Особливості астенічного синдрому у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми та його диференційована корекція - Автореферат

бесплатно 0
4.5 262
Визначення клінічних проявів віддалених наслідків черепно-мозкової травми, характеристика астенічного синдрому і його варіантів. Аналіз порушень речовини головного мозку, шлуночкової системи та підоболонкових просторів за даними діагностичних досліджень.


Аннотация к работе
Астенічний синдром і його варіанти (астено-вегетативний, астено-невротичний, астено-депресивний, астено-фобічний) при віддалених наслідках легкої ЗЧМТ діагностуються найбільш часто. Маловивченими залишаються МРТ та КТ порушення речовини, шлуночків мозку та субарахноїдальних просторів при наявності в клініці віддаленого періоду астенічного синдрому та його варіантів, особливості порушення церебральної гемо-та ліквородинаміки, біоелектричної активності головного мозку. Дані про клініко-нейропсихологічні особливості астенічного синдрому в залежності від переважно ліво-чи правопівкулевої локалізації морфологічних змін носять розрізнений та фрагментарний характер, що пояснюється малочисельністю досліджень. Цілеспрямовані терапевтичні схеми дозволять не тільки скоротити час лікування хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепномозкової травми (ВН ЗЧМТ), полегшити відновлення соціальної адаптації, а й за рахунок досягнення стабілізації функціонального стану мозку запобігти швидкого загострення астенічних проявів, які можуть виникати при поверненні пацієнтів до роботи. Визначити характер і ступінь порушень церебральної гемо-та ліквородинаміки у хворих з астенічним синдромом у віддаленому періоді легкої ЗЧМТ.В дослідження було залучено 163 пацієнта з наявністю астенічного синдрому або його варіантів у віддаленому періоді легкої ЗЧМТ. За допомогою МРТ або КТ були визначені розміри, форма і локалізація як вогнищевої патології головного мозку, так і дифузної. Діагностично вагомими були наступні ЕЕГ-показники: виражені дифузні порушення біоелектричної активності мозку, зниження загального рівня біопотенціалів головного мозку, пароксизмальна активність, іритативні зміни, дизритмія, ознаки дисфункції серединних структур мозку, дезорганізація основного ритму, а також відсутність ознак порушення біоелектричної активності головного мозку. В звязку з частим ураженням гіпоталамуса, ретикулярної формації мозкового стовбура, неспецифічних структур лобно-та скронево-медіобазальних відділів мозку, тобто різних ланок лімбічної системи, включаючи i надсегментарні вегетативні структури, вегетативні порушення є невідємною часточкою астенічного синдрому віддаленого періоду ЗЧМТ (Волошин П.В., 1990, Дубенко Є.Г., Григорова І.А., Морозова О.Г. та інш., 2001). Детальна клініко-неврологічна та нейропсихологічна характеристика хворих у віддаленому періоді легкої ЗЧМТ дозволила діагностувати гіперстенічний варіант астенічного синдрому у 65 пацієнтів (39,9%), гіпостенічний варіант був визначений у 27 обстежених (16,6%), також виявлявся астено-невротичний синдром (32,5%), астено-вегетативний (7,9%) та астено-іпохондричний (3,1%) синдроми.В дисертації наведено теоретичне узагальнення, нове поглиблене вирішення задачі визначення структурно-функціональних порушень при різних варіантах астенічного синдрому у віддаленому періоді легкої закритої черепномозкової травми. Клінічна неоднорідність поширеної у віддаленому періоді легкої ЗЧМТ астенічної симптоматики дозволяє виділяти гіпер-та гіпостенічні форми астенічного синдрому, які можуть існувати як самостійні його варіанти або як етапи розвитку. За даними МРТ або КТ та Ехо-ЕС астенічний синдром та його варіанти розвиваються найчастіше при наявності зовнішньої (25,2%) та змішаної гідроцефалії (21,2%) легкого ступеня тяжкості. Вегетативна дисфункція у хворих з астенічним синдромом та його варіантами найчастіше проявляється в наявності чіткої парасимпатикотонії в стані спокою (57,1% обстежених), зниженою вегетативною реактивністю (у 77,9% пацієнтів) та надлишковою вегетативною забезпеченістю фізичної діяльності (у 80,4% хворих). Особливості когнітивних порушень у хворих з астенічним синдромом та його варіантами полягають в зниженні швидкості сенсомоторних реакцій, обсягу уваги та можливості її переключення (на кожну таблицю - (59,11±1,3) сек., сумарний час перегляду 4-х таблиць - (236,4±1,46) сек.), підвищеній виснажливості та погіршенні мнестичної діяльності (безпосереднє відтворення - 8,3±0,5, відстрочене - 7,7±0,43), змінах в емоційно-особистісній сфері з підвищенням негативних емоційних характеристик та зниженням позитивних емоцій.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення, нове поглиблене вирішення задачі визначення структурно-функціональних порушень при різних варіантах астенічного синдрому у віддаленому періоді легкої закритої черепномозкової травми. Розроблені диференційовані лікувальні комплекси в залежності від варіанту астенічного синдрому, порушень когнітивних функцій, виразності та направленості вегетативного дисбалансу, що значно підвищує їх ефективність.

2. Клінічна неоднорідність поширеної у віддаленому періоді легкої ЗЧМТ астенічної симптоматики дозволяє виділяти гіпер- та гіпостенічні форми астенічного синдрому, які можуть існувати як самостійні його варіанти або як етапи розвитку. Виявлення більш виражених емоційно-вольових та вегетативних симптомів дозволяє виділяти астено-вегетативний, астено-невротичний та астено-іпохондричний синдроми.

3. За даними МРТ або КТ та Ехо-ЕС астенічний синдром та його варіанти розвиваються найчастіше при наявності зовнішньої (25,2%) та змішаної гідроцефалії (21,2%) легкого ступеня тяжкості.

4. У обстежених хворих чітко виявлені гемодинамічні та нейродинамічні порушення: ТКУЗДГ - підвищення циркуляторного опору судин (38,3%); РЕГ - дистонічні зміни судинного тонусу (41,9%) з ознаками утруднення венозного відтоку з порожнини черепа (46,3%); ЕЕГ-обстеження - зниження частотно-амплітудного рівня біопотенціалів (63,5%).

5. Вегетативна дисфункція у хворих з астенічним синдромом та його варіантами найчастіше проявляється в наявності чіткої парасимпатикотонії в стані спокою (57,1% обстежених), зниженою вегетативною реактивністю (у 77,9% пацієнтів) та надлишковою вегетативною забезпеченістю фізичної діяльності (у 80,4% хворих).

6. Особливості когнітивних порушень у хворих з астенічним синдромом та його варіантами полягають в зниженні швидкості сенсомоторних реакцій, обсягу уваги та можливості її переключення (на кожну таблицю - (59,11±1,3) сек., сумарний час перегляду 4-х таблиць - (236,4±1,46) сек.), підвищеній виснажливості та погіршенні мнестичної діяльності (безпосереднє відтворення - 8,3±0,5, відстрочене - 7,7±0,43), змінах в емоційно-особистісній сфері з підвищенням негативних емоційних характеристик та зниженням позитивних емоцій. При гіпостенічному варіанті астенічного синдрому на відміну від гіперстенічного його варіанту превалює нестійкість та зниження обсягу уваги, нерівномірність темпу сенсомоторних реакцій, мнестичної діяльності, а також характерним є істотне підвищення показників страху та печалі.

7. Дані нейровізуалізаційних методів дослідження, ТКУЗДГ, РЕГ, ЕЕГ дозволили виявити особливості ліво- чи правопівкулевого ураження головного мозку. При лівопівкулевому ураженні найчастіше виявлялись скарги на періодичний головний біль (84%), знижений фон настрою (40%), наявність майже постійної тривожності (47,7%); поєднання астенічного синдрому з синдромом лікворно-венозної дистензії (85%); розлади відсроченного відтворення запамятованих слів та підвищення показників страху - 53,9±1,29 і печалі - 61,5±0,98. При правопівкулевих структурних порушеннях переважали скарги на головний біль постійного характеру (92%), плаксивість, наявність коливань артеріального тиску та вегетативних пароксизмів (56,4%); астенічний синдром поєднувався з синдромом вегетативної дистонії (87,5%); відзначалось зниження обсягу безпосереднього відтворення запамятованих слів.

8. У обстеженої категорії хворих розроблено диференційоване лікування в залежності від варіанта астенічного синдрому. При гіперстенічному варіанті астенічного синдрому доведена терапевтична ефективність нейрометаболічних засобів, які не викликають значних психостимулюючих ефектів (ноофен у поєднанні з інстеноном). Хворі з гіпостенічним варіантом потребують призначення більш активної нейрометаболічної терапії з психоенергезуючими властивостями (луцетам в сполученні з інстеноном-форте).

Список литературы
Померанцева О.В. Клинико-компьютерно-томографические сопоставления при астеническом синдроме в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы. // Украiнський медичний альманах. - 2001. - Том 4, №4. - с. 141 - 143.

Деменко В.Д., Базарний Н.Ф., Борисенко В.В., Закрутько Л.І., Померанцева О.В. Клініко-параклінічні співставлення у віддаленому періоді закритоi черепно-мозковоi травми. // Украiнський вісник психоневрологii. - 2001. - Том 9, вип. 1 (26). - с. 24-25. (Дисертантом особисто виконаний аналіз літературних джерел, підбір хворих та систематизація результатів клініко-параклінічного дослідження при віддалених наслідках закритої черепномозкової травми).

Померанцева О.В. Характер функціональних порушень у хворих з віддаленими наслідками закритоi черепно-мозковоi травми. // Украiнський вісник психоневрологii. - 2002. - Том 10, вип. 2 (31). - с.74 - 75.

Померанцева О.В. Характер вегетативно-сосудистых нарушений у больных с астеническим синдромом в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы. // Украiнський медичний альманах. - 2002. - Том.5, №1. - с. 128 - 130.

Померанцева О.В. Віддалені наслідки закритої черепномозкової травми: клініко-електроенцефалографічні порівняння. // Український медичний часопис. - 2004. - №2 (40). - с.102 - 103.

Померанцева О.В. Особенности биоэлектрической активности мозга у больных с астеническим синдромом в отдаленном периоде легкой закрытой черепно-мозговой травмы. // Медицина сегодня и завтра. - 2004. -№3. - с. 70-73.

Померанцева О.В., Закрутько Л.И. Взаимоотношения между компьютерно-томографическими и электроэнцефалографическими показателями при отдаленных последствиях закрытой черепно-мозговой травмы. // Проблеми медичноi науки та освіти. - 2001. - №3. - с.74 - 75. (Дисертантом проведений підбір тематичних хворих, проаналізовані кореляції між компютерно-томографічними та електроенцефалографічними показниками при віддалених наслідках закритої черепномозкової травми).

Померанцева О.В. Клініко-компютерно-томографічні та електроенцефалографічні кореляцii при епілептичних пароксизмах у віддаленому періоді закритоi черепно-мозковоi травми. // Вісник епiлептологii. - 2003. - №1 (3-4). - с.88-89.

Померанцева О.В. Взаимоотношения между КТ и ЭЭГ показателями при астеническом синдроме у больных с отдаленными последствиями ЗЧМТ. // Матеріали науково-практичноi конференцii молодих вчених ХМАПО (21 грудня 2000р.) - Харків. - 2000. - с.31.

Афанасьев М.В., Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Меркулова О.Ю., Гноевая О.И., Померанцева О.В., Закрутько Л.И. Астенический синдром при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы у железнодорожников. // Тези 4-oi мiжнародноi конференцii “Підвищення безпеки через увагу до людини” (25-27 вересня 2001р.,м.Львів). - Львів. - 2001. - с.42. (Дисертантом особисто проведений аналіз клінічних, нейропсихологічних та електроенцефалографічних особливостей астенічного синдрому при віддалених наслідках черепномозкової травми у залізничників)

Померанцева О.В. Сосудистые нарушения при астеническом синдроме у больных с отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы. // Матеріали науково-практичноi конференцii молодих вчених ХМАПО. - Харків. - 2001. - с.61-62.

Померанцева О.В. Психопатологічні особливості та їхня корекція при віддалених наслідках закритої черепномозкової травми. // Матеріали науково-практичноi конференцii молодих вчених ХМАПО (21 листопада 2002р.) - Харків. - 2002. - с.45.

Померанцева О.В. Вегетативные и компьютерно-томографические корреляции у больных с астеническим синдромом в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы. // Материалы Всероссийской научно-практической конференции “Актуальные проблемы современной неврологии, психиатрии и нейрохирургии” (27-28 ноября 2003г.) - Санкт-Петербург. - 2003. - С.273.

Померанцева О.В. Структурні та функціональні співставлення у віддаленому періоді закритоi черепно-мозковоi травми. // Матеріали науково-практичноi конференцii молодих вчених ХМАПО (18-19 листопада 2003р.) - Харків. - 2003. - с.51.

Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Ярош В.А., Закрутько Л.И., Померанцева О.В., Маркова Т.В., Широкова Н.О. Комплексная диагностика пароксизмальных нарушений сознания при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы. // Материалы VII международного симпозиума “Новые технологии в нейрохирургии” (27 - 28 мая 2004, Санкт-Петербург) - Санкт-Петербург. - 2004. - С. 30. (Дисертантом проводилась КТ та ЕЕГ характеристика вивчених станів при віддалених наслідках черепномозкової травми). травма мозковий синдром астенічний
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?