Изучение истории вокального исполнительства. Характеристика особенностей строения голосового аппарата. Теория певческого голоса в вокальной педагогике. Изучение вокально-исполнительских стилей. Акустика голосового аппарата в вокальной педагогике.
Аннотация к работе
МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ СУМСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМ. А. С.Вокальне мистецтво і хорова виконавська культура - взаємозвязок історії і теорії. Хоровий диригент як вокальний педагог - проблема професійної підготовки. Необхідність науково-дослідницького підходу і узагальнення сучасних методів викладання сольного та хорового співу в процесі вивчення курсу (творчість, виконавство, педагогіка, методика). Психофізичний фактор співу.
План
Тематичний план
1. Введення в спеціальність (2 год.)
2. Будова голосового апарата (2) год.)
3. Наукові концепції діяльності голосового апарата в співі (6 год.)
4. Співацький діапазон і класифікація голосів (2 год.)
6. Методика постановки голосу і хорове виконавство (3 год.)
7. Дитячий голос та вокальне виховання дітей (1 год.)
8. Історія вокального виконавства та педагогіки (принципи вокальних стилів): XVI-XVII ст. - 1 год.; XVIII ст. - 1 год.; XIX ст. - 1 год. (всього: 3 год.)
9. Європейські вокально-виконавські школи і хорова культура (6 год)
10. Наукові проблеми вокального мистецтва (1 год.)
Список литературы
1. Аспелунд Д. Л. Развитие певца и его голоса. - М.-Л.: Музгиз, 1952. - 191 с.
2. Герсамия И. Е. К проблеме психологии творчества певца / АН ГССР. - Тбилиси, 1985. - 164 с.
3. Материалы Всесоюзной конференции по вокальному образованию. Москва, 25.01 - 3.021940 г. - М.-Л._ 1941. - 198 с.
Тема 2. Будова голосового апарата
Голосовий апарат співака: органи звукоутворення - голосові складки та гортань; надставна трубка - горло, носова і ротова порожнина з додатковими порожнинами; органи дихання - трахея, бронхи, легені з плеврою, грудна клітка з дихальними мязами та діафрагмою, мязи брюшної порожнини; артикуляція - язік, рот, губи, нижня щелепа. Проблема координації органів голосового апарата в співі: дихання - надставна трубка, робота голосових складок і дихання.
Література за темою
1. Дмитриев Л. Б. Голосовой апарат певца: Атлас. - М., 1964.
2. Ермолаев В., Лебедева Н., Морозов В. Анатомия и физиология органов голосового апарата // Руководство по фониатрии. - Л., 1970. - С. 7-59.
3. Злобин К. Физиологические основы вокального искусства как метода предупреждения профессиональных заболеваний / Физиология пения в профилактике заболеваний голоса певцов. - Л., 1958. - С. 28-57.
4. Морозов В. П. О роли вибрационного чувства в регулировании голосовой функции человека // Вестник Ленинградского гоуниверситета. - 1960. - № 3. - С. 174-178.
5. Морозов В. П. Вокальний слух и голос. - М.-Л., 1965. - 86 с.
6. Морозов В. П. Биофизические основы вокальной речи. - М., 1977. - 231 с.
7. Морозов В. П. Тайны вокальной речи. - Л., 1967. - 204 с.
8. Музехольд А. Акустика и механика человеческого голосового органа. - М., 1925. - 128 с.
9. Фролов ю, Пение и речь в свете учения И. П. Павлова. - М., 1966.
Тема 3. Наукові концепції діяльності голосового апарата в співі
Природно-наукове обгрунтування роботи голосового апарата, суміжні науки і педагогіка сольного співу (протиріччя між ними): а) міоеластична - фізіологія фонації, акустика (теорія Г. Гельмгольца, теорія Рокара) та основні якості, структура звука; звуки прості й складні; основний тон і обертони; (обертоновий ряд, НСФ, ВСФ, висота звука, голосні); явище резонансу та реверберації;
б) спів і вища нервова система - вчення І. П Павлова, нейрохронаксична терія Р. Юссона; теорія імпеданса;
в) необхідність створення вокально-педагогічної теорії співацького голосу - регістрова природа, акустика голосового апарата, робота голосового апарата в співі, мовні установки і вокальна позиція голосних.
Література за темою
1. Аллон С., Максимов Н. Музыкальная акустика. - М., 1971.
2. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. - М., 1963.
3. Фант Г. Акустическая теория голосообразования. - М., 1964.
4. Юссон Р. Певческий голос: Исследование основных физиологических и акустических явлений певческого голоса. - М., 1974. - 262 с.
5. Appelman D. R. The Sience of vocal pedagogy: Theory, a.application. - Bloomington-London: Indiana univ.press., 1967.- 434 p.
6. Barbereux-Parrey M. M. Vocal resonance: Its source a.Command. - Nort Quincy (Mass.): Christopher, 1979. - 303 p.
Тема 4. Теорія співацького голосу у вокальній педагогіці
Природа співацького голосу: а) регістри та їх властивості, захисні механізми роботи голосового апарата - природа регістрових мікстів та прикриття звуку, регістровий і внутрішньорегістровий переходи, загальнорегістрова ділянка співацького діапазону;
б) акустика голосового апарата (порожнини-резонатори) і акустична природа голосних, виявлення акустичних можливостей апарата (резонатори надставної трубки - нестабільні, кісткових порожнин обличчя - стабільні, а також грудної клітки), чіткість голосних та прийом їх змішування - єдина вокальна позиція надставної трубки; фонетичний метод виховання голосу; вплив голосних на звукоутворення, роботу органів надставної трубки;
в) діяльність голосового апарата в співі: робота голосових мязів в процесі фонації і регістри (атака звука), положення гортані в співі та побутовій (праці Л. Б. Дмитрієв, методика Сета Ріггса), роль горла та мякого піднебіння, органів ротової порожнини (язик, губи, зуби), недопустимість участі зовнішних мязів надставної трубки в співі, положення голови та тулуба, техніка співацького дихання - проблема сильного та слабкого під складками тиску (робота В. Л. Чапліна), робота діафрагми та нижніх ребер, прес живота; підвищене положення грудної клітки як резонатора; типи дихання, Л. Работнов і його теорія дихання; дослідження Л. Ярославцевої;
г) мовні установки і вокальна позиція - проблема їх поєднання і свобода співу; проблема дикції.
Література за темою
1. Багадуров В. А. Учение о регистрах человеческого голоса // Музыкальное образование. - 1929. - № 1. - С.8-16. - № 3-4. - С. 39-45; 1930. - № 2. - С. 33-38.
2. Вербов А. Техника постановки голоса. - М., 1961.
3. Гранстрем М., Кожевников В. Дыхание и речь // Физиология дыхания. - Л., 1973. - С. 287-328.
4. Канторович В. Учение о примарном тоне, закрытом звуке и регистрах в певческом и речевом голосе // Гигиена голоса. - М., 1955. - С. 68-74.
5. Панофка Г. Искусство пения. Теория и практика для всех голосов. - М., 1968. - 215 с., нот.
6. Прянишников И. П. Советы обучающимся пению. - изд. 3, испр. и доп. - СПБ., 1908. - 110 с.
7. Работнов Л. Д. Основы физиологии и патологии голоса певцов. - М., 1932. - 153 с.
8. Работнов Л. Д. О фонографической записи певцов. - М., 1935. - 66 с.
9. Рудаков Е. О регистрах певческого голоса и переходе к прикрытым звукам // Музикальное искусство и наука. Вып. 1. - М., 1970. - С. 52-58.
10. Стахевич А. Г. Регистровые звукообразования певческого голоса в вокальной педагогике. - Сумы, 1989. - 24 с.
11. Стахевич А. Г. Теоретические основы процесса постановки голоса в вокальной педагогике. - Сумы, 1990. - 44 с.
12. Стахевич А. Г. Профессионально-техническая подготовка в искусстве пения. - Сумы, 1991. - 50 с.
13. Чаплин В. Л. Регистровая приспособляемость певческого голоса: Автореферат... канд. искусствоведения. - Тбилиси, 1977. - 29 с.
14. Яковлев А. Физиологическое закономерности певческой атаки. - Л., 1971.
15. Яковлева А. Формирование верхнего участка диапазона мужских голосов // Вопросы вокальной педагогики. Вып. 7. - М., 1984. - С. 73-86.
16. Ярославцева Л. К. О способах регуляции певческого выдоха // Вопросы вокальной педагогики. Вып 5. - М., 1976. - С. 176-201.
Тема 5. Співацький діапазон і класифікація голосів
Структура співацького діапазону: дводілянкова, триділянкова - стилістика оперного і хорового виконавства (дворегістровий спів з високим регістровим переходом і структура співацького діапазону, дворегістровий спів з низьким регістровим переходом і структура співацького діапазону, диференційоване використання голосових регістрів у виконавстві - однорегістровий спів одним з регістрів відкритого звучання (грудним чи фальцетним як жінки, так і чоловіки), однорегістровий спів одним з регістрів мікстово-прикритого звучання (фальцетним регістром мікстово-головного звучання - жінки; грудним регістром - чоловіки); акустика апарата (виявлення резонансу порожнин) і ділянкова структура діапазону; класифікація співацьких голосів: історія класифікації та сучасне її трактування залежно від проблеми використання регістрової природи голосу; «проміжні» типи голосів; визначення типів голосів за якістю звучання (ліричний, драматичний).
Література за темою
1. Стахевич А. Г. Типы вердиевских голосов в опере «Травиата» // Музыка Западной Европы XVII-XIX веков: Сб.н.трудов. - Сумы Сумы, 1994. - С. 22-35.
2. Стулова Г. П. Дидактические основы обучения пению: Уч. пособие. - М., 1988. - 69 с.
3. Тронина П. Л. Из опыта педагога-практика. - М., 1976. - 112 с.
4. Юдин С. П. Формирование голоса певца: Уч. пособие. - М., 1962. - 167 с.
5. Юдин С. П. Певец и голос. - М.-Л., 1947. - 140 с.
6. Cellini R. Scuole di canto e tipologie vocali // Seminario sulla vocalita. Conservatorio di musica di Napoli (8-11 dicembre 1971). - Napoli, 1972. - P. 41-46.
7. Pfau W. Klassifizirung der menschlichen Stimme. - Leipzig: Bart, 1973. - 125 p.
Тема 6. Методика постановки голосу і хорове виконавство
Методи виховання співацького голосу за Юссоном, «Єдиний метод» ДІМНА, «концетричний метод» М. І. Глінки; школа «примарного тону»; постановка голосу як систематизований процесс (теорія процесу, етапи розвитку голосового матеріалу); два принципи голосоутворення - на основі слабкого підскладкового тиску (відкрита манера звукоутворення) і сильного підскладкового тиску (прикрита манера звукоутворення); використання голосових регістрів в процесі постановки голосу і відповідні вправи; регістрові міксти і прикриття звуку; умови для прикриття звуку - тембр; розширення, збільшення порожнини горла; атака звуку і підскладковий тиск; виявлення та розвиток акустики - резонансу порожнин; вокальне дихання і проблема видиху; робота органів надставної трубки (гортані, горла, рота губи, язик); артикуляція і дикція; особливості вакальної роботи в хорі; академічний і народний типи звучання голосу в хорі; взаємозвязок теорії і методики, практики; вокальний слух, критерії якості співацького звука; дефекти голосу - форсування, неякісні тембральні характеристики («горловий», «затиснутий», «плоский», «відкритий», «заглублений»...); вібрато; побудова вакальних занять-уроків; засоби впливу на процес розвитку голосового матеріалу - фонетика, розповідь, показ голосом педагога і метод наслідування, координація роботи органів голосового апарата, слухання платівок та інших засобів видатних співаків минулого та сучасності - вокально-слуховий досвід; вокальні помилки в хоровому співі - ігнорування регістрової й акустичної природи співацького голосу та структури діапазону (звучання грудного регістру в сопранових і альтових партіях академічного хору, фальцетного - в чоловічих партіях хору) у виконавстві на відміну від сольного оперного співу. Методика проведення вакальних занять: структура уроку, система вокальних вправ, вокалізи, художні твори, етапи процесу постановки голосу.
Література за темою
1. Аспелунд Д. Основные вопросы вокально-речевой культури. - М., 1933.
2. Васенина К. Правильное произношение слова как важнейший фактор в пении: Методическое пособие. - М., 1962.
3. Виноградов К. Работа над дикцией в хоре. - М., 1967.
4. Голубєв П. В. Поради молодим педагогам-вокалістам. - К., 1983. - 62 с.
5. Дмитриев Л. Б. Голосообразование у певцов. - М., 1962. - 56 с.
6. Ермаков В. Д. Дефекти вокальной методики и роль произношения в пении / Предисл. Л. В. Собинова. - Л., 1935. - 30 с.
7. Заседателев Ф. Ф. Научные основы постановки голоса. - мзд. 3, испр. и доп. - М., 1935. - 104 с.
8. Кантарович А. Культура вокального слова. - М., 1957.
9. Луканин В. М. Мой метод работы с певцами. - Л., 1972. - 88 с.
10. Менабени-Шамшинова А. Г. Певческое голосообразование: Уч пособие. - М., 1987. - 132 с.
11. Микиша М. В. Практичны основи вокального мистецтва. - К., 1971. - 90 с.
12. Органов П. А. Певческий голос и методика его постановки. - М.-Л., 1951. - 136 с.
13. Павлищева О. Методика постановки голоса. - М.-Л., 1964. - 124 с.
14. Риггс Сет. Как стать звездой. Аудиошкола для вокалистов: Полный учебный курс. - М.: ГИД, без г/и (1998?). - 110 с.
15. Садовников В. Орфоэпия в пении. - М., 1958.
Тема 7. Дитячий голос та вокальне виховання дітей
Вікові властивості дитячих голосів; відмінність голосового апарата дитини; регістри і діапазон; мутація та її три періоди; звукоутворення і класифікація дитячих голосів; методика вокального виховання і дитячому хорі - резонатори, дихання, органи надставної трубки, артикуляція; охоронав дитячих голосів.
Література за темою
1. Багадуров В. А. Вокальное воспитание детей. - М., 1953. - 95 с.
2. Добровольская Н. Н., орлова Н. Д. Что надо знать учителю о детском голосе. - М., 1972. - 32 с.
3. Левидов И. И. Вокальное воспитание детей. - Л., 1936.
4. Левидов И. И. Певческий голос в здоровом и больном состоянии. - Л.-М., 1939. - 254 с.
5. Люш Д. Развитие и сохранение певческого голоса. - К., 1988. - 138 с.
6. Малинина Е. Вокальное образование детей. - Л., 1967. - 88 с.
7. Менабени А. г, Методика обучения сольному пению. - М., 1987. - 96 с.
10. Развитие детского голоса: материалы научной конференции по вопросам вокально-хорового воспитания детей, подростков и молодежи 26-30 марта 1961 года. - М., 1963. - 344 с.
11. Сергеев А. Воспитание детского голоса. - М., 1950.
12. Стулова Г. Хоровой класс. Теория и практика вокальной работы в детском хоре: Уч.пособие. - М., 1988.
Тема 8. Історія вокального виконавства та педагогіки
(XVI-XVII ст.; XVIII ст.; XIX ст)
Співацька практика, принципи використання регістрової природи голосу у виконавстві й реформи сольного співу в епоху класичного Bel canto (співаки-кастрати П. Тозі) і епоху романтизму (звичайні співаки посткласичного Bel canto Дж. Паста і Ж. Дюпре). Значення та роль співаків-кастратів в історії вокального виконавства і педагогіки. Формування вокальної стилістики оперної та хорової музики і типологія хорових колективів в історичному аспекті по епохам (епоха до виникнення опери - роль співаків-кастратів у формуванні хорових колективів, Мюнхенська хорова капела Орландо Лассо та венеціанські мадригалісти Андреа і Джованні Габріелі; XVII ст. - оперні хори К. Монтеверді, хорова творчість Й. Баха, Г. Генделя; XVIII ст. - класичне Bel canto і «Реквієм» В. А. Моцарта, Петербургзька Придворна співацька капела періоду Д. Бортнянського, XIX ст. - формування мішаного типу хора в епоху романтизму, реформа А. Архангельського), композиторська творчість (вокальне інтонування) і типи хорового звучання, манера хорового співу.
Література за темою
1. Стахевич А. Г. Искусство Bel canto в итальянской опере XVII-XVIII веков: Монография. - Х.: ХДАК. 2000. - 155 с., нот
2. Стахевич А. Г. Вокальное искусство Западной Европы: Творчество, исполнительство, педагогика: Исследование. - К.: НМАУ им. П. И. Чайковского, 1997. - 272 с.
3. Стахевич А. Г. Верди и Вагнер - пути еволюции вокального стиля в европейской опере 40-х XIX века // Проблемная аураавстро-германского романтизма: Сб.н.трудов. - К.: НМАУ им. П. И. Чайковского, 1993. - С. 95-111.
4. О феномене певцов-кастратов в итальянской опере // Музыка Западной Европы - классика и современность (творчество, исполнительство, педагогика): Сб.н.трудов. - К., 1994. - С. 3-17.
5. Brand-Seltei E. Bel canto. Eine Kulturgeschichte der Gesangkunst. - Wilhelmshofen, 1972. - 532 s.
6. Heriot A. The castrati in opera. - N.-York: Da capo press, 1975. - 243 p.
7. Reid C. L. Bellcanto: Principles and Practices. - N.York: Coleman-Rosa comp., 1950. - 212 p.
8. Scholz H. J. Das Registerproblem in der deutschen Gesangspдdagogik von J. Fr. Agricola bis Fr. Schmitt. Inaug. - Diss... vorgelegt von Heinz J-Scholz. - Kцln, 1972. - 178 s.
Тема 9. Європейські вокально-виконавські школи і хорова культура
Вокально-методичні трактати (за К. Мазуріним, В. А. Багадуровим). - 6 год.
1. Багадуров В. А. Очерки по истории вокальной мотодологии. В 3-х ч. Ч. 1. - М., 1929. - 247 с.; Ч. 2, - М., 1932. - 320 с.; Ч. 3. - М., 1937. - 255 с.
2. Гарсиа М. (сын). Школа пения. Ч. 1-2 / Пер. с фр., предисл., коммент. и прим. В. А. Багадурова. - М., 1956. - 127 с.
3. Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва: Підручник. - К., 1997. - 320 с.
4. Євтушенко Д. Г. та Михайлов-Сидоров М. Питання вокальної педагогіки. Історія, теорія, практика. - К., 1963. - 339 с.
5. Крушельницька С. Спогади. Матеріали, Переписка. У 2-х ч. Ч. 1. - К., 1978. - 398 с.; Ч. 2. - К., 1979. - 348 с.
6. Мазурин К. М. Методология пения. В 2-х т. Т. 1. - М., 1902. - 998 с.
7. Мишуга О. Спогади. Матеріали. Листи. - К., 1971. - 779 с.
8. Ниссен-Саломан Г. Школа пения. В 3-х ч. Ч. 1: теоретическая. - СПБ., 1911. - 91 с.
9. Стахевич А. Г. Западноевропейские традиции оперного исполнительства и опера «Демон» А. Г. Рубинштейна (к проблеме становления русской вокальной школы) // Музыкальная культура Европы в межнациональных контактах: Сб.н.трудов по материалам Всеукраинской конференции 10-11 мая 1994 года. - Сумы, 1995. - С. 67-88.
10. Стахевич А. Г. Опера «Гугеноты» Дж. Мейербера в художественной культуре французского романтизма // Роберт Шуман и перекрестье путей музыки и литературы: Сб.н.трудов. - Х., 1997. - С. 240-253.
11. Шильникова Н. Н. Педагогические взгляды А. Роуза: Лекция к курсу «История вокальной педагогики и исполнительства» для студентов музыкальных вузов. - М., 1976. - 12 с.
12. Ярославцева Л. К. Зарубежные вокальные школы: Уч.пособие по курсу истории вокального исполнительства. - М., 1981. - 90 с.
Тема 10. Наукові проблеми вокального мистецтва
Вокальна історіографія та її автори (Г. Гольдшмідт, К. Мазурін, В. А. Багадуров, Д. Л. Аспелунд, Д. Євтушенко та М. Михайлов-Сидоров, Л. Б. Дмитрієв, Л. К. Ярославцева, О. Г. Стахевич); метод музичного аналізу і вокальна стилістика хорової музики.
Рекомендавана література
1. Багадуров В. Глинка как певец и вокальный педагог // М. И. Глинка. - М., 1950.
2. Варламов А. Полная школа пения. - М., 1953.
3. Вопросы вокальной педагогики: Сб.н.трудов. - Вып. 1-7.
4. Всесоюзная конференция по вокальному образованию. - М., 1966.
5. Дмитриев Л. Б. голосовой аппарат певца. Наглядное пособие. - М., 1964.
6. Донец-Тессейр М. Сборник упражнений для развития техники легких женских голосов. Вып. 1-6. - К., 1961-1972.
7. Доливо А. Заметки об истоках русской классической и советской вокальной школы // О музыкальном исполнительстве. - М., 1954.
8. Егоров А. Гигиена певца. - М., 1955.
9. Жинкин Н. Механизмы речи. - М., 1958.
10. Зданович А. Некоторые вопросы вокальной методики. - М., 1965.
11. Лаури-Вольпи Дж. Вокальные параллели. - М., 1973.
12. Левидов И. Певческий голос в здоровом и больном состоянии. - М., 1939.
13. Назаренко И. Искусство пения. - М., 1968.
14. Методика детского хорового воспитания и образования: Программа для музыкальных вузов по специальности «Хоровое дирижирование» / Сост. Л. М. Школьникова, под общ. ред. М. М. Берлянчикова. - М., 1985. (Новосибирская госконсерватория им. М. И. Глинки, кафедра педагогики и методики).
15. Основы вокальной методики: Программа для вокальных вузов и дирижерско-хоровых факултетов музыкальных вузов / Сост. Л. Б. Дмитриев. - М., 1976.
16. Труды 1-й Всесоюзной конференции вокальных ученых и педагогов 1925 г. - М., 1926.
СОЛЬНИЙ СПІВ
П Р О Г Р А М А для музичних вузів за фахом “Хорове диригування”
Укладач програми - доктор мистецтвознавства, професор
О. Г. Стахевич
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Клас сольного співу є однією із спеціальних дисциплін, яка визначає підготовку майбутнього диригента хору в музичних вузах та його подальшу практичну діяльність.
Курс розрахований на 105 годин протягом трьох років навчання (стаціонарна форма).
Мета курсу: музично-естетичне виховання засобами вокального мистецтва, розвиток природи співацького голосу та вокально-виконавської майстерності, освоєння специфіки співу в академічному, дитячому та народному хорі.
Задачі курсу: вокально-теоретична i практична підготовка майбутнього диригента до роботи з хором - вивчення теорії сольного співу та основних принципів використання природи голосу в хоровій виконавській діяльності; оволодіння вокальною технікою, необхідною для співу в хорі.
Форма занять - індивідуальна.
Необхідною умовою професійної діяльності диригента академічного хору (а також дитячого i народного) є оволодіння співацькими навичками та методикою вокальної роботи в колективі. Протягом навчання студенти повинні засвоїти теорію, методику i прийоми: якісного звукоутворення голосу; вирівнювання та змішування чітких голосних “у”, “о”, “i”, “е”, “а” з метою формування єдиної позиції їх вимови; активної вимови та озвучення приголосних;
визначення грудного та фальцетного типу голосоутворення та принципів їх використання у виконавстві (що необхідно в роботі як з академічним, так i з дитячим чи народним хором);
формування ділянки мікстового звучання (в грудному регістрі у чоловіків i фальцетному - у жінок) та дво- або триділянкової структури співацького діапазону (яка може співпадати з регістровою природою голоса у співаків народного хору через високий регістровий перехід - дводілянкова побудова, а може частково не співпадати у співаків академічного хору через формування мікстового типу звукоутворення в центрі діапазону - триділянкова побудова);
зєднання голосових регістрів в єдиний діапазон та їх акустично-тембральне вирівнювання на рівні регістрового i внутрішньорегістрового (від “відкритого” на “прикритий” звук) переходів;
виявлення акустичних можливостей голосового апарату завдяки розширенню i збільшенню глоточної i ротової порожнин з метою їх максимального резонанса та посилення імпедансу надставної трубки голосового апарату, а також грудної клітки з метою виявлення грудного резонанса;
виходячи з вищевказаних пунктів, опанувати основні принципи роботи голосового апарату в співі (роботи голосових складок - щільне замикання при твердій, мякій та придихальній атаці звука; розкриття рота; положення язика, глотки i мякого піднебіння, гортані, грудної клітки, голови i тулуба в цілому);
оволодіти установками співацького дихання в співі (вдихальної позиції грудної клітки i нижніх ребер, що не повинні спадати в співі; активної роботи діафграгми-живота за формулою “глибоке вдихання - поступове видихання”; посиленої затримки позиції вдиху в процесі співу - як надставної трубки, так i органів дихання);
виявити взаємозвязок регістрової природи співацького голосу та акустики голосового апарату, який визначає його роботу в процесі співу, за структурою діпазону (переважний резонанс ротової порожнини на нижній ділянці грудного регістру, глоточної порожнини на центральній ділянці фальцетно-мікстового звучання жінок i прикритих звуків чоловіків, носової порожнини верхньої фальцетно-головної ділянки жінок i високих прикритих звуків чоловіків; стабільне мовне i вільне положення гортані; баланс між видиханням i фонацією голосових складок; зменшення напруги органів голосового апарату i максимальне виявлення його резонансних можливостей з урахуванням регістрової природи, тощо). досягнути високого рівня художньо-виконавської майстерності, випрацьовуючи кантиленний спів, штрихи, динаміку (філіровку), фразування, драматургічні елементи виконавства; акторські здібності; образну та емоційно-психологічну сферу, стилістику i характер творів.
Індивідуальні заняття проводяться протягом шести семестрів навчання. Форми контролю - залік (2, 4, 6 семестр).
ЗМІСТ КУРСУ
В першому семестрі студент виявляє природу співацького голосу (грудний и фальцетний тип звукоутворення), акустичні можливості голосового апарату (техніка резонанса), опановує роботу голосового апарату в співі чітких голосних (органів надставної трубки - ротоглоточної порожнини, гортані, органів дихання). Робота направлена на видобуття якісного тембру, звільнення недоліків i більш вільного звучання голосу. Вправи для кожного студента підбираються індивідуально з урахуванням голосового матеріалу та підготовки. Вивчаються нескладні вокалізи, твори з текстом. В цей період складається характеристика музичних i вокальних даних студента, його знань i можливостей.
Протягом семестру бажано досягнути закріплення початкової вокально-технічної основи голосовидобування, резонанса, дихання, чіткості i округлості голосних. Розучуючи твори з текстом, приділяти увагу виконавським прийомам - кантилені в звязку з видихом i вдихальною позицією, що розвиває так звану “опору” дихання (вдихальна установка, за професором МДК ім. П. I. Чайковського Д. Аспелундом); штрихам i динаміці; фразуванню та логіці вокального виконання.
В другому семестрі досягається вирівнювання регістрів, ускладнюються вправи i вокалізи. Вводяться елементи формування мікстового звучання голосу, “прикриття” звуку у чоловіків на невисоких нотах діапазону згідно типу голоса (випрацьовується внутрішньорегістровий перехід від “відкритого” на “прикритий” звук). У співаків народного співу розширюється вверх грудний регістр i опановується регістровий перехід (особливо у жінок). Елементи цієї техніки співу використовуються при вивченні вокалізів i творів з текстом.
Заключні уроки присвячуються закріпленню одержаних співацьких навичок. Приділяється увага щільності атаки звука, виявленню акустики голосового апарату студента. В кінці семестру проводиться залік, який виявляє рівень успіхів в навчанні.
В третьому семестрі здійснюється розвиток співацького діапазону, вирівнювання тембрів голосових регістрів, удосконалюється процес співацького дихання. Більш чітко формується дво- (з високим рівнем регістрового переходу у співаків народного хору) i триділянкова структура (з мікстовим звучанням в центрі у співаків академічного хору) співацького діапазону. При цьому необхідно враховувати різну вокальну підготовку та можливості студентів, які повинні використовувати регістровий перехід на с1-es1 (жінки, чоловіки - фальцет) i в академічному хоровому виконавстві.
Окремі уроки можливо присвятити формуванню мікстового звуку, що є дуже складна проблема у вокальному мистецтві. Максимальне виявлення акустичних можливостей голосового апарату, щільність атаки звука поєднуються зі свободою звучання голосу. В процесі вивчення творів з текстом приділяється увага музичній виразності виконання, емоційній та образній сфері твору. Проблема розвитку рухливості вирішується спеціальними вправами та підбором відповідних вокалізів.
В четвертому семестрі закріплюються навички сольного співу з урахуванням мікстового звучання голосу. Увага приділяється роботі голосового апарату в співі залежно від техніки виявлення резонанса надставної трубки, “грудної опори” звука. Поглиблюється робота з проблем вокального виконавства вивчених творів. Залік в кінці четвертого семестра виявляє рівень освоєного матеріалу.
В пятому семестрі продовжується розвиток співацького діапазону i вдосконалюється звукоутворення, що дозволяє виконувати більш складні твори. Поглиблюється робота саме в сфері виконавства - вміння розкрити зміст, художній образ, стиль i характер твору, визначити виконавський план.
В шостому семестрі закріплюється пройдений матеріал. Свобода співу i музична виразність поєднуються в єдину манеру виконання. Готується концертний виступ-залік.
Залікові вимоги: виконання вокалізу та двох різнохарактерних творів у концертному виступі.
ВИМОГИ ПО СЕМЕСТРАМ
Семестр програма
1 семестр: 2-3 вокалізи; арія композиторів XVII-XVIII століття; романс; дві народні пісні (одна з них - українська);
2 семестр: 2-3 вокалізи; старовинна арія; романс; дві народні пісні; (залік)
3 семестр: 2-3 вокалізи; арія композиторів XVIII-XIX століття; 2-3 романси (один з них українського композитора); дві народні пісні; сучасна авторська пісня;
4 семестр: 2-3 вокалізи; арія; 2-3 романси різного характеру виконання; народні пісні: російські, білоруські, українські та інші; (залік)
5 семестр: 2 вокалізи; арії, романси та народні пісні (західноєвропейських, українських та російських композиторів)
6 семестр: 2 вокалізи; арії, романси та народні пісні (західноєвропейських, українських та російських композиторів)
Концертний виступ (залік).
РЕКОМЕДОВАНИЙ РЕПЕРТУАР
Твори зарубіжних композиторів
Арии композиторов 16-18 веков. - М., 1971.
Арии итальянских композиторов 17-18 веков. - М., 1975.
Арии зарубежных композиторов для меццо сопрано: Вып. 1. - М., 1984.
Вокальные произведения итальянских композиторов: Вып.1. - М., 1961.
Вокальная музыка итальянских композиторов 16-18 веков. - М., 1978.
Избранные арии: И.С.Бах, Г.Гендель, Х.Глюк, И.Гайдн: Для тенора в сопровождении фортепиано. - М., 1964.
Бах Й. Весняна пісня. Рідний край. Життя хороше. Зникає день.
Бетховен Л. Ван. Сурок. Чарівна квітка. До Моллі. Люблю тебе. Прощання Молли. Милее всех был Джемми. Под камнем могильным. Тірольська пісня. Люблю тебе.
Брамс Й. Соловейко. Колискова. Обр нар. песен. “Песочный человечек”, “Игры в лошадки”, “Охотник в лесу”. Напрасная серенада. Песня девушки. В зеленых ивах. Ода Сафо.
Векерлен Ж. Лизетта. Розочка. Бродя в лесах. Пастушка. Ах, зачем я не лужайка.
Гайдн Й. Серенада. Песня пастушка.
Григ Э. Детская песенка. Старая мать. Лесная песнь. Старая песня. Детская песенка. Нежна, бела, как снег она. По дороге на родину. Избушка. Заход солнца. К Родине. Колыбельная. Соловей. Майская песня. Избушка. В альбом. Родина. Песня Сольвейг. В челне. С лилией водяной.
Гуно Ш. Балада Маргарити з оп. “Фауст”. Молви куда нам плыть. Романс Зибеля из Оп.”Фауст”.
Джодани Д. О, милый мой.
Каччини Дж. Амариллис.
Моцарт В. Детские игры. Тоска по весне. Ария Барбарины “Уронила” из оп. “Свадьба Фигаро”. Маленька пряха. Фиалка. Ария Лепорелло “День и ночь” из оп. “Дон Жуан”. Ария Церлины, ария Керубино из оп. “Дон Жуан”. Ария Бастьены, ария Бастьена из оп. “Бастьен и Бастьена”. Ария Графини, ария Сусанны из оп. “Свадьба Фигаро”.
Скарлатти Д. Ах, нет сил сносить терзанья. Эрос, что ты медлишь.
Шуберт Ф. К лютне. Розочка на поле. Жалоба девушки. Мальчик и роза. Девушка и смерть. В путь. Форель. Ночная серенада. Весенняя серенада. Баркарола. К музіке.
Шуман Р. Вечерняя звезда. Весенняя весть. Мотылек. В старом замке. В легкой дымке. Летним утром. Подснежник. Приход весны. Лотос. Орешник. Посвящение.
Твори українських та російських композиторів
Арії та ансамблі з українських опер: Вип. 1. - К., 1980.
Арії та ансамблі з українських опер: Вип. 2. - К., 1982.
Арии, романсы, песни из репертуара А.Пирогова. - М., 1969.
Гулак-Артемовский С. Песня Одарки из оп. “Запорожець за Дунаєм”.
Кос-Анатольський А. Вокальні твори. - К., 1969.
Лисенко М.В. Пісні Наталки, пісні Петра, пісні Миколи, пісня Вибороного з оп. “Наталка-Полтавка”.
Педагогічний репертуар співака-початківця: Пісні, арії, романси для сопрано. - К., 1969.
Педагогічний репертуар співака-початківця: Пісні, арії, романси для тенора. - К., 1969.
Педагогічний репертуар вокаліста: романси та обробки народних пісень українських композиторів-класиків / Упор. Н.В.Татаринова. - К., 1966.
Романси композиторів України: М.Лисенко, Я.Степовий, К.Стеценко. - М., 1970.
Романсы и песни из репертуара Н.А.Обуховой. - М., 1964.
Старовинні популярні побутові романси та пісні / Упор. Л.О.Ржецька. - К., 1969.
Українські класичні романси. - К., 1974.
Алябьев А. Я вас любил. Соловей. Зимняя дорога. Я вижу образ твой. И я выйду на крылечко. Вечерний звон.
Балакирев М. Взошел на небо месяц ясный. Слышу ли голос твой. Введи меня, о ночь. Песня старика.
Булахов П. И нет в мире очей. Колокольчики мои. Елегія. Тук, тук, тук, як сердце бється. Не пробуждай воспоминаний. Степь одна кругом глухая. Что мне жить и тужить.
Варламов А. Ненаглядный ты мой. Красный сарафан. Назаре ты ее не буди. Белеет парус одинокий. Горные вершины. Песнь цыганки.
Верстовский А. Песня Торопки из оперы “Аскольдова могила”.
Глинка М. Что, красотка молодая. Ах ты, ночь ли, ноченька. Грузинская песня. Ты, соловушко, умолкни. Жаворонок, Люблю тебя, милая роза. Я люблю, ты мне твердила. Песня Ильинишны “Запбуду ль я” из муз. к траг. “Князь Холмский”. Северная звезда. Венецианская ночь. Зацветет черемуха. Только узнал я тебя. Бедный певец. Память сердца. Вторая песня Баяна из оп. “Руслан и Людмила”. Романс Антониды из оп. “Иван Сусанин”. Ариозо Вани из оперы “Иван Сусанин”. Не искушай.
Даргомыжский А. Лихорадушка. Влюблен я, дева-красота. Я вас любил. Песня рыбки. Юноша и дева. Шестнадцать лет. Не скажу никому. Песня Ольги из оп. “Русалка”. Мне грустно. Титулярный советник. Ариозо Наташи из оп. “Русалка”. Вторая песня Лауры из оп. “Каменный гость”. Ночной зефир.
Жербін М. Два романси. - К., 1961.
Кабалевский Д. Серенада Дон-Кихота.
Кос-Анатольський А. Ой, ти дівчино, з горіха-зерня;
Косенко В. Колискова.
Майборода Г. Запливай же, роженько весела;
Рахманинов С. Сирень. Островок. Сон. Ночь печальна. Не пой, красавица. Маргаритки. У моего окна. Ночь печальна. В молчаньи ночи тайной. Она, как полдень, хороша.
Римский-Корсаков Н.А. Звонче жаворонка пенье. О чем в тиши ночей. Ария Снегурочки “С подружками...”, Ариозо Снегурочки “Слыхала я...”, Третья песня Леля из оп. “Снегурочка”.
Рубинштейн А. Г. Романс Тамары, романс Демона “Я тот...” из оп. “Демон”. Желание. Певец. Восточный романс.
Чайковский П.И. Осень. Детская песенка. Я сначала тебя не любила. Мой садик. Зима. Весна (“Уж тает снег”). Цветок. Кукушка. Колыбельная. Хотел бы в единое словов, Куплеты Трике из оп. “Евгений Онегин”. Ни слова, о друг мой. Ночь. Растворил я окно. То было раннею весной.
Народні пісні
Українські: Ой, в лісі є калина; Вечір на дворі; Ніч яка місячна; Зайчик; Веснянка; Реве та стогне; Ой, джигуне, джигуне; Карі очі; Хусточка (обр. А.Єдлички); Дивлюсь я на небо; Взяв би я бандуру;
З репертуару Оксани Петрусенко: Українські народні пісні. - К., 1971.
З репертуару С.Крушельницької: Укр. нар. пісні. - К., 1971.
Українські народні пісні з репертуару М.I.Літвіненко-Вольгемут. - К., 1969.
Російські: Во поле береза стояла; Как пошли наши подружки; На горе-то калина; Отдавали молоду; Я по садику гуляла; Как ходил-гулял Ванюша; Родина; Не велят Маше...
Русские народные песни из репертуара Л.Руслановой. - М., 1973.
Русские народные песни. - М., 1957.
Білоруські: Сів комарик на дубочок; Перепілочка; На вулиці скрипка грає; Ты белая березонька; Прилетели гуси;
Хрестоматія вокально-педагогічного репертуару для баритона та баса: Музичне училище 1-2 курси / Упор. Г.Аден. - М., 1966.
Хрестоматія вокально-педагогічного репертуару для баритона та баса: 1-2 курси відділень музичної комедії театральних інститутів / Упор. П.Понтрягін i С.Трегубов. - М., 1969.
Хрестоматія для співу: для жіночих голосів: Для диригентсько-хорових факультетів музичних вузів / Упор. Л.Сакельцева i И.Поморцева . - М., 1971.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Аспелунд Д. Развитие певца и его голоса. - М., 1952.
Багадуров В. Очерки по истории вокальной педагогики.-М., 1956.
Барсов Ю. Вокально-исполнительские и методические принципы М.Глинки. - Л., 1968.
Варламов А. Полная школа пения. - М., 1953.
Вербов А. Техника постановки голоса. - М., 1962.
Вопросы вокальной педагогики. Вып.1-7. - М., 1962-1984.
Гарсиа М. Школа пения. - М., 1957.
Голубев П. Советы молодым педагогам-вокалистам. -М., 1962.
Детский голос. - М., 1970.
Дмитриев Л.Б. Голосообразование у певцов. - М., 1962.
Дмитриев Л.Б. Основы вокальной методики. - М., 1968.
Євтушенко Д., Михайлов-Сидоров М. Питання вокальної педагогіки.-К., 1963.
Егоров А. Гигиена певца и ее физиологические основы.-М., 1962.
Луканин В. Мой метод работы с певцами. - М.-Л., 1972.
Менабени А.Г. Методика обучения сольному пению: Пособие. - М., 1987.
Морозов В. Вокальный слух и голос.-М.-Л., 1965.
Морозов В. Тайны вокальной речи. - Л., 1967.
Назаренко И.К. Искусство пения. - М., 1968.
Павлищева О. Методика постановки голоса. - М.-Л., 1964.
Прянишников И. Советы обучающимся пению. - М., 1958.
Стахевич А. Г. Искусство Bel canto в итальянской опере XVII-XVIII веков: Монография. - Х.: ХДАК. 2000. - 155 с., нот
Стахевич А.Г. Вокальное искусство Западной Европы: творчество, исполнительство, педагогика. Исследование. - К., 1997.