Особливості варіабельності серцевого ритму при неускладненому перебігу вагітності та при загрозі передчасних пологів. Характеристика психоемоційного стану вагітних з обтяженим невиношуванням акушерським анамнезом та при загрозі переривання вагітності.
Аннотация к работе
За визначенням ВООЗ, частота невиношування вагітності та передчасних пологів і їх наслідки значною мірою відображають рівень надання спеціалізованої медичної допомоги, дієвість програм антенатальної охорони плода і безпечного материнства (V.Terzidou, 2002; M.Dhont, 2003). Проблема втрати вагітності має велике соціальне значення, оскільки створює підґрунтя для виникнення психоемоційних розладів у жінок, родинних конфліктів, боязні або відмови від наступної вагітності (В.М.Сидельникова, 2006; Z.Gueldea et al., 2001). Стан нейроендокринних механізмів адаптації у вагітних при ускладненому невиношуванням гестаційному процесі характеризується суттєвими змінами балансу стрес-асоційованих гормонів, що виникають під впливом постійного психоемоційного напруження, притаманному цьому контингенту жінок (Г.О.Гребініченко, 2003; О.О.Єгоров, 2003). Баланс катехоламінів та їх метаболітів, варіабельність серцевого ритму (ВСР) як маркери стану вегетативних регуляторних систем організму при стресі є важливими показниками функціонального стану стрес-адаптаційних систем при стресових ситуаціях, до яких належить і загроза невиношування вагітності (Ю.П.Вдовиченко і співавт., 2004; В.И.Циркин і співавт., 2004; M.Cruz et al., 1997). Мета дослідження - покращити акушерські та перинатальні наслідки у вагітних із загрозою невиношування шляхом удосконалення діагностично-лікувальних заходів на основі вивчення адаптаційних реакцій, варіабельності серцевого ритму та балансу стресорних гормонів.Для досягнення мети і вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань на першому етапі роботи було проведено аналіз перебігу вагітності у 580 вагітних, відібраних методом випадкової вибірки, які перебували із загрозою передчасних пологів у 22 - 36 тижні гестації у Львівському обласному державному перинатальному центрі у 2003 - 2005 роках. Критеріями включення вагітних у дослідження була попередня втрата вагітності у другому або третьому триместрі гестації та/або загроза невиношування при даній вагітності; відсутність генітального інфікування збудниками, що передаються статевим шляхом; аномалій розвитку органів статевої системи; одноплідна вагітність; відсутність операції кесаревого розтину в анамнезі та важкої екстрагенітальної патології; поінформована згода пацієнток. За результатами аналізу перебігу гестаційного процесу та відповідно до критеріїв включення на другому етапі роботи під спостереженням перебувало 200 вагітних із передчасними пологами в анамнезі та /або загрозою передчасних пологів при даній вагітності у терміни гестації від 22 до 36 тижнів вагітності. Детально аналізувався акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг попередніх та даної вагітностей, пологів та раннього неонатального періоду. Очевидно, що в період становлення менструальної функції у вагітних із ПП мають місце гормональні зміни, які в подальшому призводять до порушення репродуктивної функції, оскільки дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи, що виникла у пубертатному періоді і не ліквідована до настання вагітності, обумовлює неповноцінну адаптацію до вагітності.У дисертації наведено теоретичні основи та нове вирішення науково-прикладного завдання акушерства, яке характеризується розробкою засад для покращення акушерських та перинатальних наслідків у вагітних із загрозою передчасних пологів на основі вивчення адаптаційних реакцій, варіабельності серцевого ритму та балансу стресорних гормонів. Встановлено, що у вагітних із загрозою ПП у 59,7 % випадків виявляються неспецифічні маркери психоемоційної напруги (обтяжений соматичний та акушерсько-гінекологічний анамнези, незадовільні соціально-побутові умови, фізичне та психоемоційне перенапруження, загроза переривання вагітності у І триместрі, екстрагенітальна патологія), що складає передумови для розвитку дезадаптаційних процесів. Вагітним із загрозою передчасних пологів протягом всього періоду гестації притаманний високий рівень особистої й реактивної тривожності (відповідно 74,3 ± 3,7 і 76,5 ± 2,5 балів при 30,1 ± 2,7 і 29,7± 2,1 балів у контролі (р<0,05), що свідчить про високий рівень психологічного стресу. Вивчення ВСР показало, що при неускладненій вагітності у структурі спектральної потужності ритмограммає місце збільшення частки хвиль дуже низької частотності (VLF) (на 43, 5% щодо контролю, р<0,05), що вказує на переважання гуморально-метаболічного рівня регуляції серцевого ритму При загрозі передчасних пологів спостерігається зниження частки LF, більш істотне зниження частки високочастотних хвиль (HF), що свідчить про зниження тонусу симпатичного і парасимпатичного відділу нервової системи, а, отже, зниження впливу рефлекторного вегетативного рівня регуляції. Встановлено, що у переважної більшості вагітних (58,8 %) при загрозі передчасних пологів знижений рівень екскреції адреналіну (10,6 ± 2,1 нмоль/добу, р<0,05) та підвищений рівень екскреції норадреналіну (218,7 ± 56,7 нмоль/добу, р<0,05) порівняно з неускладненим перебігом гестаційного процесу свідчать про недостатню вираженість адаптаційних ре