Особливості аеробного метаболізму та варіабельності серцевого ритму у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, поєднану з нейроциркуляторною дистонією, під впливом олії амаранту - Автореферат

Ерадикація Н.pylori не впливає на системні чинники ризику ПВДПК (нездорове харчування, шкідливі звички, генетичну сприйнятливість, особливості імунної відповіді на інфекцію, запалення та наявність системних захворювань чи станів, які порушують локальну мікроциркуляцію, спричиняють дисфункцію автономної нервової системи (АНС) тощо), що мають важливе значення у виникненні та рецидивуванні цього захворювання (Robinson K.et al., 2008; Izzotti A.et al., 2009; Nayeb-Hashemi H., Kaunitz J.D., 2009). Незважаючи на значний прогрес у розумінні етіології, патогенезу цього захворювання, впровадження потужних методів лікування, спрямованих на ерадикацію Н.pylori, проблему підвищення інформативності діагностики та комплексного лікування ПВДПК не можна вважати повністю вирішеною. Добре відомо, що ОА має холестеринзнижувальну дію (Shin D.H. et al., 2004; Кулакова C.H. и др., 2006), може покращувати енергетичну функцію мітохондрій печінки щурів в умовах адреналін-індукованого стресу (Сирота Т.В. и др., 2007), параметри аеробного метаболізму та варіабельність серцевого ритму (ВСР) у спортсменів і хворих на цукровий діабет. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за темою “Вивчення ефективності нового препарату Флуренізиду в комплексному лікуванні хворих з ураженнями деяких внутрішніх органів” (№ державної реєстрації 0102U007232), кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за темою “Клініко-експериментальне обґрунтування нових методів діагностики, профілактики та лікування ендокринопатій” (№ державної реєстрації 0106U0012662), а також міжнародного проекту COST-B35 “LPO - Lipid Peroxidation Associated Disorders” в рамках “Європейської співпраці в галузі науки та технології (COST)”. Дослідити наявність кореляційних звязків між параметрами системи ліпідної оксидації, антиоксидантного захисту, показниками ВСР у хворих на ПВДПК і здорових добровольців, їх динаміку після стандартного лікування та лікування із застосуванням ОА.У 75 осіб (вік M±m 32,0±0,8 р., 46 чоловіків та 29 жінок) підтверджено інфікованість Н.pylori за допомогою біоптатного уреазного тесту та гістологічного методу (зафарбування методом Гімза), яким призначено лікування, спрямоване на ерадикацію Н.pylori. Хворі з першої групи отримували лансопразол 30 мг на ніч, хворі з другої групи додатково приймали ОА (1,0 мл концентрованої ОА на 60 кг маси тіла натще раз на добу впродовж чотирьох тижнів). Для параметричних змінних з підтвердженим нормальним розподілом достовірність різниці між середніми величинами визначали за допомогою параметричного t-тесту для незалежних змінних (порівняння між групами) та залежних (порівняння змінних до і після впливу в межах однієї групи). Достовірність різниці значень непараметричних змінних, описаних напівкількісно (імуногістохімічне визначення ГН, ступінь контамінації Н. pylori), а також параметричних змінних, для яких не було підтверджено наявності нормального (Гаусівського) розподілу (параметри ВСР), визначали за допомогою U-тесту Манна-Вітні. Виконуючи перше завдання, ми встановили, що скарги у хворих до початку лікування стосувалися переважно порушень роботи травної системи - біль в епігастрії визначали у 89,7% та 94,4% відповідно у 1-й та 2-й групах, печію - 30,8% та 36,1%, відрижку кислим - 38,5% та 38,9%, нудоту - 43,6% та 41,7%, закрепи - 38,5% та 33,3%.У дисертаційній роботі отримано нові науково-обґрунтовані результати, які вирішують актуальне завдання діагностики та лікування ПВДПК, поєднаної з НЦД, за допомогою застосування ОА на основі зясування особливостей клінічних, морфологічних показників, параметрів аеробного метаболізму та ВСР. У хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД, переважають типові скарги, клінічні симптоми та ендоскопічні зміни, які, практично, зникають до кінця курсу лікування за обома схемами, що вивчалися. Проте, через чотири тижні після ерадикації Н.pylori у значної кількості хворих залишаються морфологічні зміни у СО шлунка, які проявляються мононуклеарною інфільтрацією (30,8%), що свідчить про персистенцію запалення. Застосування ОА сприяє кращому відновленню нормальної структури СО ГДЗ, зменшує запальні зміни (моноцитна інфільтрація залишається лише у 5,6% хворих) та пришвидшує її регенерацію. У хворих на ПВДПК, поєднану із НЦД, виявлено помірні ознаки ОС - збільшення рівня ГП та ОМБ430 (на 61,6% та 36,2%, відповідно), які посилюються після застосування стандартної схеми лікування, що з урахуванням відносно низьких рівнів СМП свідчить про зниження інтенсивності аеробного метаболізму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі отримано нові науково-обґрунтовані результати, які вирішують актуальне завдання діагностики та лікування ПВДПК, поєднаної з НЦД, за допомогою застосування ОА на основі зясування особливостей клінічних, морфологічних показників, параметрів аеробного метаболізму та ВСР.

1. У хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД, переважають типові скарги, клінічні симптоми та ендоскопічні зміни, які, практично, зникають до кінця курсу лікування за обома схемами, що вивчалися. Достовірної різниці у частоті ерадикації Н.pylori, яка становила 92,3% у першій групі та 94,4% у другій, не виявлено. Проте, через чотири тижні після ерадикації Н.pylori у значної кількості хворих залишаються морфологічні зміни у СО шлунка, які проявляються мононуклеарною інфільтрацією (30,8%), що свідчить про персистенцію запалення. Застосування ОА сприяє кращому відновленню нормальної структури СО ГДЗ, зменшує запальні зміни (моноцитна інфільтрація залишається лише у 5,6% хворих) та пришвидшує її регенерацію. Застосування ОА для комплексного лікування Н.pylori-асоційованої ПВДПК, поєднаної з НЦД, особливо ефективне для ліквідації залишкового запалення та профілактики «післяерадикаційного синдрому».

2. У хворих на ПВДПК, поєднану із НЦД, виявлено помірні ознаки ОС - збільшення рівня ГП та ОМБ430 (на 61,6% та 36,2%, відповідно), які посилюються після застосування стандартної схеми лікування, що з урахуванням відносно низьких рівнів СМП свідчить про зниження інтенсивності аеробного метаболізму. Застосування ОА, маючи помірний прооксидантний вплив (зростання ТБК-АП на 6,6%), зменшило ознаки ОС (зниження рівня ГП на 40,2%), що вказує на доцільність застосування такого активаційного впливу для комплексного лікування хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД.

3. В умовно здорових осіб виявлено нагромадження ГН лише у цитоплазмі залозистого епітелію в антральному відділі (100,0%) та тілі шлунка (95,0%) незалежно від інфікування Н.pylori. Ступінь імунопозитивності цитоплазми гландулоцитів у контрольній групі достовірно не відрізнявся від Н.pylori-позитивних хворих (р>0,05 за тестом Манна-Вітні). Імунопозитивність власної пластинки зумовлена інфікованістю Н.pylori і наявністю запальних клітин. Ліквідація інфікування сприяє нормалізації гістологічної структури СО шлунка, суттєво зменшує прояви запалення, проте ознаки вираженого ОС персистують після ерадикації цього мікроорганізму. ОА зменшує імунопозитивність СО шлунка і ліквідує нагромадження ГН-гістидинових конюгатів у ядрах, суттєво покращує результати імуногістохімічного дослідження (р<0,05), пришвидшує повернення структури СО до норми після лікування.

4. Параметри ВСР у хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД, були суттєво нижчі за параметри контрольної групи (ТР у фоновій пробі на 46,1%, SDNN на 28,0%). Після стандартного лікування ці параметри знижуються на 45,7% і 27,2%, відповідно, перерозподіляються компоненти спектральної потужності зі зниженням HF- та відносним зростанням VLF-хвиль, що підтверджує поглиблення ОС в організмі. Застосування ОА забезпечило достовірне зростання ТР у хворих на 21,3% і SDNN на 5,1%, відновлення нормальної структури спектра і наблизило їх до показників контрольної групи.

5. Кореляційні звязки між параметрами ВСР та аеробного метаболізму (найбільше виражені та достовірні RMSSD, PNN50 та HF з СОД, р<0,05), у той час як у здорових осіб таких звязків не виявлено. Після лікування у першій групі сила кореляційних звязків зросла, а якість не змінилася (позитивна кореляція більшості параметрів ВСР з СОД залишились). Після застосування ОА, поряд з підвищенням параметрів ВСР, відбулися зміни кореляцій між досліджуваними параметрами (зникли достовірні кореляції з СОД, зявилися обернені з ТБК-АП), що свідчить про зменшення напруження метаболічних та регуляційних процесів в організмі хворих другої групи після лікування.

6. Застосування ВСР у хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД, уможливлює виявляти функціональні порушення роботи СК та її регуляції на ранніх стадіях. Виявлені кореляційні звязки між біохімічними параметрами аеробного метаболізму та ВСР у хворих на ПВДПК свідчать про те, що функціональні зміни, які лежать в основі НЦД, мають метаболічне підґрунтя. Застосування ОА у дозі 1,0 мл на добу у хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД, у післяерадикаційному періоді сприяє ліквідації проявів ОС та нормалізації порушень функції АНС.

Практичні рекомендації

1. Задля покращення комплексної діагностики у хворих на ПВДПК доцільно визначати ВСР, що дає змогу діагностувати НЦД і корелює з функціонально-метаболічним станом хворих.

2. Використовувати метод ВСР для контролю ефективності комплексного лікування хворих на ПВДПК, поєднану з НЦД, у післяерадикаційному періоді.

3. У комплекс лікування ПВДПК, поєднаної з НЦД, включати ОА у дозі 1,0 мл на добу, особливо у хворих із початково зниженими параметрами ВСР та вираженими ознаками НЦД.