Клінічні прояви розладів адаптації у жінок. Розробка індивідуалізованих підходів до психотерапевтичної корекції з урахуванням структури комплексу особистісних чинників, що призвели до розвитку станів дезадаптації у жінок, що народили недоношену дитину.
Аннотация к работе
Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології Харківський національний медичний університет (пр. OCTRIALICHI ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ РОЗЛАДІВ АДАПТАЦІЇ У ЖІНОК, ЩО НАРОДИЛИ НЕДОНОШЕНУ ДИТИНУ Визначеніособистісні чинники, які обумовлюють формування у жінок, щонародили недоношену дитину, роз-ладівадаптаціїзадепресивним,тривожнимабозмішанимваріантами.Провіднимипатогенетичнимичинникамиєалексити-мічнийсимптомокомплекс;високийрівень ймовірностірозвиткуневрозу;підвищенасхильністюдорозвиткустресу;висока інтенсивністьпочуттяпровини;пригніченийабоганебнийхарактерсприйняття відчуттяпровини.Доведенанаявністьзвяз-куміжіндексомвини,щосприймається,ірівнемдепресії,атакожрівнемреактивноїтаособистісноїтривожності.Обґрунто-ванонеобхідністьрозробкиіндивідуалізованихпідходівдопсихотерапевтичноїкорекціїзурахуваннямструктурикомплексу особистіснихчинників,щопризвелидорозвиткустанівдезадаптації.Дослідження в галузі вивчення материнствапідкрес-люють, що материнство як психосоціальний феномен розглядається з двох основних позицій: як забезпечення умов для розвитку дитини і як зміни особистісної сфери жінки [Соколова, 2000; Філіппова, 2002; Батуєв таін., 2007]. При цьому медична наука, в тому числі психіатрія та психологія, зосереджують свою увагу на вивченні психологічних чинників, що можуть слугувати факторами адаптації або дезадаптації за умови потрапляння жінки в ситуації, що носять характер психотравмуючих. Вищевикладене визначило мету дослідження - вивчення особистісних факторів породіль з подальшим визначенням їх ролі у розвитку дезадаптаційних процесів у жінок, що народили недоношену дитину. Матеріали та методи Здотриманнямпринципівбіоетики і деонтологіїнами було проведено комплексне обстеження 150 жінок, що народили недоношену дитину. Як видно з отриманих даних, 51 жінка (34%) була віднесена до алекситимічного типу, тобто у таких жінок була вираженою характеристика особистості, що про-являється у зниженні або відсутності здатності до розпізнання та вираження емоційних переживань, їх тонко-му диференціюванню.
Список литературы
Батуев А.С. Принцип доминанты и ранний онтогенез человека /А.С.Батуев, Л.В.Соколова //Журнал эволюционной физиологии и биохимии.-2000.- Т.36, №5.- С.478-488.
Биосоциальная природа материнства и раннего детства (коллективная монография под ред. акад. РАО А.С.-Батуева). СПБ.: изд. СПБГУ, 2007.-374 с.
Брутман В.И. Методики изучения психологического состояния женщины во время беременности и после ро-
“ВІСНИК МОРФОЛОГІЇ” 2014, №1, Т.20
дов /В.И.Брутман, Г.Г.Филиппова, Филиппова Г.Г. Психология материнства И.Ю.Хамитова //Вопр. психологии.- /Г.Г.Филиппова : Учебн. пособие.-2002.- №3.- С.110-118. М.: Изд-во Института Психотерапии, Міхановська Н.Г. Особливості дитячо- 2002.- 240с. батьківської взаємодії та соціально- An Inventory for Measuring Depression / психологічні фактори її порушень [Beck А.Т., Ward C.H., Mendelson] // при перинатальному ураженні не- Archives of General Psychiatry.- 1961.-рвової системи у дитини /Н.Г.Міха- Vol.4.- P.10-13. новська //Мед.психология.- 2009.- Barlow J. Parent-training programmes for Т.4 №2/3.- С.97-101. improving maternal psychosocial
Психологическая дtrialстика /Под ред. health /J.Barlow, E.Coren //Cochrane М.К.Акимовой и К.М.Гуревича.- Database Syst. Rev.- 2004.- №1.-СПБ.: Питер, 2003.- С.23-31. Р.20-25.
99
АНТРОПОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Завгородняя Н.И.
ЛИЧНОСТНЫЕ ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ РАССТРОЙСТВ АДАПТАЦИИ У ЖЕНЩИН, РОДИВШИХ НЕДОНОШЕННОГО РЕБЕНКА
Резюме. Определены личностные факторы, обуславливающие формирование у женщин, родивших недоношенного ребенка, расстройств адаптации подепрессивному, тревожному или смешанному вариантам. Ведущими патогенетическими факторами являются алекситимичний симптомокомплекс; высокий уровень вероятности развития невроза; повышенная склонность к развитию стресса; высокая интенсивность чувства вины; подавленность или стыд в восприятии вины. Доказано наличие связи между воспринимаемым индексом вины и уровнем депрессии, а также уровнем реактивной и личностной тревожности. Обоснована необходимость разработки индивидуализированных подходов к психотерапевтической коррекции с учетом структуры комплекса личностных факторов, которые привели к развитию состояний дезадаптации.
PERSONAL FACTORS OF FORMATION OF ADAPTATION DISORDERS IN WOMEN DELIVERING A PREMATURE B A B Y
Summary. The data identified personal factors that lead to the formation of women delivering a premature baby, adaptation disorders in depressive, anxiety or mixed variants. The leading pathogenetic factors are alexithymia; high likelihood of neurosis; increased susceptibility to the development of stress; high intensity of guilt; depressed or shameful nature of perception of sense of guilt. It was demonstrated the connection between the Perceived Guilt Index, and the level of depression and level of reactive and personal anxiety. The necessity to develop of individualized approaches to psychotherapeutic correction in view of the complex structure of the personal factors that led to the development of conditions exclusion was defined.
Key words: delivering a premature baby; personal factors of adaptation disorders; psychotherapeutic correction.
Статтянадійшладоредакції05.12.2013р.
Завгородня Наталія Ігоревна - аспірант кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету; 38 050 343-31-87
Вінницький національний медичний університет ІМЕНІМ.І.Пирогова,кафедрамедичноїреабілітаціїтамедико-соціальної експертизи (вул. Пирогова56, м.Вінниця, 21018, Україна)
ВИВЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДОБОВОГО ЕЗОФАГО-РН-МОНІТОРИНГУ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ З АТИПОВИМИ ПРОЯВАМИ В ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ ЛАНЗОПРАЗОЛОМ
Резюме. У статті висвітлено динаміку показників добового езофаго-РН-моніторингу у хворих на гастроезофагеальну рефлюкснухворобузатиповимипроявамипідвпливомоднотижневоїфармакотерапіїзадопомогоюланзопразолувдозі30 мг двічінадобу. Результати проведеногодослідження свідчать пронеобхідність контролю ВНУТРІШНЬОСТРАВОХІДНОГОРН у хворих з супутньою патологією хребта у звязку з виникненням у 33,3% випадків феномену "нічного прориву" кислоти. Дослідження відкриваєновіперспективищодовивченнявпливукоморбідноїпатологіїнаперебіг,особливостідіагностикита лікування ГЕРХ.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) -одне з найбільш поширених захворювань, яке Всесвітньою організацією гастроентерологів визнано хворобою ХХІ століття. Симптоми ГЕРХ, від яких значно страждає якість життя, зустрічаються майже у 40% до-рослого населення різних країн світу [Белялов, 2009]. Часто захворювання інших органів та систем можуть змінювати клінічний перебіг ГЕРХ, суттєво ускладнюючи при цьому діагностику та знижуючи ефективність лікування [Fass, 2009]. Атипові симптоми ГЕРХ та резистентність до фармакотерапії нерідко повязані з
100
супутньою патологією інших органів та систем [Бабак, 2011], особливо - патологією хребта [Колісник, 2006]. Для лікування ГЕРХ застосовуються антациди,антисекреторні препарати (блокатори Н2-рецепторів, інгібітори Н -К -АТФАЗИ), прокінетики та хірургічні методи, ефективність яких продовжує вивчатись [Вялов, Чорбинская, 2011; Grant et al., 2013].
Доведено, що ефективними засобами лікування рефлюксної хвороби є інгібітори протонової помпи -ІПП, зокрема ланзопразол, який відрізняється доведе-ноюантихелікобактерноюактивністютаздатністюстійко