Аналіз особливостей клітинних та гуморальних факторів імунітету у хворих на ревматизм та міокардит. Оцінка функціонального стану імунокомпетентних клітин та рівню секреції виділених цитокінів в залежності від важкості перебігу запальних уражень міокарда.
Аннотация к работе
1998), а з другого - зі зміною характеру перебігу захворювання, тенденції до розвитку малосимптомних форм, які протікають приховано, або на тлі мінімальної активності без виражених клінічних ознак, тому оцінка активності запального процесу має важливе значення (Насонова В.А., Кузьмина Н.Н., 2000; Дзяк Г.В., 2000; Ілляш М.Г., Гавриленко Т.І., 2000; Carthy C.M., 1997). Відповідно до мети дослідження вирішувались наступні задачі: Вивчити особливості клітинних та гуморальних факторів імунітету у хворих на ревматизм та міокардит. Розробити діагностичні критерії активності запального процесу у хворих на ревматизм та міокардит. Активність запального процесу у хворих з ревматичними вадами серця та міокардитами вивчали на основі клінічного обстеження хворих, загальноклінічних, серологічних та біохімічних показників (загальний аналіз крові, визначення в сироватці крові С-реактивного білка, активності лактатдегідрогенази (ЛДГ), клітинні та гуморальні фактори імунітету, рівень про-та антизапальних цитокінів, а також інструментальних методів ЕХОКГ, ЕКГ, рентгенологічного та вірусологічного дослідження. Показано, що імунозапальна реакція у хворих на гострий міокардит проявляється активацією переважно нейтрофільної ланки імунітету при низьких резервних можливостях та поглинальній активності нейтрофілів на тлі високого рівня прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП-а) та СРП, тоді як для хронічного міокардиту характерними є порушення в моноцитарній ланці імунітету на фоні активності прозапального ІЛ-6.Серед 46 хворих на ревматизм було 26 жінок та 20 чоловіків віком від 30 до 63 років (середній вік 46,0±1,7 років). В залежності від активності, всі хворі були розділені на 2 групи: з активним - 25 та неактивним ревматизмом - 21 хворий. Серед хворих з активним ревматизмом ІІ ступінь активності був встановлений у 9 хворих, І ступінь - у 16. Серед хворих на хронічний міокардит (ХМ) було 35 жінок та 27 чоловіків у віці від 28 до 52 років (середній вік 38,1±1,9 років). Тобто, вираженість змін у клітинній та гуморальній ланці імунітету у хворих з ІІ ст. активності була значнішою, ніж у пацієнтів з І ст. активності.На основі вивчення функціонального стану імунокомпетентних клітин та цитокінового статусу у хворих на ревматизм і міокардит встановлено особливості імунного реагування в залежності від перебігу захворювання, розширено діагностичні критерії активності запального процесу. Хворим на гострий міокардит притаманна імунозапальна реакція, яка проявляється активацією метаболічної активності нейтрофілів з низькою поглинальною активністю та резервними можливостями на тлі високих рівнів медіаторів гострого запалення: СРП, ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-а та ІЛ-4. Важкий перебіг гострого міокардиту супроводжується дисбалансом в системі цитокінів - на тлі підвищених рівнів прозапальних ІЛ-1, ФНП-?, ІЛ-6 знижується рівень ІЛ-4; при хронічному міокардиті порушення балансу між про-та протизапальними цитокінами було за рахунок значного підвищення ІЛ-6 та зниження ІЛ-4 на фоні вираженої аутоімунної реакції і депресії клітинної ланки імунітету. Необхідно враховувати, що мінімальний ступінь активності ревматизму проявляється підвищенням рівня внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму в Мц та зниженням резервних можливостей цих клітин, а імунозапальна реакція у хворих на гострий міокардит проявляється в основному активацією нейтрофільної ланки імунітету з низькою поглинальною активністю та резервними можливостями нейтрофілів, тоді як на хронічний - як високими так і низькими рівнями внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму в моноцитах та низькими резервними можливостями цих клітин. Імунокоригуючі препарати повинні призначатися хворим з низькими рівнями внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму та зниженими резервними можливостями моноцитів у хворих на хронічний міокардит, що обумовлює затяжний і несприятливий перебіг захворювання.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
На основі вивчення функціонального стану імунокомпетентних клітин та цитокінового статусу у хворих на ревматизм і міокардит встановлено особливості імунного реагування в залежності від перебігу захворювання, розширено діагностичні критерії активності запального процесу.
Мінімальний ступінь активності (І ст.) при ревматизмі проявляється дисфункцією моноцитів (підвищенням рівня внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму та зниженням резервних можливостей на фоні підвищених титрів антитіл до тканини міокарда та протизапального цитокіна ІЛ-4.
Хворим на гострий міокардит притаманна імунозапальна реакція, яка проявляється активацією метаболічної активності нейтрофілів з низькою поглинальною активністю та резервними можливостями на тлі високих рівнів медіаторів гострого запалення: СРП, ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-а та ІЛ-4.
Для хронічного міокардиту характерними є дисфункція моноцитів - низька поглинальна активність та резервні можливості на фоні підвищеного рівня прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-а) та IGE і низького рівня ІЛ-4.
Знижений внутрішньоклітинний кисневозалежний метаболізм в моноцитах при хронічному міокардиті маніфестує не тільки активну імунозапальну реакцію, але і супроводжується дисбалансом в системі цитокінів: підвищенням прозапальних цитокінів ІЛ-1, ФНП-а та зниженням рівня антизапального цитокіна ІЛ-4, що сприяє хронізації імунозапальної реакції, розвитку дилатації порожнин серця.
Виявлено особливості імунологічного реагування у хворих з різним перебігом гострого та хронічного міокардиту: - Для легкого перебігу гострого міокардиту характерно збереження балансу в системі цитокінів (помірне підвищення ІЛ-1 і високий рівень ІЛ-4) на тлі нормальної функціональної здатності моноцитів та лімфоцитів. Встановлені прямі кореляційні звязки між титром АЕН і ІЛ-1, ФНП-а, ІЛ-4, РБТЛ, НСТ Мц, СРП, що можна розцінювати як нормальну реакцію імунної системи, направленої на підтримку гомеостазу при запальному процесі.
- У хворих з середньоважким перебігом захворювання спостерігаються початкові ознаки порушення балансу в системі цитокінів - на фоні підвищення рівня прозапальних цитокінів відмічається тенденція до зниження рівня протизапального ІЛ 4.
- Важкий перебіг гострого міокардиту супроводжується дисбалансом в системі цитокінів - на тлі підвищених рівнів прозапальних ІЛ-1, ФНП-?, ІЛ-6 знижується рівень ІЛ-4; при хронічному міокардиті порушення балансу між про- та протизапальними цитокінами було за рахунок значного підвищення ІЛ-6 та зниження ІЛ-4 на фоні вираженої аутоімунної реакції і депресії клітинної ланки імунітету.
7. При важкому перебігу ГМ встановлені високі кореляційні звязки між титром АЕН і ІЛ-6, ФНП-а, та КДО і ІЛ-1, ФНП-а, ІЛ-6, СРП. Хронічному міокардиту притаманні високі прямі кореляційні звязки між КДО та ІЛ-6 і зворотні з СРП. Це свідчить про провідну роль у розвитку імунозапальної реакції при важкому перебігу ГМ медіаторів гострого запалення ІЛ-1, ФНП-а, СРП, а при ХМ - прозапального ІЛ-6.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Рекомендовано для діагностики активності процесу у хворих на запальні ураження міокарда використовувати показники імунної реактивності: внутрішньоклітинний кисневозалежний метаболізм нейтрофілів та моноцитів, поглинальну активність та резервні можливості цих клітин.
Необхідно враховувати, що мінімальний ступінь активності ревматизму проявляється підвищенням рівня внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму в Мц та зниженням резервних можливостей цих клітин, а імунозапальна реакція у хворих на гострий міокардит проявляється в основному активацією нейтрофільної ланки імунітету з низькою поглинальною активністю та резервними можливостями нейтрофілів, тоді як на хронічний - як високими так і низькими рівнями внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму в моноцитах та низькими резервними можливостями цих клітин.
Імунокоригуючі препарати повинні призначатися хворим з низькими рівнями внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму та зниженими резервними можливостями моноцитів у хворих на хронічний міокардит, що обумовлює затяжний і несприятливий перебіг захворювання.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Илляш М.Г., Несукай Е.Г., Мотюк Г.А. Диагностика и лечение инфекционно-аллергического миокардита // Укр. кард. журн. - 1998. -№11. - С. 87-89. (Здобувачем особисто проведено лікування хворих, збір матеріалу; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Мотюк Г.А., Рей Є.С. Ревматичні пороки серця. Профілактика та лікування // Ліки. - 1999. - №2. - С. 26-27. (Здобувачем особисто проведено лікування хворих, збір матеріалу; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Ілляш М.Г., Базика О.Є., Бризінська Я.М., Гунькова Г.В., Лєнчевська І.Ф., Мотюк Г.А., Ткаченко І.В. Клінічна ефективність препарату “Асцитан” у хворих на хронічну серцеву недостатність // Ліки. - 1999. - №3. - С.27. (Здобувачем особисто проведено лікування 30 хворих, збір матеріалу; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Ілляш М.Г., Базика О.Є., Рябенко Д.В., Сергієнко О.М., Гавриленко Т.І., Корніліна О.М., Мотюк Г.А. Імунний статус у хворих з інфекційно-алергічним міокардитом та дилатаційною кардіоміопатією // Укр. кард. журн. - 2000. - №1-2. - С. 56-58. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження 35 хворих на міокардит; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Коваленко В.Н., Гавриленко Т.И., Илляш М.Г., Мотюк Г.А., Корнилина Е.Н., Клубова А.Ф. Роль иммунопатологических реакций в развитии миокардита // Укр. мед. часопис. - 2001. №1. - С. 54-57. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, аналіз результатів; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Ілляш М.Г., Гавриленко Т.І., Базика О.Є., Мотюк Г.А., Корніліна О.М., Якушко Л.В. Імунні показники у хворих із хронічним міокардитом // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. Випуск 10. - Київ, 2002. - С. 90-94. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, аналіз результатів; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Ілляш М.Г., Сергієнко О.М., Гавриленко Т.І., Мотюк Г.А. Нітросинє-тетразолієвий тест у діагностиці мінімального ступеня активності ревматизму // Матеріали 24 зїзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С. 162. (Здобувачем особисто проведено лікування, обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Мотюк Г.А., Гавриленко Т.І., Ілляш М.Г., Корніліна О.М., Якушко Л.В., Погоріла М.А. Імунологічні критерії диференціальної діагностики міокардита та міокардитичного кардіосклерозу // Тези доповідей наук. симпоз. кардіологів та кардіохірургів України з міжнародною участю. - Київ, 1999. - С. 46. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, аналіз результатів; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Гавриленко Т.И., Мотюк Г.А., Корнилина Е.М., Погорила М.А. Роль моноцитов и нейтрофилов в развитии воспалительного процесса у больных с пороками сердца // Российский национальный конгресс кардиологов: Тезисы. - Москва, 2000. - С. 256. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, аналіз результатів; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Ілляш М.Г., Гавриленко Т.І., Сергієнко О.М., Мотюк Г.А. Особливості антитілоутворення та клітинного імунітету у хворих з ревматичними вадами серця // Матеріали VI конгресу кардіологів: Тези. - Київ, 2000. - С. 204. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Гавриленко Т.И., Илляш М.Г., Мотюк Г.А., Корнилина Е.М. Роль иммунологических реакций в развитии миокардитов // Материалы Российского национального конгресса кардиологов: Тезисы. - Москва, 2001. - С. 120. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Гавриленко Т.І., Ілляш М.Г., Мотюк Г.А., Корніліна О.М. Роль імунологічних показників в діагностиці запального процесу при ревматизмі // Матеріали III Національного конгресу ревматологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 52. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).
Гавриленко Т.И., Мотюк Г.А. Роль иммуновоспалительной реакции в течении сердечной недостаточности при миокардите // Материалы Российского национального конгресса кардиологов. - Санкт- Петербург, 2002. - С. 88. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).