Процеси становлення особистості як суб’єкта глобалізаційних процесів. Характер розгортання конфліктів як на глобальному, так і на особистісному рівнях. Особливості формування глобальної ідентичності особистості, з урахуванням національної специфіки.
Аннотация к работе
Глобалізаційні процеси є загальноцивілізаційним явищем, тому при їх розгортанні створюються нові умови для соціальної модернізації суспільств і, разом з тим, відбувається трансформація власне особистості. Конфлікти ж на сучасному етапі розвитку набувають всеохоплюючого характеру, породжуючи тенденції як єднання людства у світове співтовариство, так і процеси його фрагментації. Не зважаючи на велику кількість наукових публікацій, в яких розглядаються і піддаються аналізу глобалізаційні процеси, залишаються недостатньо дослідженими низка питань і проблем, які стосуються процесів формування і реалізації особистості в умовах розгортання глобалізаційних конфліктів. В дисертації зроблено спробу виявити, новий тип особистості, яка формується як під впливом зовнішніх конфліктів, так і під дією внутрішньоособистісного конфлікту і зясовано, що особистість постає у якості субєкта глобалізаційних процесів. У цілому актуальність дисертаційного дослідження постає у якості необхідності визначення соціальної сутності людини та аналізу можливостей її адаптації, формування і реалізації в нових умовах розвитку суспільства, які утворюються в процесі розгортання глобалізаційних конфліктів.На сучасному етапі розвитку світу, ми можемо говорити, що особистість є перехідною істотою, індивідуальним проявом як конкретного соціуму, так і світового співтовариства загалом. Соціальна трансформація світу передбачає і зміни в самій особистості, зміну її внутрішнього світу для ефективної реалізації своїх можливостей в нових умовах, які диктує глобалізація. Особистість має свою структуру і всі підструктурні рівні діють як одне ціле, що визначає особистість цілісною істотою, спрямовану на взаємодію з оточуючим світом, проявляє певні тенденції, які виражаються у спрямованості особистості: в системі мотивів, потреб, ціннісних орієнтацій. Визначено, що глобалізаційні процеси мають високий рівень динамічності, тому особистість має встигати за змінами, які відбуваються в світі. Другий розділ “Глобалізаційні конфлікти і особистість: особливості взаємовідношення” складається з трьох підрозділів, у яких розкриваються сутнісні характеристики процесу глобалізації, виявляється суперечливий характер глобалізаційних процесів та на їх основі, в результаті невідповідностей виокремлюється низка конфліктів, які носять глобальний характер існування.В дисертаційному дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз адаптації, формування і реалізації особистості в умовах розгортання глобалізаційних конфліктів, а також виявленні особливості цього процесу, що дозволяє зробити наступні підсумки. У сучасній соціально-філософській літературі особистість трактується з різних позицій, але визначальним і домінуючим є такий підхід, коли вона розглядається як соціалізований індивід, який поєднує в собі всі соціальні ролі і несе відповідальність за їх виконання. На сучасному етапі розвитку філософського мислення і розгортання глобалізаційних процесів особистість визначають як “Людину світу” або “Інтернаціональну людину”. Слід вважати, що основною рушійною силою у формуванні нового світового порядку і особистості, зокрема, виступають конфлікти. До внутрішніх чинників належить ціла низка суперечностей, які несе в собі глобалізація: конфлікт між природою і людиною, який опосередкований діяльністю людини, як основного рушія цього конфлікту; конфлікт між цивілізаціями, так звана “силова глобалізація”; уніфікація як загрозливий результат глобалізаційних процесів; дуальність світу: фізичний та віртуальний, що посилює внутрішньоособистісний конфлікт і породжує таке явище як “втеча від реальності”.
План
Основний зміст
Вывод
В дисертаційному дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз адаптації, формування і реалізації особистості в умовах розгортання глобалізаційних конфліктів, а також виявленні особливості цього процесу, що дозволяє зробити наступні підсумки.
У сучасній соціально-філософській літературі особистість трактується з різних позицій, але визначальним і домінуючим є такий підхід, коли вона розглядається як соціалізований індивід, який поєднує в собі всі соціальні ролі і несе відповідальність за їх виконання. На сучасному етапі розвитку філософського мислення і розгортання глобалізаційних процесів особистість визначають як “Людину світу” або “Інтернаціональну людину”.
В дисертації визначено, що глобалізаційні процеси суттєво впливають на становлення і реалізацію особистості. Дослідження процесів глобалізації показує, що це явище не є однозначним, воно має суперечливий характер. Глобалізація несе в собі як процеси єднання світу, так і тенденції його фрагментації. Глобалізація не є сукупністю міфів, а це реально існуючий процес. Тут поруч присутні як нові перспективи розвитку світового співтовариства, так і нові небезпеки.
Слід вважати, що основною рушійною силою у формуванні нового світового порядку і особистості, зокрема, виступають конфлікти. На сучасному етапі розвитку світу вони мають не локальний характер, а планетарний. Тому в сучасній соціально-філософській літературі крім традиційно визначених типів конфліктів виокремлюються такі, які виникають в процесі розгортання глобалізації.
Характеристика глобалізаційних конфліктів дозволяє виокремити ряд їх зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх відносяться рухи антиглобалістів. До внутрішніх чинників належить ціла низка суперечностей, які несе в собі глобалізація: конфлікт між природою і людиною, який опосередкований діяльністю людини, як основного рушія цього конфлікту; конфлікт між цивілізаціями, так звана “силова глобалізація”; уніфікація як загрозливий результат глобалізаційних процесів; дуальність світу: фізичний та віртуальний, що посилює внутрішньоособистісний конфлікт і породжує таке явище як “втеча від реальності”.
Необхідно підкреслити, що як людство в цілому, так і окрема особистість не може знаходитись в стані конфлікту постійно. Кожен конфлікт, як правило, вирішується, функціонуючи конструктивно чи деструктивно. Особливістю глобалізаційних конфліктів є те, що вони обовязково повинні вирішуватись світовим співтовариством в цілому. Однак, становлення світового співтовариства знаходиться лише на початковому етапі. Тому для побудови спільного майбутнього людство повинно, насамперед, усвідомити себе як єдине світове, глобальне співтовариство, яке засноване на взаємоповазі, взаємозалежності і урахуванні неповторності і особливості кожної особистості, нації, держави, цивілізації.
Потрібно також наголосити, що при трансформації соціального середовища особистість звільняється від прихильності до конкретного суспільства. Це відкриває перед особистістю ряд додаткових можливостей для самореалізації та вибору різних життєвих стратегій. Отже, в глобальному суспільстві перед особистістю постає проблема внутрішньої самовизначенності. В той же час вона намагається створити нову ідентичність - глобальну. Але глобальна ідентичність не вимагає відмови від сутнісних і унікальних характеристик тієї спільноти, з якою себе ідентифікує особистість. Адже при відмові від характерних сутностей спільноти виникає таке загрозливе явище як уніфікація.
Реалізація особистості в сучасному українському суспільстві, яке знаходиться у перехідному періоді вимагає суттєвих корекцій в соціокультурній сфері. Така корекція спрямована на формування нової соціокультурної моделі особистості, адже нова соціокультурна реальність передбачає вибір нових пріоритетів, цінностей, методів адаптації до реальності, яка трансформується.
Список литературы
1. Левченюк Є.В. Особистість в умовах розгортання соціального конфлікту / Є.В.Левченюк // Філософські проблеми гуманітарних наук. - 2006. - №8-9. - С. 203 - 208.
2. Левченюк Є.В. Глобалізація: особливості соціально-філософського аналізу змісту поняття / Є.В.Левченюк// Науковий вісник Чернівецького університету. - 2006. Випуск 309 - 310. Філософія. - С.110 - 114.
3. Левченюк Є.В. Роль глобалізаційних конфліктів у формуванні світового співтовариства / Є.В.Левченюк // Практична філософія. - 2007. - №3. - С. 122 - 128.
4. Левченюк Є.В. Внутрішньоособистісний конфлікт як основа соціалізації людини / Є.В.Левченюк // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Збірник наукових праць. - 2007. Випуск XVIII. - С.41 - 48.
5. Левченюк Є.В. Вплив глобалізаційних процесів на інтеграцію України до світового співтовариства / Є.В.Левченюк // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - 2007. Випуск 20. - С.116 - 122.
6. Соціальна мобільність - один з аспектів процесу глобалізації: матеріали доповідей та виступів міжнародної наукової конференції [“Дні науки філософського факультету - 2006”], (Київ, 12 - 13 квітня 2006 р.) / К.: ВПЦ «Київський університет», Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, 2006. - 149.
7. Перспективи розвитку особистості в умовах глобалізації: матеріали наукової конференції [“Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку”], (Чернівці, 5 - 6 жовтня 2006 р.) / «Рута», Чернівецький національний університет ім.Юрія Федьковича, 2006. - С.263.
8. Реалізація особистості в умовах глобалізаційних процесів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [“Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку”], (Київ, 2 - 3 березня 2007) / К.: ВЦ “Принт-центр”, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2007. - 354.
9. Загроза уніфікації особистості в умовах глобалізації: матеріали доповідей та виступів міжнародної наукової конференції [“Дні науки філософського факультету - 2007”], (Київ, 18 - 19 квітня 2007 р.) К.: ВПЦ «Київський університет», Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, 2007. - 142.
10. Влияние современных коммуникативных технологий на становление личности в информационном обществе: труды международной научно-теоретической конференции [“Коммуникативные стратегии информационного общества”], (Санкт-Петербург, 9 - 11 октября 2007 г.) Издательство политехнического университета, Санкт-Петербург, Санкт-Петербургский государственный политехнический университет, 2007. - 266.