Особистісне ставлення студентів до власного здоров’я - Курсовая работа

У звязку з соціальними перетвореннями та низкою культурного ставлення до здоровя погіршується його стан у підростаючого покоління, тому необхідним є пошук ефективних способів розвитку ціннісного ставлення до здоровя. У більшості сучасних досліджень, присвяченій даній проблемі, визначається здоровя як складний цілісний феномен, що включає такі компоненти, як фізичне, психічне, соціальне і моральне здоровя, Важливим питанням в межах концепції психічного здоровя є ставлення особистості до власного здоровя. Розглядаючи даний аспект проблеми, ми базуємося на уявленні, що емоційне ставлення до здоровя є компонентом «Я-концепції», значущим в контексті загальної самооцінки особистості, у визначенні нею власного життєвого шляху. Емоційна складова ставлення до здоровя, включає переживання та почуття людини, повязані зі станом здоровя, особливості емоційного стану, обумовлені погіршенням фізичного чи психічного самопочуття людини. Проблема ставлення людини до здоровя розглядалася у працях В.О.Здоровя є ресурсом організму, використовуючи який людина може здійснювати будь-яку діяльність. У словнику із соціології «здоровя населення» тлумачиться як - стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя; природній стан організму, який характеризує його рівновагу з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих змін; здоровя окремої людини характеризується всебічністю й довгочасністю соціальної активності і гармонійністю розвитку особистості [10]. Черниха науковці стверджують, що саме психічне здоровя є резервом сил людини, завдяки якому вона може перебороти несподівані стреси чи труднощі, що виникають за виняткових обставин [22]. Збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень у студентів під час навчально-пізнавальної діяльності, загострення почуття страху, невпевненості, розгубленості та розчарування - негативно позначається на їхньому здоровї загалом і на психічному здоровї зокрема. Критеріями психічного здоровя студентів можна вважати адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфер, здатність керувати своєю поведінкою, обирати життєві шляхи та планувати їхнє досягнення; здатність адаптуватися у соціальних відносинах; уміння отримувати задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя; відповідність субєктивних образів обєктам, що їх відображають, а характеру реакції - зовнішнім подразникам, відчуття щастя тощо.Питання здоровя на психологічному рівні повязані з особистісним контекстом розгляду, в рамках якого людина постає як психічне ціле. «Ведучими мотивами поведінки людини є усвідомлені мотиви, серед яких центральне місце займають переконання, як спонукання до діяльності, безпосередньо повязані з світоглядом людини. Світогляд являє собою складне утворення, повязане з найрізноманітнішими сторонами особистості людини. Менчинская вважає, що світогляд є системоутворюючим компонентом структури особистості, а основна закономірність його формування полягає в спрямованості до все більш і більш широкому синтезу, органічного злиття різних компонентів світогляду - знань, відносин, готовності діяти. Визнано, що цілісна система відносин людини включає в себе цілий ряд складових : ставлення до праці, до інших людей, до самого себе і т.д.З огляду на викладене зауважимо, що поняття «здоровя», «психічне здоровя», «психологічне здоровя» не можна вважати сьогодні концептуально визначеними і однозначними. Психологічне здоровя людини залежить не лише від способу її життя, стану навколишнього середовища, а також від ставлення самої особистості до свого здоровя, медицини і взагалі від усіх факторів, які впливають на її здоровя.Психологія здоровя особливу увагу приділяє визначенню «ціни», яку платить людина в ситуаціях підвищених вимог, психічних навантажень і перевантажень.Сучасне студентство готується до висококваліфікованої діяльності допомогою одержання вищої освіти. Якість підготовки випускника вузу закладається на всіх етапах його навчання. Велику роль при цьому відіграє етап адаптації студента до вузу. Перебудовується структура життєвих відносин: змінюється місце в системі суспільних відносин, зявляються нові обовязки. Серед причин, що викликають такі перевантаження, слід назвати сам характер навчального процесу у ВНЗ, необхідність засвоєння великого потоку інформації, новий спосіб життя та інші чинники.Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність » (МЛО ) спрямований для вивчення адаптаційних можливостей індивіда за допомогою оцінки деяких психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик особистості, які відображають інтегративні особливості психічного та соціального розвитку. Використовується для вирішення завдань професійного психологічного відбору та психологічного супроводження професійної діяльності в екстремальних умовах, а також для прогнозування наслідків впливу, що чиниться психотравмуючими факторами екстремальних ситуацій на психічне і соматичне здоровя людей. Теоретичною основою тесту виступає уявлення про адаптацію, як

Зміст

Вступ

1. Проблема особистісного ставлення студентів до власного життя

Анотація

1.1 Теоретичний аналіз поглядів на здоровя у юнацькому віці

1.2 Психічне здоровя як основа життя

1.3 Особистісне ставлення студентів до власного здоровя

2. Діагностика особистісного ставлення студентів до власного здоровя

Анотація

2.1 Огляд і обґрунтування вибору методик

2.2 Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості Степанов

2.3. Самооцінка фізичного, психічного і соціального здоровя Г. С. Нікіфоров, Л. І. Августової

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

З огляду на викладене зауважимо, що поняття «здоровя», «психічне здоровя», «психологічне здоровя» не можна вважати сьогодні концептуально визначеними і однозначними.

Здоровя - це найбільша цінність людини, яка характеризує не лише її стан, але й стратегію життя. Психологічне здоровя людини залежить не лише від способу її життя, стану навколишнього середовища, а також від ставлення самої особистості до свого здоровя, медицини і взагалі від усіх факторів, які впливають на її здоровя.

Критеріями психологічного здоровя студентів можна вважати адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфер, здатність керувати своєю поведінкою, обирати життєві шляхи та планувати їхнє досягнення; здатність адаптуватися у соціальних відносинах; уміння отримувати задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя; відповідність субєктивних образів обєктам, що їх відображають, а характеру реакції - зовнішнім подразникам, відчуття щастя тощо.

Ознаками психологічного здоровя студентів є їхня активність, життєрадісність, спостережливість, адаптованість до умов навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, низька тривожність, емоційна стабільність, здатність сприймати та аналізувати інформацію.

Порушення психологічного здоровя залежить від того, як сприймає особистість колектив, у якому вона працює чи навчається, від особистісних успіхів у тій діяльності, яку виконує. Як наслідок порушення психологічної рівноваги, що відчувають студенти, викладачі чи співробітники в стресових ситуаціях є порушення емоційної сфери, тривожність, агресивність, страхи тощо.