Аналіз методології системного дослідження здоров’я населення на популяційному рівні з використанням генералізуючого та індивіалізуючого підходів. Визначення особливостей впливу антропогенних чинників довкілля на різних етапах дитячого онтогенезу.
Аннотация к работе
До теперішнього часу при аналізі впливу навколишнього середовища використовувався підхід, згідно з яким констатувався існуючий рівень здоровя певних контингентів дитячого населення і визначалися фактори, що його обумовлюють. При виконанні даної роботи застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення даних наукової літератури з питань формування здоровя дитячого населення, оцінки впливу екологічних та інших здоровяформуючих чинників на цей процес, створення інформаційних систем в галузі спостереження за станом здоровя населення та станом довкілля); медико-статистичні (аналіз захворюваності дитячого населення); медико-біологічні (аналіз функціонального стану організму та його фізичного розвитку); соціологічні (анкетування та опитування батьків); гігієнічні (аналіз даних про стан довкілля); математичні (методи варіаційної статистики, математичного моделювання). Відомості про медико-біологічні фактори ризику, а саме, наявність перинатальної патології та наявність порушень в стані здоровя дитини на першому році життя, були отримані шляхом викопіювання з медичної документації: При вивченні впливу комплексу факторів на стан здоровя дитячого населення як основний показник здоровя на даному етапі використовувалася захворюваність, яка слугує обєктивним критерієм оцінки рівня і змін в стані здоровя і головним критерієм оцінки реакції організму дитини на шкідливий зовнішній вплив, зокрема, вплив забруднювачів навколишнього середовища. В результаті аналізу моделей в нашому дослідженні були: встановлені фактори, що мають найбільш суттєвий вплив на ті чи інші показники здоровя дитячого населення; визначені характер і ступінь звязку між різними факторіальними ознаками, а також між факторами і показниками здоровя; визначений характер спільної дії факторів на здоровя дітей; розрахована кількість додаткових випадків захворювань, які можуть виникнути у дітей при збільшенні забруднення довкілля на 1 ГДК; обчислені мінімальні рівні вираженості факторів довкілля, при яких спостерігаються статистично вірогідні зміни показників здоровя дітей; визначена інформативність та проведено ранжування вивчених антропогенних забруднювачів і інших здоровяформуючих чинників за ступенем небезпеки для здоровя населення тощо. В популяційних дослідженнях основними мірками ефекту були: відносний ризик (ВР), який являє собою співвідношення значень ризику при наявності та відсутності впливу відповідного фактору і характеризує силу звязку між впливом і погіршенням здоровя, тобто біологічний аспект; та етіологічний ризик (ЕР), який характеризує частку випадків захворювань в популяції (або частку інших порушень в здоровї), обумовлену впливом даного чинника, або, іншими словами, показує, на яку частку зменшилася б захворюваність, якби вплив даного фактору був відсутній.Розроблена концептуальна модель управління здоровям дитячого населення, що проживає у несприятливих екологічних умовах, яка передбачає перебудову керуючої системи на основі виявлення та урахування пріоритетних здоровяформуючих факторів, закономірностей формування і механізмів зміни здоровя дітей на популяційному та індивідуальних рівнях. Розроблено методику комплексного дослідження стану здоровя дитячого населення, основану на вивченні з позицій системного підходу процесів формування захворюваності та порушень функціонального стану організму і його фізичного розвитку, застосування якої дозволяє отримувати просторово-часову характеристику здоровя дітей з урахуванням впливу зовнішніх чинників і прогнозувати зміни показників здоровя. Аналіз причинно-наслідкових залежностей між чинниками довкілля та показниками здоровя свідчить, що в основі негативних змін в здоровї лежать неспецифічні реакції, проявом яких є порушення регуляторних систем організму, зниження його резистентності. Аналіз частоти хронічної патології у дітей, що проживають у різних екологічних умовах, показав, що найвищі рівні захворюваності реєструються в мікрорайонах, прилеглих до місць розташування метеолокаторів (29,77±1,49 випадків на 100 дітей). Порівняльний аналіз захворюваності дітей різного віку, що проживають у мікрорайонах, прилеглих до великих промислових підприємств, і прилеглих до автомагістралей, показав, що різниця в рівнях загальної захворюваності дітей двох груп мікрорайонів поступово зростає із збільшенням віку дітей: у 2-5 років вона становить для загальної захворюваності 0,7% (t=0,44); у 6-7 років відповідно 1,3% (t=0,56); у 8-10 років - 24,8% (t=9,50); 11-13 років - 30,5% (t=7,67).