №23. - С. 442-453.
6. Самоленко Т.В. Індивідуальні коефіцієнти відповідності спортивних результатів у бігу на 800, 1500 та 3000 м //Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць у галузі фізичної культури та спорту. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. - Вип. 8. - Т. 1. - С. 351-354.
7. Самоленко Т.В., Блещунова Е.Н. Методические аспекты индивидуальной подготовки бегуний на 1500 м и 3000 м к играм XXIV Олимпиады //Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2004. - № 7. - С. 84-90.
8. Особистий внесок здобувача полягає у підготовці експериментальних даних та основного змісту наукової праці.
9. Самоленко Т.В. Дни наполнены движением //Легкая атлетика. - 1989.- № 10.- С. 8-10.
10. Самоленко-Доровских Т. Значение скоростно-силовых упражнений в подготовке бегуний на 1500-3000 м //Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров?я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тези доповідей IV міжн. наук. конгресу.- К.: НУФВСУ, 2000. - С. 250.
11. Самоленко-Доровских Т. Особенности тренировочного процесса легкоатлетов высокой квалификации в подготовительный период //Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: VI Міжн. наук.-пр. конференція. - Одеса: Медуніверсистет, 2000. - С. 100-101.
12. Доровских Т.В. Оценка спортивной тренировки по показателю уровня гемоглобина //Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі: Республ. зб. наук. праць III Всеукр. наук.-практ. конференції. - Донецьк, 2001. - С. 77.
13. Доровских Т. Тренировка: не только бег! //Легкая атлетика. - 2002. - № 1-2. - С. 30-32.
14. Доровских Т.В. Анализ некоторых методических подходов к подготовке бегунов на средние дистанции в подготовительном периоде //Перспективи розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури XXI століття: Матеріали I Всеукр. зїзду фахівців із спортивної медицини і ЛФК. - Одеса, 2002. - С. 68-69.
15. Доровских Т.В. Соревновательная практика и индивидуальные коэффициенты соотношения спортивных результатов ведущих женщин бегуний на средние дистанции: Матер. конф. //Пятая международная научная конференция студентов и аспирантов “Физическая культура спорт и здоровье”. - Харьков, 2003. - С.33.
16. Самоленко Т.В. Особенности тренировочного процесса в олимпийском цикле подготовки 1984-1988 гг. (на примере бега на 1500 и 3000 м) //Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях: Матер. межд. научно-практ. конф. - Луганск, 2004.- С.23-26.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы