Організми, для яких паразитичний спосіб життя як обов’язкова форма існування. Різниця між паразитизмом і хижацтвом. Біолого-екологічні особливості кліщів. Особливості живлення та способи їх розмноження. Розвиток личинок та їх шкодочинна дія на рослини.
Аннотация к работе
Паразити зустрічаються майже всюди. До них належить організми, які живуть вільно, але, потрапивши у інший організм, здатні прожити у ньому деякий час. Паразитизм - форма антагонічного співжиття організмів, що відносяться до різних видив, при якому один з організмів (паразит) використовує інший організм (хазяїн) як середовище існування, і джерело живлення,існуючи за його рахунок, чим, звичайно, завдає шкоди хазяїну, але, як правило,не такої значної, щоб викликати його загибель. Догель дає паразитизму таке визначення: "Паразити - це такі організми, які використовують інші живі організми як середовище існування та джерело їжі, покладаючи при цьому (частково або повністю) на своїх, хазяїв завдання регулювання своїх взаємовідносин з навколишнім середовищем". Різниця між паразитизмом і хижацтвом полягає у тому, що хижак використовує свою здобич раз, при цьому вона гине; паразит використовує свою жертву тривалий час, і, як правило, вона не гине.Членистоногі мають багато спільного з кільчастими червами, особливо з поліхетами. Проте через ряд ароморфозів вони досягли вищого ступеня диференціації тканин та органів, перш за все нервової системи й органів чуття; деякі групи мають складну поведінку, яка виявляється в піклуванні про потомство, здатності до складної будівельної діяльності, суспільному житті й навіть мові (наприклад, у вищих перетинчастокрилих). Як і кільчаки, членистоногі - метамерні тварини. їхнє тіло складається з ряду сегментів, проте метамерія членистоногих різко гетерономна. Найчастіше виділяються три тагми: голова, груди, черевце. Особливе значення має процес цефалізації - утворення голови - тагми, де сконцентровані органи чуття (вусики, очі) та первинної переробки їжі (ротовий апарат).Верхня сторона ураженого листка покривається жовтуватими плямами і цяточками, а між листям і стеблами зявляється тонка біла павутина. Вони здатні досить далеко розповзатися від зараженої рослини і швидко засилити нові території завдяки існуванню павутиння, яке захищає кліща від шкідників і неблагоприємних умов існування. Помилковий павутинний кліщ (Tenuipalpidae), навпаки, дуже маленький, від 0,25 до 0,3 мм довжиною, неозброєним поглядом невидно, кольором від зеленого до червоного, форми овальної, не плете павутину, тому коли комахи починають кидатися в очі, це означає, що ураження вже досягае величезних розмірів (Рис.1. Цикламеновий павутинний кліщ(Phytonemuspallidus) вражає цикламени, бальзаміни, пеларгонії, глоксинії і хризантеми, бульби і корені - бульбових рослини. Для сенполій характерною ознакою зараження кліщем є збільшення опушування на черешках і листі, деформується центр розетки.Павутинні кліщі - примітивні та деградовані тварини більше того, вони зберегли ряд примітивних рис, які досить давно втрачені іншими арахнідами. Сегменти хеліцер, педіпальп і двох передніх пар кінцівок розчленовані спинними борознами і як у соль пуг, утворюють передній відділ, відповідаючи й голові трилобітів, який називається у кліщів протеросомою. Черевце у них теж розташоване і складається із шести сегментів і сполучених з голово грудкою. З заплідненням яєць зявляється самки, з незапліднених виходять самці. Після першого линяння личинка перетворюється в німфу, і має вже чотири пари ходильних кінцівок, як і доросли кліщі.В умовах тепла пошкоджує бахчеві культури такі як: огірки, дині, кавуни, баклажан, перець, зелені культури, окрім того, відкопує в грунтах гарбузи, квас, шпінат, буряки, сельдірей, в меншій мірі степіні-томати та цибулю, майже зустрічаеться часнику та щавлі. На квітах окрім і квітникових полюбляє кліщ такі квіти:огерату, оквілегія, айстра, гвоздика, сорж, гладіолуси, поясу, кактуси, люпин, мак, мальва, сальвія, хрезонтеми, драцена, фікус, папоротник, фрезія, фуксія, гербера, гортензія та багато кімнатних, рози та цитруси до яких відноситься лимоні, апельсини, та помаранч. Основним місцем живлення кліща є нижня частина листового пластинки з найбільшим розгалуженням жилок - основним особняком поживних речовин, які поступають для росту і розвитку рослин. Загально відомо, що бахчеві культурі, на яких паразитують кліщі, в раннє - весінній період вимагають великої кількості поливів, які необхідні період квітування росту і розвитку плодів.Самець залишає на субстраті клейкі сперматофори на ніжки, а самка захвачує їх зовнішніми статевими органами, але в деяких випадках навіть відсутній сперматофор і просто виділяються краплі сімяної рідини, яка самка рухаючи за самцем, всмоктує своїм статевим конусом. Самки на протязі двох - трьох тижнів життя при благо приємних умовах відкладає більше ста яєць. В розмноженні відмічаються всі фази яйця, личинок, німф, самок і самців. В другій половині літа, коли умови ще підходящі для розмноження кліщів, в колоніях зявляються готуючи до зимівлі самки. Утворення кутикул та підготовка до вилуплювання розпочинається в той час, коли у зародка ще не розвинена четверта пара ніг, немає зачатків черевних ніжок і не достає трьох кінцевих сегментів черевця.Забарвлення тіла змінюється в різ
План
Зміст
Вступ
1. Огляд Наукової літератури
1.1 Система класифікацфї, павутинного клища
1.2 Видовий склад павутинного кліща та їх екология
1.3 Фнатомо - морфологічні особливості павутинного кліща
1.4 Живлення кліща
1.5 Ромноження кліща
1.6 Загальна характеристика та ознаки ушкоджень фітоценозів