Театр, як важливий чинник національно-культурного будівництва. Розвиток професійного спектаклю в Україні. Характеристика національної драматургії Курбаса та реалістичної драми Винниченка. Оновлення структури і засобів моделювання філософським змістом.
Аннотация к работе
На початку 20-х років діяло 74 професійні театри, численні самодіяльні та пересувні театри. У 1918 році в Києві функціонували Державний драматичний театр, очолюваний Олександром Загаровим, Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського і «Молодий театр» Леся Курбаса. У 1919 - 1920 роках у Галичині й Буковині діяли «Новий Львівський театр», Чернівецький театр і Державний театр ЗУНР. 1919 року відкрили Державний театр імені Тараса Шевченка в Катеринославі, 1920 року - Новий український драматичний театр імені Івана Франка у Вінниці (керівник Гнат Юра). З ним працювали Амвросій Бучма, Марян Крушельницький, Олексій Ватуля, Софія Тобілевич, Ганна Борисоглібовська.