Розкриття проблеми адаптації психологів-практиків в умовах соціально-економічних змін. Визначення особистісних якостей і властивостей спеціаліста, які детермінують процес адаптації. Уникнення негативних проявів дезадаптації та професійного вигорання.
Аннотация к работе
Сучасний спеціаліст з психологічної допомоги в сфері освіти повинен володіти не лише широким спектром професійних навичок та умінь надавати дієву, своєчасну консультативну поміч клієнтам, а й володіти прийомами, які якісно і швидко адаптуватимуть його (психолога) до професійної діяльності в стресових умовах суспільних змін. В період трансформації суспільства процес адаптації психолога-практика ускладнюється власними переживаннями та змінами особистості психолога. Впровадження будь-якого аспекту професійної діяльності психолога завжди повязана та зумовлюється його особистістю, станом сформованості внутрішньої психічної динамічної структури як на рівні особистості, так і на рівні індивідуальності. Завдання закладів освіти: організувати психологічну допомогу психологам-практикам з метою уникнути негативних проявів дезадаптації, професійного вигорання та зниження ефективності професійної діяльності. Для психолога-практика бути повноцінним субєктом - це мати можливість надавати якісну допомогу клієнту, виходячи з тих умов і особливостей особистості, з якими до нього звертається клієнт.Негативними наслідками порушення особистісної адаптації виступають погіршення самопочуття, перевтома, апатія, знецінення, конфліктність, прояви агресії, психосоматичні захворювання, які призводять до появи проблем в особистому та професійному житті психолога-практика, впливають на взаємодію з клієнтами, колегами, адміністрацією і можуть стати причиною професійної дезадаптації. Виникнення нових соціальних груп, їх постійне кількісне зростання, поява нових соціальних проблем, повязаних з реабілітацією та адаптацію переселенців, військових, сімей військових та інших представників соціально не захищених груп населення, які потребують якісної та своєчасної психологічної допомоги, вимагає від суспільства загалом та системи освіти зокрема, організації нових форм психологічної перепідготовки та психологічного супроводу психологів-практиків.
Вывод
Психологічна суть процесів особистісної адаптації та дезадаптації впливає на успішну професійну діяльність психолога-практика в цілому. Негативними наслідками порушення особистісної адаптації виступають погіршення самопочуття, перевтома, апатія, знецінення, конфліктність, прояви агресії, психосоматичні захворювання, які призводять до появи проблем в особистому та професійному житті психолога-практика, впливають на взаємодію з клієнтами, колегами, адміністрацією і можуть стати причиною професійної дезадаптації.
Виникнення нових соціальних груп, їх постійне кількісне зростання, поява нових соціальних проблем, повязаних з реабілітацією та адаптацію переселенців, військових, сімей військових та інших представників соціально не захищених груп населення, які потребують якісної та своєчасної психологічної допомоги, вимагає від суспільства загалом та системи освіти зокрема, організації нових форм психологічної перепідготовки та психологічного супроводу психологів-практиків. Головним в даному випадку є робота з особистісними якостями спеціаліста, які детермінують адаптивність професіонала: розвиток механізмів самоусвідомлення, саморегуляції та саморозвитку.
Отже, особистісна адаптація психолога-практика в умовах трансформації суспільства відбувається надзвичайно складно і залежить від цілого ряду особистісних якостей фахівця. Рівень його професіоналізму та особистісного благополуччя стимулює процес адаптації, а визначальним аспектом виступає здатність до рефлексії, яка дозволяє адекватно оцінювати ситуацію і коло проблем клієнта, за необхідності змінювати свою поведінку, керувати емоційними проявами, знаходити нові шляхи для професійного та особистісного самовдосконалення.
Список литературы
1. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: учеб. пособие для студ. старших курсов психол. факов / А.Ф. Бондаренко. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
2. Климов Е.А. Психология профессионала: избр. психол. труды / Е.А. Климов. М.: Ин-т практ. психологии. Воронеж: МОДЭК, 1996. 400 с.
3. Кузнецов П.С. Адаптация как функция развития личности / П.С. Кузнецов. Саратов: Изд-во Саратовского унив-та. 1999. 211 с.
4. Лушин П.В. О психологии человека в переходной период: Как выживать, когда все рушится? / П.В. Лушин. К.: Наук. світ, 2007. 207 с.
5. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса: сб. науч. тр. / под ред. Марищук В.Л., Евдокимов В.И. СПБ.: Издательский дом "Сентябрь", 2001. 260 с.
6. Повякель Н.І. Професіогенез мислення психолога-практика в системі вищої школи: монографія / Н.І. Повякель. 2-ге вид., випр. і доопр. К.: Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, 2008. 298 с.
7. Синдром "професійного вигорання" та професійна карєра працівників освітніх організацій: тендерні аспекти: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядипломної освіти] / за наук. ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, Т.В. Зайчикової. К.: Міленіум, 2004. 264 с.
8. Скрипко Л.В. Проблеми підготовки і адаптації практичних психологів у закладах освіти / Л.В. Скрипко // Актуальні проблеми теорії та практики післядипломної освіти педагогічних кадрів: зб. наук. пр. / Держ. академія кер. кадрів освіти. К., 1998. С. 153-155.
9. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: навч. посібник / Т.С. Яценко. К.: Вища школа, 2004. 679 с.