Виявлення особливостей архітектури Львова наприкінці XVIII - першої половини XIX ст. Визначення стильових тенденцій та типології споруд. Аналіз архітектурно-містобудівних та історико-культурних чинників, що вплинули на формування архітектури Львова.
Аннотация к работе
Архітектура Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст. є невідємною складовою культурної спадщини України, але і дотепер залишається маловивченою. Цілісної картини розвитку архітектури Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст. створено ще не було. Період XVIII - першої половини XIX ст. був надзвичайно важливим для розвитку європейської архітектури, що підтверджують ґрунтовні наукові дослідження. Назріла потреба дослідити місце і значення цього періоду для формування архітектурного образу Львова, архітектура якого є невідємною частиною європейської архітектурної спадщини. Львова”, що внесений до списку світової культурної спадщини UNESCO включений в реєстр памяток архітектури і містобудування різних категорій охорони, але є ряд цінних споруд цього періоду, які не внесені в цей реєстр; такі споруди потребують першочергового історико-архітектурного дослідження для оформлення документації для включення в реєстр памяток архітектури.Були опрацьовані роботи, присвячені розвитку стилів в архітектурі, їх ознакам і характеристикам. Для проведення порівняльного аналізу і визначення впливу архітектури інших регіонів на забудову Львова були опрацьовані дослідження, присвячені архітектурі класицизму у німецьких землях, у австрійській архітектурі, класицизму на польських землях. Також були розглянуті твори присвячені класицизму на теренах Російської імперії; та архітектурі цього періоду в інших містах України. ХХ ст. були опубліковані нові дослідження з історії архітектури Львова, де архітектура Львова вже розглядалась як неперервний архітектурний процес. За допомогою факторного аналізу була проведена класифікація обєктів за часом проектування та побудови; за індивідуальним почерком митців, архітекторів та будівничих.Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження архітектури класицизму не розглядали архітектуру Львова кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. як самостійний обєкт дослідження і не повязували її з європейською архітектурою класицизму. Архітектурно-планувальна структура Львова кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. сформувалась під впливом комплексу функціональних вимог і естетичних категорій, до яких належать: історико-культурний, суспільно-економічний, демографічний, адміністративний, комунікаційний, естетичний, архітектурно-містобудівний чинники. Перехід Львова під владу австрійської монархії та надання йому статусу столиці провінції обумовив для міста приоритетний розвиток таких функцій: - оборонної, торгівельної, промислово-ремісничої, адміністративної, репрезентативної, духовно-релігійної, культурно-освітньої, обслуговуючої та житлової, що вплинуло на виникнення і розвиток нових типів споруд. Громадська забудова у Львові наприкінці XVIII - першої половини ХІХ ст. типологічно розділяється на: адміністративні споруди, адміністративні споруди військового призначення, резиденції, пенітенціарні заклади, бібліотеки, заклади освіти, музейні споруди, видовищно-розважальні заклади, лікарні та заклади милосердя, сакральні споруди; житлова забудова Львова в цей період розділяється на: садиби, вілли та палаци, житлові камяниці, прибуткові будинки та готелі. Встановлено такі особливості архітектури громадських споруд Львова наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст.: регулярна симетрична планувальна схема; пропорційність та симетричність фасадів, осьове підпорядкування різних елементів композиції планів і фасадів; гармонійне розташування просторових акцентів; прямокутна або квадратна конфігурація споруд, де приміщення групуються навколо внутрішніх дворів; широке застосування ризалітів та розкріповок.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження архітектури класицизму не розглядали архітектуру Львова кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. як самостійний обєкт дослідження і не повязували її з європейською архітектурою класицизму. Незважаючи на наявність певної кількості опрацювань, присвячених цій проблемі, цілісної картини розвитку класицизму у Львові до даного дослідження створено не було.
2. Архітектурно-планувальна структура Львова кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. сформувалась під впливом комплексу функціональних вимог і естетичних категорій, до яких належать: історико-культурний, суспільно-економічний, демографічний, адміністративний, комунікаційний, естетичний, архітектурно-містобудівний чинники.
3. Перехід Львова під владу австрійської монархії та надання йому статусу столиці провінції обумовив для міста приоритетний розвиток таких функцій: - оборонної, торгівельної, промислово-ремісничої, адміністративної, репрезентативної, духовно-релігійної, культурно-освітньої, обслуговуючої та житлової, що вплинуло на виникнення і розвиток нових типів споруд.
4. Громадська забудова у Львові наприкінці XVIII - першої половини ХІХ ст. типологічно розділяється на: адміністративні споруди, адміністративні споруди військового призначення, резиденції, пенітенціарні заклади, бібліотеки, заклади освіти, музейні споруди, видовищно-розважальні заклади, лікарні та заклади милосердя, сакральні споруди; житлова забудова Львова в цей період розділяється на: садиби, вілли та палаци, житлові камяниці, прибуткові будинки та готелі.
5. Встановлено такі особливості архітектури громадських споруд Львова наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст.: регулярна симетрична планувальна схема; пропорційність та симетричність фасадів, осьове підпорядкування різних елементів композиції планів і фасадів; гармонійне розташування просторових акцентів; прямокутна або квадратна конфігурація споруд, де приміщення групуються навколо внутрішніх дворів; широке застосування ризалітів та розкріповок. Характерним для громадських споруд в цей період є тричастинність тектонічної схеми (цоколь; основна частина; завершення) та стримане ордерне декорування.
6. Найсильніший вплив на архітектуру Львова в цей період мала німецька та австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу чергу, адміністративним підпорядкуванням Львова Відню, а також безпосереднім впливом особистостей архітекторів і будівничих.
7. Визначено основні етапи еволюції житлової архітектури цього періоду, яка розвивається у кількох напрямках: камяниці, збудовані в межах середмістя з кінця XVIII до 1830-х рр.; будинки, збудовані за межами середмістя у 1820 - 1860-х рр.
8. Визначальною стилістичною рисою житлових споруд Львова кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. є декор фасадів. Багатство та вишуканість декору, характер розміщення орнаментальних панно та рельєфів на міфологічну тематику наближає ці будинки до ренесансної забудови Львова і дозволяє стверджувати, що у житловому будівництві Львова в цей період склався тип забудови, повязаний як з ідеями класицизму, так і з ідеалами Ренесансу.
9. Визначено етапи розвитку львівської архітектури кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.: - перший етап - 1760 - 1800 рр. - період раннього класицизму. Для нього характерне барочне декорування на фоні тектонічних прийомів класицизму;
- другий етап - 1800 - 1840 рр. - період зрілого класицизму, характерний високою будівельною активністю, широким застосуванням ордерних форм та скульптурного декору для громадських і житлових споруд; а також розквітом меморіальної пластики;
- третій етап - 1840 - 1860 рр. - пізній класицизм - час затухання стильових форм та появи рис наступного періоду - історизму. Споруди мають ознаки стилю бідермеєр - плоскі фасади, помірне ордерне декорування, як правило, за допомогою пілястр.
10. Проведену структуризацію львівських споруд кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., рекомендується використовувати для паспортизації та як підоснову при проведенні будь-яких реставраційних робіт; при реконструкції класицистичних споруд рекомендується розглядати їх архітектурно-планувальну структуру, обємно-просторову композицію, декорування як єдиний комплекс, що має історичну, архітектурну і містобудівну цінність.
Список литературы
Статті у наукових виданнях
1. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Меморіальна пластика Личаківського цвинтаря періоду класицизму //Вісник ДУ “Львівська політехніка” “Архітектура”.- Львів, 1999. - № 375. - С. 179 - 183.
2. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Роль і місце Європейської культури у формуванні класичних традицій Львівської архітектурної школи // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Архітектура”.- Львів, 2000. - № 410. - С. 70 - 82.
3. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Вплив австрійського класицизму на архітектуру Львова першої половини XIX ст. // Проблеми теорії історії архітектури України. - Одеса, 2001.-№ 2 - С. 58 - 61.
4. Ковальчук Х.І. Архітектори та будівничі Львова початку XIX ст. //Технічні вісті. Орган Українського інженерного товариства у Львові, 2000 /1(10), 2(11). - С. 91 - 92.
5. Ковальчук Х. І. Львівські палацові споруди першої половини XIX ст.// Вісник НУ “Львівська політехніка” “Архітектура”, - Львів, 2000. № 410. - С. 104 - 107.
6. Ковальчук Х.І. Міфологічна тематика в оздобленні фасадів житлових споруд Львова першої половини XIX ст. // Вісник НУ “Львівська політехніка” „Архітектура”, - Львів, 2000. № 439. - С. 238 - 242.
7. Ковальчук Х. І. Житлові споруди доби класицизму у Львові // Проблеми теорії і історії архітектури України. - Одеса, 2002. № 3. - С. 45-48.
8. Ковальчук Х. І. Стилістичні особливості архітектури Львова кінця XVIII - пер. пол. ХІХ ст // Проблеми теорії і історії архітектури України. - Одеса, 2003. № 4 - С. 26-30.
Науково-методичні видання
9. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Архітектура класицизму у Львові: - Збірник завдань для курсів: архітектурне проектування, обємно-просторова композиція, історія архітектури і містобудування для студентів базового напрямку 6.12.01 - “Архітектура». Львів. ДУ “Львіська політехніка”, 2000. - 39 с.
Матеріали конференцій
10. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Сакральні споруди в творчості І. Багенського (В:) Збірник матеріалів конференції „Сакральне мистецтво Бойківщини. Треті наукові читання памяті Михайла Драгана. - Дрогобич, 1998. - С. 109 -118
11. Ковальчук Х. І. Проблеми збереження архітектурної спадщини Львова першої половини XIX ст. (В:) Збірник матеріалів науково-краєзавчої конференції “Історичні памятки Галичини”. - Львів, 2001. - С. 39 - 44.
12. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Використання архітектурно - містобудівної спадщини доби класицизму в архітектурній освіті. (В:) Збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції “Історичні памятки Галичини”. - Львів, 2001. - С. 287-291.
13. Ковальчук Х.І. Класицизм у Львові. Маршрут по місту // Галицька брама - Львів, 2001. - № 4 - 6.