Морфологічні зміни в процесі розвитку радянської архітектури, їх позитивний і негативний вплив на загальний вигляд архітектури міст. Вимога в переосмисленні архітектури попередніх років та подальше наукове дослідження з позиції сучасної методології.
Аннотация к работе
Радянська архітектура в останні десятиліття розвитку штучно стає вторинною відносно світового архітектурного процесу, а її досягнення, не знаходячи виходу в дуже обмежену професійну практику, залишаються хіба що в царині концептуального ("паперового") зодчества. На практиці це призвело до одностороннього пріоритету будівельно-технологічних та будівельно-екномічних чинників вихолощення художньої сутності архітектури. Досвід цього періоду показав, що орієнтація на кількісно-технологічні показники нівелює просторову сутність архітектури та виводить її із загальнокультурного контексту Дотримання директивно заданого напрямку переваги нового" над старим" мало також негативні наслідки для формування образу центрів малих історичних міст Друге покоління генеральних планів цих міст опрацьоване у-х роках передбачало перш за все функціональне зонування території. Зосередження нових промислових підприємств і складів у північному та південно-східному промислових районах Забезпечено винесення промислових підприємств які знаходяться в сельбищній зоні міста і не мають умов для розширення на нові ділянки передбачені генеральним планом у промислових районах міста та у приміській зоні . Відбулося упорядкування житлових районів і мікрорайонів із створенням необхідного комплексу закладів культурно-побутового обслуговування населення та зелених насаджень Розвиток центральної частини міста пішов таким шляхом коли історично сформовану вуличну мережу було загалом збережено а квартальну забудову доповнено численними будинками - пломбами" середньої поверховості . їх архітектурний образ суттєво збагатили елементи регіональної народної архітектури, що позитивно сприйняли як у професійному середовищі, так і мешканці міста.
Вывод
Радянська архітектура в останні десятиліття розвитку штучно стає вторинною відносно світового архітектурного процесу, а її досягнення, не знаходячи виходу в дуже обмежену професійну практику, залишаються хіба що в царині концептуального ("паперового") зодчества. Досить багато процесів та змін мали негативний вплив на образ міст але були й позитивні моменти
Розглядаючи процес формування нового архітектурного образу центрів західноукраїнських міст протягом 1955-1975 рр., слід звернути увагу на те, що це двадцятиліття характерне перевагою технократичних принципів і постулатів штучним відділенням архітектури від її загальнокультурних основ. На практиці це призвело до одностороннього пріоритету будівельно -технологічних та будівельно-екномічних чинників вихолощення художньої сутності архітектури. Досвід цього періоду показав, що орієнтація на кількісно- технологічні показники нівелює просторову сутність архітектури та виводить її із загальнокультурного контексту Дотримання директивно заданого напрямку переваги нового" над старим" мало також негативні наслідки для формування образу центрів малих історичних міст Друге покоління генеральних планів цих міст опрацьоване у -х роках передбачало перш за все функціональне зонування території.
Розвиток архітектурно-планувальної структури міста відповідно до вимог тогочасного містобудування. Зосередження нових промислових підприємств і складів у північному та південно-східному промислових районах Забезпечено винесення промислових підприємств які знаходяться в сельбищній зоні міста і не мають умов для розширення на нові ділянки передбачені генеральним планом у промислових районах міста та у приміській зоні . Відбулося упорядкування житлових районів і мікрорайонів із створенням необхідного комплексу закладів культурно-побутового обслуговування населення та зелених насаджень Розвиток центральної частини міста пішов таким шляхом коли історично сформовану вуличну мережу було загалом збережено а квартальну забудову доповнено численними будинками - пломбами" середньої поверховості . їх архітектурний образ суттєво збагатили елементи регіональної народної архітектури, що позитивно сприйняли як у професійному середовищі, так і мешканці міста. Тут можна сказати, що новий "мікростиль" вступив у мирну взаємодію в центрі Івано-Франківська з сецесією і конструктивізмом. У 1960 - 1970-х роках в архітектурі Прикарпаття визначилися два напрями офіційний функціоналізм який розвивався в жорстких рамках ідеологічного пресу утилітарних підходів та народностильовий ново-український стиль який проявився насамперед в індивідуальному проектуванні будівель громадського призначення
Що стосується негативних рис, то практика проектування житлових приміщень у вказаний період була відокремлена від реальних потреб людини, не враховувала справжніх реалій побуту городян. У результаті свідомого спрощення традиційного еталона житла, в умовах гострого дефіциту житлової площі можна побачити в квартирах городян парадні завжди зачинені кімнати.
Вихід із цієї ситуації для Івано-Франківська - вивчення європейського досвіду вирішення житлових проблем і вироблення свого шляху розвитку. Наше місто невелике, і йому пасувала б квартальна забудова, яка в центральній частині не повинна перевищувати існуючу в 3 -4 поверхи. Проблеми реалізації житлових будинків пострадянського періоду свідчать про необхідність високого рівня кваліфікації архітекторів і працівників контролюючих органів
Для забезпечення актуальності задуманого архітектором сприйняття багатоквартирного будинку протягом тривалого часу законодавством повинна бути передбачена відповідальність мешканців за самовільну реконструктивну діяльність.
Отже, основними напрямками розвитку міста в цей період було подальше зростання Івано-Франківська як адміністративного промислового і культурного центру Івано-Франківської області
Список литературы
1. Гаркот І . Архітектор Іван Гринів / І . Гаркот // Своя хата. - 1997. - № 1 -2. - С . 30-33
2. Горшеньов К . Майбутнє Станіславова/К . Горшеньов // газета Прикарпатська правда/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zbruc.eu/node/! 1991.
3. Дві карти міста/ Русих П . /газета Прикарпатська правда/ [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://ifportal.net/articles/full/43915.
4. Заварихин С . П. Советская архитектура (1 9 1 7 - середина 1 950-х гг.) : Учеб. Пособие/ С . П. Заварихин. - Л ., 1 984. 96 с.
5. Зинченко, М . Ю . Жилищное строительство в городах БССР в середине 1950-х - 1960-е гг. / М . Ю . Зинченко // Працы гістарьічнага факультэта БДУ : навук. зб. Вып. 5 / рэдкал. : У.К. Коршук (адк. рэд.) [і інш. ]. - Мінск: БДУ, 2010. - С . 39-47.
6. Історія назви наймасовішої вулиці Івано-Франківська [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://firtka.if.ua/?action=show&id=80256
7. Скваврон Б Примара промисловості Б Скваврон газета Галицький кориспондент/ [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://www.gk- press.if.ua/node/7511