Аналіз процесів взаємодії індивіда з соціумом. Умови конструктивного впливу суспільства. Формування особистості старшокласників. Збереження унікальних можливостей та адаптація до суспільного життя. Розвиток гнучкого мислення та гуманістичного світогляду.
Аннотация к работе
Особистість - це насамперед абстрактне поняття, що поєднує собою багато аспектів, що характеризують людину: емоції, мотивацію, думки, переживання, сприйняття і дії. Концептуальне значення особистості охоплює широкий спектр внутрішніх психічних процесів, що обумовлюють особливості поводження людини в різних ситуаціях. Теорії особистості сильно розрізняються між собою, тому практично неможливо просто підвести під слово “особистість” концептуальне визначення. Під соціалізацією розуміють процес повної інтеграції особистості в соціальну систему, у ході якого відбувається її пристосування. Представники гуманістичної психології (Г.Олпорт, К.Роджерс та інші) під соціалізацією розуміють процес самоактуалізації «Я - концепції», самореалізації особистістю своїх потенцій і творчих здібностей, як процес подолання негативних впливів середовища, які заважають її саморозвитку і самоствердженню.Отже, поведінка і мислення ведуть до виживання і розвитку. З цього зрозуміло, що розвиток мислення людини буде повністю залежати від суспільства у якому особа розвивається. Мислення - це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень зафіксованих у памяті. Отже, можна зробити висновок, що розвиток мислення людини буде повністю залежати від соціальної шкали цінностей суспільства у якому вона розвивається. Тоді цінністю може бути фізичний обєкт, особа, інституція, ідея, рід діяльності, соціальне відношення та інше.Старші підлітки більшу частину доби, окрім сну, перебувають у школі, де з ними проводиться навчально-виховна робота. Тому з впевненістю можна говорити про те, що навчально-виховний процес тісно повязаний з процесом соціалізації особистості. Саме в школі формується основний лексичний запас підлітка, вміння його правильно використовувати, як з граматичної точки зору, так і з моральної. У процесі розвитку індивіда потреба у спілкуванні має соціально-вибірковий характер. Спілкування - складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що породжується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією, сприймання й розуміння іншої людини, вироблення єдиної стратегії взаємодії; взаємодія субєктів, спрямована на зміни у стані, поведінці та особистісно-смислових особливостях партнера.Утвердження нової парадигми освіти і виховання молодого покоління передбачає визначення головних засад зміни навчально-виховного процесу, прилучення юнаків і дівчат до гуманістичних цінностей та ціннісних орієнтацій, що мають універсальне значення і, що найголовніше, позитивну життєстверджуючу спрямованість у становленні їх особистості. У єдності з життєвими цілями і планами вони становлять ядро особистості, найбільш повно виражають її життєві устремління у майбутнє і нерозривно повязані з її практичною діяльністю, слугують певним компасом, що задає напрям, генеральну лінію життя індивіда. Про те, що саме в цьому віці формуються ціннісні орієнтації, свідчать наявність головної умови їх формування - достатньо високого рівня рефлексії, усвідомленого життєвого досвіду, розвитку самосвідомості і самооцінки. Необхідно ще вміти аналізувати їх і міркувати за допомогою понять, що їх утворює культура тієї чи іншої епохи, оскільки індивід не може зрозуміти самого себе поза уявленнями про сутність людини, її природу, походження, поза уявленнями про добро, справедливість, істину, честь, гордість, благородство, красу, свободу тощо. Цінності, ціннісні орієнтації не виникають у людини раптово, а формуються, засвоюються і диференціюються поступово в процесі різних видів діяльності, протягом усього життя.Опитування проведене на базі девятого класу Краснопільської гімназії було спрямоване на визначення типів мислення учнів та виявлення схильностей до опанування навчальних дисциплін. Для дослідження була взята методика визначення типу мислення в модифікації Г.В. Резапкіної. Були одержані наступні результати: Рисунок 1. Абстрактно-символьне (Рис.2) мислення мають багато учених: фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей.Опитування спрямоване на визначення рівня спілкування серед старших підлітків проводилося у зразковому навчальному закладі - Краснопільській гімназії серед учнів девятого класу. У цьому закладі проводиться активна навчально-виховна робота, діють профільні гуртки та активно залучають учнів до участі у різноманітних виховних заходах. Вони допитливі, охоче слухають цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні, відстоюють свою точку зору без запальності. У той же час не люблять шумних компаній; екстравагантні витівки й багатослівність викликають у них роздратування. Цікаві, говіркі, люблять висловлюватися по різних питаннях, що, буває, викликає роздратування навколишніх.Проводилося дослідження рівеню сформованості духовних цінностей у старших підлітків базі Краснопільської
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА ЇХ ЗВЯЗОК З ЯКОСТЯМИ ОСОБИСТОСТІ
1.1 Соціальна шкала цінностей та мислення особистості
1.2 Навчально-виховний процес та якості спілкування
1.3 Інформаційний простір суспільства та гуманістичні цінності особистості
РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Форми мислення та професійна орієнтація
2.2 Спілкування у процесі навчання
2.3 Рівень сформованості духовних цінностей у старшокласників