Дослідження історичного розвитку "е" в південно-західному та північному наріччях української мови на ранніх етапах її формування у зв’язку з рефлексацією в інших слов’янських мовах. Визначення часу монофтонгізації "е" для південно-західного наріччя.
При низкой оригинальности работы "Особливості історичного розвитку "Е" в південно-західному і північному наріччях української мови", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мета цієї статті - простежити особливості розвитку е у діалектах української мови у звязку з розпадом прасловянської мовної єдності порівняно з іншими словянськими мовами і спробувати зясувати причину його відмінної рефлексації у її північних і південно-західних говорах. Для чіткого розрізнення форм з етимологічним е за джерелами його походження у цьому дослідженні зібрано матеріал, що репрезентує кожну з груп словянських мов (східну, західну, південну), північне і південно-західне наріччя української мови; а також балтійські (литовська, латвійська), германські мови (германська, готська), латину, грецьку та давньоіндійську; засвідчує клас імен (іменники) і дієслова . Рефлекси дифтонга 0аі: Рефлекси аі: Д^ва - укр. пн. діева / діевно, пд.-зх. діва, п. dziewa, ч. deva, слц. deva, вл. dzowka «дочка», нл. zowka «тс.», болг. м. дева, слн. deva; псл. deva «дівчина» походить з *doi-ua, для якого реконструюється первинне значення «здатна годувати грудьми» або «яка ссе»; іє. *dhe(i)-«ссати, годувати грудьми», з яким повязують псл. dojiti, *det$, укр. доїти, дитя; «припускається існування в минулому складного прикметника de(to)-vojbna “яка тужить за дітьми (хоче стати матірю)”, де друга частина зближується з дінд. veti “тужити за чимось”, звідки виводиться *devojbna > *devoja > deva» (ЕСУМ 2, с. Шти - укр. пн. піеть, пд.-зх. піти, п. piac «співати (про півня); прославляти», ч. peti «співати, оспівувати», слц. piet’ «оспівувати», блр. пець, болг. пея; - псл. peti (< *poi-) «співати»; повязують зpojiti «поїти»,piti «пити» («первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету») (ЕСУМ 4, 418; Лисенко, 160); гот. faian «засуджувати, сварити», гр. naiav «переможна пісня» (Shevelov, p.
Список литературы
Исаченко А. Опыт типологического анализа славянских языков / А. Исаченко // Новое в лингвистике. - М., 1963. - Вып. III. - С. 106-121.
Історична граматика української мови / М. А. Жовтобрюх, О. Т Волох, С. П. Самійленко, І. І. Слинько. - К. : Вища школа, 1980. - 313 с.
Курило О. Спроба пояснити процес зміни О, Е в нових закритих складах у південній групі українських діялектів : (з мапою Поділля) / О. Курило. - К. : Друкарня УАН, 1928. - 87 с.
Курило О. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів давніше Городнянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині / О. Курило. - К. : Друкарня УАН, 1924. - 111 с.
Мойсієнко В. Фонетична система українських поліських говорів XVI-XVII ст. : [монографія] / В. Мойсієнко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - 448 с.
Півторак Г Українці : Звідки ми і наша мова / Г Півторак. - К. : Наукова думка, 1993. - 200 с.
Шевельов Ю. Всеволод Ганцов. Олена Курило / Ю. Шевельов. - Вінніпеґ : Накладом Українського народного дому в Торонті, 1954. - 77 с.
Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / [пер. з англ. С. Вакуленка та А. Даниленка] ; Ю. Шевельов. - Х. : Акта, 2002. - 1054 с.
Шевельов Ю. В. Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова? : з проблем східнославянської глотогонії : дві статті про постання української мови / Ю. В. Шевельов. - К. : Academia, 1994. - 31 с.
Horalek K. Uvod do studia slovanskych jazy^ / K. Horalek. - Praha : Ceskoslovenska akademm ved, 1955. - 487 str.
Kuraszkiewicz W. Zarys dialektologii wschodnioslowianskiej : z wyborem tekstow gwarowych / W. Kuraszkiewicz. - Warszawa : panstwowe Wydawn. Naukowe, 1963. - 166 s.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
