Особливості інтенсифікації припливу вуглеводнів в процесі освоєння газоконденсатного низькопористого теригенного колектора - Автореферат

Низькопористі колектори вважалися або не перспективними, або під час освоєння нових площ їм не приділялося необхідної уваги, вважаючи їх, порівняно із загальноприйнятими, нерентабельними. Однак практика нафто,-газовидобування США показала протилежне, оскільки частка низькопористих колекторів у загальному обємі ресурсів вуглеводнів становить біля 5 %. Практика розвідки і дослідно-промислової експлуатації недавно відкритих ДГП "Чернігівнафтогазгеологія" Свиридівського, Скоробогатьківського, Мехедівського, Луценківського, Рудівського та інших родовищ Дніпровсько-Донецької западини показала, що з обєктів, які мають низькі значення пористості, можна отримувати промислові припливи вуглеводнів. На основі урахування їх специфічних фізико-хімічних властивостей вибір і удосконалення оптимального методу інтенсифікації в процесі їх освоєння матиме стратегічний вплив на відновлення і збільшення продуктивності газоконденсатних свердловин. Виконати аналіз результатів розкриття низькопористих колекторів бурінням, оцінити вплив властивостей низькопористого колектора на результативність освоєння.У інших роботах умови течії поровим середовищем визначаються тими властивостями його, які притаманні низькопористому колектору. Цей вплив проявляється через фазові перетворення газоконденсатної суміші, взаємодією із водою, утворенням початкових градієнтів. інтенсифікація приплив вуглеводень колектор Сукупність фізико-хімічних факторів, які притаманні або які виникають у низькопористому колекторі при фільтрації по ньому флюїдів під час зменшення вибійного тиску, приводить до значних ускладнень. Далі проводиться співставлення нестабільності аерозолю в газоконденсатній суміші у поровому каналі із результатами гідродинамічних досліджень. Враховуючи тривалість нестабільності аерозолю у поровому каналі до його випадіння на стінки порового каналу, необхідно застосовувати циклічну дію на привибійну зону пласта з метою розформування зони проникнення та інтенсифікації припливу вуглеводнів.Визначено, що збільшення конденсатонасиченості, розраховане за результатами гідродинамічних досліджень на усталених режимах в залежності від значень вибійного тиску, відбувається у привибійній зоні пласта через певний час. Існує оптимальний режим циклічної дії, коли вибір величини депресії відповідає часові існування аерозолю у поровому каналі. В залежності від фільтраційно-ємнісної характеристики і властивостей газоконденсатної суміші тривалість циклу із урахуванням часу нестабільності аерозолю до його випадіння на стінки порового каналу становитиме для значень пористості 5?6 % - 1000?1100 с, для пористості 8?9 % - 1800?2100 с. Визначено, що в залежності від радіуса зони проникнення для її розформування однієї циклічної дії може бути цілком достатньо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі удосконалення методу інтенсифікації припливу вуглеводнів із урахуванням властивостей низькопористого теригенного колектора і газоконденсатної суміші. Нами одержані наступні основні результати.

1. Отримані чисельні значення капілярного градієнта і сорбованого обєму газу в залежності від радіуса порового каналу.

2. Визначено, що збільшення конденсатонасиченості, розраховане за результатами гідродинамічних досліджень на усталених режимах в залежності від значень вибійного тиску, відбувається у привибійній зоні пласта через певний час. Це ж саме підтверджує і обробка даних нестаціонарних досліджень.

3. Існує оптимальний режим циклічної дії, коли вибір величини депресії відповідає часові існування аерозолю у поровому каналі. В залежності від фільтраційно-ємнісної характеристики і властивостей газоконденсатної суміші тривалість циклу із урахуванням часу нестабільності аерозолю до його випадіння на стінки порового каналу становитиме для значень пористості 5?6 % - 1000?1100 с, для пористості 8?9 % - 1800?2100 с.

4. Визначено, що в залежності від радіуса зони проникнення для її розформування однієї циклічної дії може бути цілком достатньо. При більших значеннях радіуса зони проникнення необхідно збільшувати дальність дії закачкою двооксиду вуглецю.

5. Вибрано метод інтенсифікації припливу вуглеводнів комплексною фізико-хімічною барообробкою із використанням двооксиду вуглецю. Циклічна дія сприяє вилученню фільтрату, а врахування часу нестабільності аерозолю оптимізує її дію.

6. Модельними експериментами із циклічної дії двооксидом вуглецю на зразки теригенних порід-колекторів встановлено: - циклічна дія двооксидом вуглецю відновлює або збільшує проникність за рідиною після забруднення фільтратом;

- газопроникність збільшується в 4-5 разів;

- визначена необхідна кількість циклів, вона становить 15.

7. Оптимізовані параметри комплексної фізико-хімічної барообробки із використанням двооксиду вуглецю із урахуванням часу нестабільності аерозолю до його випадіння на стінки порового каналу. В залежності від геолого-промислових умов необхідний обєм закачуваного скрапленого двооксиду вуглецю становитиме 2,5-3,5 м3 на 1 метр ефективної товщини пласта.

8. Визначено, що в залежності від промислової характеристики обєкта може бути використана для розблокування зони проникнення проста барообробка, барообробка із закачкою скрапленого двооксиду вуглецю в один цикл і при значних радіусах зони проникнення закачка його в 2-3 цикли.

9. Для практичного впровадження подаються "Єдині правила визначення параметрів комплексної фізико-хімічної барообробки із використанням двооксиду вуглецю" і затверджена на виробництві "Програма комплексної фізико-хімічної барообробки із використанням двооксиду вуглецю" для виводу з освоєння в дослідно-промислову експлуатацію горизонту В-22 свердловин № 2, 3 Луценківські.

10. Очікуваний економічний ефект в залежності від геолого-промислових умов становитиме 400-700 тис. гривень.

1. Шевченко І.М. Властивості граничного шару низькопористого колектора і його вплив на вибір методу інтенсифікації припливу // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ. - 1997. - № 34. - С. 203-206.

2. Шевченко І.М. Вибір оптимального методу обробки результатів дослідження газоконденсатної свердловини // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ. - 1999. - Вип. 36. - С. 206-208.

3. Шевченко І.М., Леонтьєв О.В., Щукін М.В., Яремійчук Р.С. Про поглинання, які виникають при одночасному освоєнні нафтових пластів з наявністю двох прошарків з різною проникністю і "слабких" екранів // Нафтова і газова промисловість. - 2000. - № 1. - С. 42-43. (особистий внесок - застосування фізико-математичної моделі до конкретних геолого-промислових умов (40 %)).

4. Шевченко І.М., Яремійчук Р.С. Визначення основних факторів, які впливають на успішність розкриття низькопористих колекторів // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ. - 2001. - Вип. 38. (Том 2). - С. 108-112. (особистий внесок - підготовка та узагальнення промислового матеріалу, побудова залежностей і визначення кореляцій (70 %)).

5. Яремійчук Р.С., Шевченко І.М. Порівняння тривалості нестабільності аерозолю та часу збільшення газоконденсатонасиченості в привибійній зоні пласта в процесі зниження вибійного тиску // Науковий вісник ІФНТУНГ. - Івано-Франківськ. - 2002. - №1. - С. 29-31. (особистий внесок - обробка результатів гідродинамічних досліджень і співставлення із часом існування аерозолю у зваженому стані (50 %))

6. Шевченко І.М., Щукін М.В., Вакарчук С. Г. Співставлення даних лабораторних досліджень пористості і проникності зразків теригенних порід Луценківсько-Мехедівсько-Свиридівської зони // Збірник робіт Міжнародної наукової конференції молодих вчених та спеціалістів "Нафтогазова геологія та геофізика України - погляд у нове тисячоліття". - Чернігів: Чернігівське відділення УКРДГРІ. - 2000. - C.84-85. (особистий внесок - узагальнення результатів досліджень, визначення кореляцій та якісна оцінка їх результатів для геолого-промислового процесу (50 %)).