Встановлення індивідуально-типологічних та особистісних особливостей людей похилого віку, які сприяють підтриманню та збереженню фізичного і психічного здоров"я. Наявність у осіб похилого віку зв"язку між часовою перспективою та почуттям когерентності.
Аннотация к работе
Антоновським, спрямований на вивчення індивідуальних особливостей і орієнтований на пізнання способів, ресурсів і чинників, які сприяють підтриманню та збереженню фізичного і психічного здоровя та допомагають субєкту успішно долати щоденний стрес і важкі ситуації і залишатися гармонічною особистістю [3, 13], практично не застосовувався у вивченні осіб похилого віку. У дослідженні взяли участь 35 осіб похилого віку (віком від 60 до 80 років), група порівняння - 67 осіб зрілого віку. Русалова» у піддослідних похилого віку статистично значимо (P=0,001) відрізняються середні значення параметрів: «Ергічність», «Соціальна ергічність», «Пластичність», «Соціальна пластичність»,«Темп», «Емоційність» та «Соціальна емоційність» від результатів піддослідних зрілого віку [10]. Мадді» можна відмітити, що у піддослідних пенсійного віку було виявлено статистично значущі відмінності (Р=0,001) представленості усіх параметрів: «Залученість», «Контроль», «Прийняття ризику», «Загальна життєстійкість» в порівнянні з середніми значеннями відповідних параметрів у осіб зрілого віку [10]. Зімбардо (ZTPI)» у піддослідних похилого віку, в порівнянні з особами зрілого віку, статистично значуще (Р=0,001) відрізняються середні значення параметрів: «Негативне минуле», «Майбутнє», «Позитивне минуле», «Фаталістичне теперішнє», та статистично значуще (Р=0,05) - параметра «Гедоністичне теперішнє» [10].Таким чином, нами було проведено дослідження індивідуально-типологічних та особистісних властивостей у людей похилого віку. Було виявлено, що у піддослідних похилого віку в порівнянні з піддослідними зрілого віку, є відмінності в представленості індивідуально-типологічних характеристик. Так, було показано, що середні значення параметрів «Емоційність» і «Соціальна емоційність» у піддослідних похилого віку вищі ніж у піддослідних зрілого віку, у яких більше виражені параметри «Ергічність», «Соціальна ергічність», «Темп», «Соціальний темп» і «Пластичність». Також, нами були представлені відмінності у вираженості особистіших характеристик у піддослідних похилого віку, в порівнянні з піддослідними зрілого віку. Нами було показано, що у осіб похилого віку має місце обернений двосторонній орієнтований звязок-відношень між часовою перспективою негативне минуле та компонентом почуття когерентності - сенсовність; у осіб зрілого віку орієнтованих звязків-відношень не було виявлено.
Вывод
Таким чином, нами було проведено дослідження індивідуально- типологічних та особистісних властивостей у людей похилого віку. Було виявлено, що у піддослідних похилого віку в порівнянні з піддослідними зрілого віку, є відмінності в представленості індивідуально-типологічних характеристик. Так, було показано, що середні значення параметрів «Емоційність» і «Соціальна емоційність» у піддослідних похилого віку вищі ніж у піддослідних зрілого віку, у яких більше виражені параметри «Ергічність», «Соціальна ергічність», «Темп», «Соціальний темп» і «Пластичність». Також, нами були представлені відмінності у вираженості особистіших характеристик у піддослідних похилого віку, в порівнянні з піддослідними зрілого віку. Так, середні значення усіх параметрів тесту «Смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. О. Леонтьєва», тесту «Життєстійкості С. Мадді», шкали «Почуття когерентності А. Антоновського (SOC)» менші ніж у піддослідних зрілого віку. А середні значення параметрів методики «Часової перспективи Ф. Зімбардо (ZTPI)» «Негативне минуле», «Позитивне минуле» і «Фаталістичне теперішнє» більші ніж у піддослідних зрілого віку, у яких переважає параметр «Майбутнє». В той же час, у піддослідних похилого віку не представлений психологічний конструкт - збалансована часова перспектива, - повязаний зі гнучким перемиканням між роздумами про минуле, теперішнє або майбутнє.
Нами було показано, що у осіб похилого віку має місце обернений двосторонній орієнтований звязок-відношень між часовою перспективою негативне минуле та компонентом почуття когерентності - сенсовність; у осіб зрілого віку орієнтованих звязків-відношень не було виявлено. Так, чим менше особи похилого віку відчувають негативні переживання відносно минулого, тим більше вони проявляють небайдужість до подій, що відбуваються навколо, і відчувають емоційне переживання того, що життя має сенс.
Таким чином, отримані результати свідчать про те, що здатність піддослідних похилого віку залишатися психічно та фізично здоровими, незважаючи на вплив стресів нижча ніж у піддослідних зрілого віку. У осіб похилого віку присутній низький рівень тонусу, висока тривога, невпевненість і чутливість до невдач, можуть виникати труднощі з балансуванням між репрезентаціями минулого досвіду, бажаннями сьогодення і адекватним уявленням про майбутні наслідки, залежно від ситуативних вимог, особистісних та соціальних оцінок. Саме тому необхідне більш детальне дослідження звязків та взаємопереходів індивідуально-типологічних та особистісних властивостей людей похилого віку для забезпечення та підтримання їх психічного здоровя та благополуччя.
Список литературы
1. Агузумцян Р. В. Психологическая безопасность личности в периоды поздней взрослости и старости / Р. В. Агузумцян, Н. Б. Мурадяк // Психологический журнал. 2008. № 2. С. 22-35.
2. Белоножко А. В. Факторы, влияющие на восприятие времени в пожилом возрасте / А. В. Белоножко // Вестник ОНУ им. И. И. Мечникова. Психология. 2014. Т. 19. Вип. 2 (32) - С. 35-42.
3. Буланов В. А. Соціальний статус особистості як чинник становлення її салютогенетичної спрямованності / В. А. Буланов // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. 2012. Т. 17. Вип. 9. С. 54-60.
4. Зимбардо Ф. Парадокс времени. Новая психология времени, которая улучшит вашу жизнь / Ф. Зимбардо, Дж. Бойд; пер. с англ. О. Ю. Гатанова - Спб.: Речь, 2010. 352 с.
5. Киреева З. А. Развитие сознания, детерминированное временем. / З. А. Киреева. Одесса: ВМВ, 2010. 384 с.
6. Краснова О. В. Круглый стол «Социально-психологические проблемы пожилых людей» / О. В. Краснова // Журнал практической психологии. 1998. №3. С.14- 21.
7. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. [2-е изд.] - М.: Политиздат, 1977. 304 с.
8. Осин Е. Н. Чувство связности как показатель психологического здоровья и его диагностика // Психологическая диагностика. 2007. №3. С. 22-41.
9. Порсева Х. О. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій осіб похилого віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 / Порсева Христина Олегівна; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. К., 2005. 21 с.
10. Ружицька М. С. Індивідуально-типологічні та особистісні властивості, що впливають на почуття когерентності субєкта діяльності / М. С. Ружицька // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. 2014. Т. 19. Вип. 3 (33). С. 100-111.
11. Савчин М. В. Возрастная психология / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. М.: Академвидав, 2006. 360 с.
12. Сырцова Анна. Возрастная динамика временной перспективы личности: дис.... канд. психол. наук: 19.00.13 / Сырцова Анна - Москва, 2008. 317 с.
13. Antonovsky A. Health, Stress and Coping / A. Antonovsky. San Francisco: Jossey-Bass, 1979. 255 p.
14. Azevedo M. J. Time and health in old people / M. Azevedo, L. Teixeira, C. Paul. IIND International Conference on Time Perspective, Warsaw, Poland, 2014.