Розгляд сутності особи потерпілого як елемента криміналістичної характеристики тяжких тілесних ушкоджень. Встановлення взаємозв’язку потерпілого зі злочинцем та його значення для висунення версій, моделювання особи злочинця та способів вчинення злочину.
Аннотация к работе
Розглянуто сутність особи потерпілого як елемента криміналістичної характеристики тяжких тілесних ушкоджень, встановлено значення інформації про неї для створення приблизної моделі його особистості, що, у свою чергу, сприяє висуненню версії про обставини, мотиви заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, про особу злочинця. Акцентировано внимание на взаимосвязи потерпевшего и преступника, установлено ее значение для выдвижения версий, моделирования личности преступника, выявления способов совершения преступления, выбора тактики следственных (розыскных) действий. Відповідно до цього, при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень жертва злочину проявляє себе в криміналістичній характеристиці як елемент, який безпосередньо відображає ознаки обєкта злочину. Важливість наведених вище даних про потерпілих від тяжких тілесних ушкоджень у криміналістичній характеристиці можна пояснити двома обставинами: перша - це певна вибірковість у діях злочинця - свідчить про взаємозвязок між особливостями особи злочинця і потерпілого; друга - це наявність зв’язку між злочинцем та потерпілим, яка впливає на мету, мотив, місце, час, способи вчинення і приховання злочину. Досліджуючи поведінку постраждалого, яка передувала заподіянню йому тяжкого тілесного ушкодження, були отримані такі результати: потерпілий ображав словами або жестами особу, яка потім заподіяла йому тяжкі тілесні ушкодження, або іншу особу - 30,0 %, потерпілий першим починав вчинювати фізичний вплив - 20,0 %, потерпілий першим починав сварку - 15,0 % або чіплявся до будь-кого - 15,0 %, і в 20,0 % потерпілий мав різні варіанти поведінки.