Особливості італійських фразеологізмів - Курсовая работа

2.2 Граматичні особливості італійських фразеологізмів, які характеризують людинуВ нашому дослідженні ми дотримувались даного визначення: Фразеологізм - усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів [16, c.296]. В даному дослідженні ми будемо вживати терміни фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, фразеологічний зворот як синоніми, маючи на увазі «лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, які, маючи цілісне значення, відтворюються у мові за традицією, автоматично» [27, с.11]. Але якщо слова порівняно легко обєднуються в граматичні класи за своїми більш-менш чітко вираженими семантико-граматичними ознаками, то фразеологізми класифікувати за граматичним принципом значно важче, що зумовлюється їхньою ґенезою і структурно-семантичними ознаками всіх компонентів. У більшості випадків, якщо слово належить до основного словникового фонду, за ним стоїть яка-небудь символіка й воно має широку сполучуваність, це слово може утворювати фразеологізми майже з усіма дієсловами, здатними вживатися поруч із такими словами. Поряд із фразеологізмами зі структурою словосполучення існують фразеологізми, що мають структуру речення.Сучасні фразеологічні дослідження охоплюють широке коло проблем, повязаних з семантикою, структурою і складом фразеологізмів, особливостями і правилами їх функціонування. До актуальних дискусійним проблемам фразеологічних досліджень відносяться такі, як подальше уточнення поняття фразеологічної одиниці, співвідношення фразеологізмів з іншими одиницями мови, сутність процесів виникнення і закріплення в мовній системі нових фразеологічних зворотів, що моделюється фразеологізмів, емоційні та оцінні характеристики фразеологічних одиниць, особливості їх мовної реалізації тощо. Лавиноподібний процес створення фразем вимагає з боку дослідників мови всебічного спостереження, інвентаризації і вивчення, тому що цей процес повязаний з питаннями культури мови, проблемами викладання мови та оволодіння правилами поведінки, загальними проблемами мовного спілкування. В нашій роботі ми проаналізували такі основні поняття фразеології: фразеологія, фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразеологічні зрощення, єдності, сполучення, фразеологічні вирази. Предметом нашої роботи були фразеологізми, які характеризують людину, і стосовно їх структури ми дійшли висновку, що одиниці зі структурою словосполучення ми поділяємо на дієслівні та іменні, а фразеологізми зі структурою речення - на прості та складні.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ ТА СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ (надалі ФО)

1.1 Структура та основні характеристики ФО

1.2 Семантичні особливості ФО з різними компонентами

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ ІТАЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЛЮДИНУ

2.1 Використання та функції тематичних фразеологізмів

Фразеологія - одне з самих яскравих і дієвих засобів мови. Не випадково її образно називають перлиною будь-якої мови.

Сучасні фразеологічні дослідження охоплюють широке коло проблем, повязаних з семантикою, структурою і складом фразеологізмів, особливостями і правилами їх функціонування.

До актуальних дискусійним проблемам фразеологічних досліджень відносяться такі, як подальше уточнення поняття фразеологічної одиниці, співвідношення фразеологізмів з іншими одиницями мови, сутність процесів виникнення і закріплення в мовній системі нових фразеологічних зворотів, що моделюється фразеологізмів, емоційні та оцінні характеристики фразеологічних одиниць, особливості їх мовної реалізації тощо.

Фразеологічний фонд італійської мови «супроводжують» фразеологічні новотвори різних періодів економічних, соціальних і політичних перетворень в суспільстві. В даний час нові фразеологічні звороти постійно виникають у мові і, активно вживаючись, входять у фразеологічний склад мови, збагачують його новими виражальними засобами. Зі сторінок газет і журналів, з радіо-і телепередач, з багатьох Інтернет сайтів, з театральних та естрадних підмостків звучать і входять в мову носіїв італійської мови все нові і нові образні словесні комплекси. Лавиноподібний процес створення фразем вимагає з боку дослідників мови всебічного спостереження, інвентаризації і вивчення, тому що цей процес повязаний з питаннями культури мови, проблемами викладання мови та оволодіння правилами поведінки, загальними проблемами мовного спілкування.

Однією з найважливіших проблем сучасної фразеології є створення універсальною типології фразеологічних одиниць за граматичними, семантичними або іншими особливостями. Вирішення саме цієї проблеми і стало метою даної роботи.

Думки мовознавців щодо місця фразеології у лінгвістиці розділяються, однак велика кількість досліджень свідчить про беззаперечну актуальність даної теми. В нашій роботі ми проаналізували такі основні поняття фразеології: фразеологія, фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразеологічні зрощення, єдності, сполучення, фразеологічні вирази.

Науковці пропонують декілька класифікацій фразеологічних одиниць за структурою, зазвичай їх поділяють на фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення та речення. Предметом нашої роботи були фразеологізми, які характеризують людину, і стосовно їх структури ми дійшли висновку, що одиниці зі структурою словосполучення ми поділяємо на дієслівні та іменні, а фразеологізми зі структурою речення - на прості та складні. В ході роботи було проведено аналіз італійських фразеологічних одиниць, які містять в собі характеристики людини з точки зору структури, який показав, що італійській мові більш притаманні фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення, і ми знайшли підтвердження даного мовознавчого аспекту в роботах відомих дослідників, наприклад Тамари Захарівни Черданцевої.

А, також знання граматичних особливостей дозволило нам реалізувати практичну частину дослідження, а саме створити семантичну типологію італійських фразеологізмів, які характеризують людину, з різними компонентами. Таким чином, ми виявили основну тематику та направленість італійських ФО, що дозволяє нам зробити висновок, що в фразеології знайшли своє яскраве відображення і релігійне ставлення італійців до життя і їх культура та традиції.

В процесі створення класифікації, нами було вирішено ряд поставлених завдань. По-перше ми дослідили основні поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни та розглянули класифікацію фразеологізмів за структурою. По-друге ми дослідили використання та функції фразеологічних одиниць в цілому та саме італійських фразеологізмів, які характеризують людину. По-третє ми опрацювали семантичні особливості фразеологізмів та семантичну класифікацію В.В. Виноградова, завдяки якій нам вдалось розглянути семантичні особливості італійських фразем, які характеризують людину, з різними компонентами.

Таким чином, на нашу думку, всі поставлені задачі на початку дослідження були виконані. Дослідження фразеологічних одиниць, які характеризують людину можна вважати важливим етапом дослідження національно-культурних особливостей італійського народу в цілому.

ВСТУП фразеологізм італійський людина лінгвістичний

Фразеологія - це відносно молода наука, яка виникла лише на початку ХХ століття. Не розвязаними лишаються багато питань про статус фразеології, хто є основоположником цієї науки, невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Але науковий пошук йде невпинно завдяки праці В.В. Виноградова, який зробив значний вклад у розвиток та систематизацію знань про фразеологію. А також розробкою питань теорії фразеології займалися Є.Д. Поливанов, Л.А. Булаховський, В.Л. Архангельський, М.Т. Мокієнко, В.П. Жуков, О.М. Малерович, В.Г. Гак, Л.Г. Скрипник, М.Ф. Алефіренко, М.Т. Демський, Л.Г. Авксентьєв. Серед італійський мовознавців слід відзначити велику роль у розвиток фразеології Дж. Баллесіо, Ф. Касадей, Дж. Павія, Р. Вандзіні, а також праці Шарля Баллі.

Окремо, слід, позначити роль В.В. Виноградова у становленні фразеології як самостійної науки. Він став автором багатьох наукових робіт з мовознавства, де вперше визначив обєкт фразеології, окреслив коло її знань і виділив різні типи фразеологічних одиниць. Його класифікація відрізняється простотою і ясністю, за основу ділення фразеологізмів на окремі групи він брав їх граматичні особливості.

Відомий італознавець, лінгвіст та граматист Т.З. Черданцева у трьох своїх наукових працях «Італійська фразеологія і італійці», «Мова і її образі (Нариси з італійської фразеології)» та в «Італо-російському фразеологічному словнику» розробила спеціальну фразеологічну теорію Італійської мови, яка стала фундаментом для подальших наукових досліджень у цій галузі.

Аналізуючи дослідження з італійської фразеології, необхідно, насамперед, відзначити розмаїття тематики, що охоплює різні аспекти стійкості ФО, особливості їхньої семантики, функціонування ФО в текстах різної жанрової віднесеності, шляхи становлення ФО та фактори, що обумовлюють їхнє стилістичне використання.

Розглянуті роботи з фразеології італійської мови показують, що навіть якщо завдання дослідження стосуються опису формальних характеристик структурних типів ФО, проблеми семантики ФО неминуче виявляються залученими до кола аналізованих проблем.

Мета: дослідити особливості італійських фразеологізмів з різними компонентами, на основі їх структурного і семантичного аналізу. А, також створити власну класифікацію фразеологізмів, які характеризують людину, з різними компонентами.

Зазначена мета зумовлює наступні завдання: - дослідити основні поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни та розглянути класифікацію фразеологізмів за структурою;

- здійснити розподіл за даною класифікацією італійських фразеологізмів, які характеризують людину;

- дослідити використання та функції фразеологічних одиниць;

- дослідити використання та функції італійських ФО, які характеризують людину;

- опрацювати семантичні особливості фразеологізмів та семантичну класифікацію В.В. Виноградова;

- дослідити семантичні особливості італійських фразеологічних одиниць, які характеризують людину з різними компонентами.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що питання класифікації фразеологізмів не є остаточно вирішеним. На сьогоднішній день створено безліч різних класифікацій, але ще не існує такої, яка б охопила весь фразеологічний склад кожної мови світу. Проблема створення такої класифікації полягає в тому, що будь-яка мова є відображенням культури народу, а різноманіття культур, існуючих на даному етапі розвитку людства, вимагає безліч виключень і робить неможливим складання універсальної класифікації фразеологізмів.

Обєкт дослідження: італійські фразеологічні одиниці, які характеризують людину

Предмет дослідження: структурні, семантичні особливості ФО та їх функції.

Методика й методи дослідження: Для досягнення мети даної роботи були використані такі загальнонаукові методи: метод компонентного аналізу і синтезу, метод словникової ідентифікації, метод аплікації, метод критичного аналізу першоджерел, метод дедукції, метод аргументації, метод систематизації та метод узагальнення, за допомогою якого було зроблено загальні висновки.1. Aurigemma M. Stilistica italiana / M. Aurigemma. - R.: ENR, 1997. - 387 p.

2. Ballesio G. B. Fraseologia Italiana. Volume 2 / G. B. Ballesio. - R.: Scenza, 2012. - 850 p.

3. Dardano M. Grammatica italiana. Con nozioni di linguistica / M. Dardano. - B.: Zanichelli, 1995. - 798 p.

4. Dardano M. Sulle espressioni idiomatiche (nella lingua italiana) / M. Dardano. - R.: ROMANZO, 2001. - 16 p.

5. De Mauro T. Senso e significato / T. De Mauro. - B.: Stidio, 1995. - 405 p.

6. DEPARATESI G. Semantica delleufemismo / G. DEPARATESI. - T.: Studio, 1989. - 485 p.

7. Lapucci C. Per modo di dire / C. Lapucci. - F.: Sole, 2002. - 298 p.

8. Migliorini B. La lingua nazionale / B. Migliorini. - T.: Studio, 1999. - 365 p.

9. Migliorini B. Lingua e cultura / B. Migliorini. - R.: ENR, 2001. - 451 p.

10. Pagliaro A. La parola e limagine / A. Pagliaro. - N.: Giorno, 1995. - 365.

11. Serge C. Lingua, stile e societa / C. Serge. - M.: Pubblicazione, 1996. - 432 p.

12. Vanzini R. Fraseologia italo-russa / R. Vanzini. - M.: Giglio, 1965. - 1023 p.

13. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография / В. В. Виноградов. - М.: ЛГУ, 1977. - 356 с.

14. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В. В. Виноградов. - Л.: Просвещение, 1983. - 248 с.

15. Гаврин С. Г. Фразеология современного русского язика / С. Г. Гаврин. П.: Наука, 1974. - 269 с.

16. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология: На материале французского и русского языков / В. Г. Гак. - М.: Наука, 1973. - 264 с.

17. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І.С. Олійник. - К.: Вища школа, 1985. - 360 с.

18. Дель Г. С. Нариси з італійсько-української контрастивної граматики: навч. Посібник / Дель Г. С. - К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут філології, 2013. - 211 с.

19. Жук Т. В. Фразеологізми з компонентами на позначення кольору (на матеріалі «Фразеологічного словника української мови») / Т. В. Жук. - Д.: Наукові записки НДУ ім. Гоголя. Філологічні науки, 2010. - 211 с.

20. Жуков В. П. Обустройстве и вариативности фразеологизмов на семантическом уровне. «Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц» / В. П. Жуков. - Т.: Наука, 1989. - 309 с.

21. Ларин Б. А. Очерки по фразеологии / Б. А. Ларин. - К.: Прогресс, 2000. - 154 с.

22. Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо / Ф. П. Медведєв. - Х.: Вища школа, 1997. - 231 с.

23. Пономаренко О. В. Вербалізація італійських етноспецифічних концептів в політичному та дипломатичному дискурсі / О. В. Пономаренко. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2011. - 245 с.

24. Ройзензон Л. И. Синтаксис и фразеология / Л. И. Ройзензон. - Л.: Наука, 1996. - 163 с.

25. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики / Ф. Соссюр. - М.: Наука, 2002. - 542 с.

26. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. - М.: Филоматис, 1996. - 112 с.

27. Телия В. Н. Что такое фразеология / В. Н. Телия. - М.: Наука, 1998. - 402 с.

28. Ужченко В. Д. Українська фразеологія / В. Д. Ужченко, Л.Г. Авксентьєв. - Х.: Либідь, 1990. - 165 с.

29. Черданцева Т. 3. Итальянская фразеология и итальянцы / Т. 3. Черданцева. - М.: ЛКИ, 2000. - 304 с.

30. Черданцева Т. З. Итальянско-русский фразеологический словарь / Т. З. Черданцева, Я. И. Рецкер, Г. Ф. Зорько. - М.: Русский язык, 1982. - 1056 с.

31. Черданцева Т. З. Метафора и символ во фразеологических единицах / Т. З. Черданцева. - М.: ЛКИ, 1989. - 92 с.

32. Черданцева Т. З. Очерки по лексикологии итальянского языка / Т. З. Черданцева. - М.: ЛКИ, 2007. - 168 с.

33. Черданцева Т. З. Прагматика и семантика идиом / Т. З. Черданцева. - М.: ЛКИ, 1990. - 283 с.

34. Черданцева Т. З. Язык и его образы / Т. З. Черданцева. - М.: ЛКИ, 1997. - 161 с.

35. Чередниченко О. І. Про мову і переклад / О. І. Чередниченко. - К.: Либідь, 2007. - 248 с.

Размещено на .ru