Передумови виникнення колізійної норми. Проблема вибору закону. Класифікація колізійних норм за формою прив’язки. Особистий статус фізичних та юридичних осіб. Закон місцезнаходження речі. Закон місця вчинення правопорушення стосовно зобов"язання.
Аннотация к работе
Правові системи окремих держав можуть колізувати у питаннях, які повязанні з колізіями як матеріального права (його вибору, кваліфікації, тлумачення), так і процесуального права (тобто, право якої держави повинно застосовуватися до процесуальних відносин, повязаних з розглядом справ з участю іноземного елементу та виконанням судових рішень, у тому числі держави, правозастосовчий орган якої компетентний розглядати справи такого роду). Колізійна норма - це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, «ускладнених» іноземним елементом. Одностороння - це така норма, привязка якої прямо називає право держави, яке належить застосовувати, і найчастіше вказує на застосування права у своїй державі (українська колізійна норма вказує на застосування права України). Двосторонні колізійні норми мають загальне правило - привязку, що дозволяє визначити, закон якої держави слід застосувати до правовідносин з «іноземним елементом». Згодом цей принцип розділився на дві форми його застосування: a) одні країни вважали, що будь-які правовідносини з права власності, ускладнені іноземним елементом, мають вирішуватись за цим законом (виключення становить право інтелектуальної власності); б) в інших країнах цей закон застосовувався лише до нерухомості, до рухомих речей - тільки в тому випадку, коли це спеціально обумовлено в законі або погоджено сторонами в договорі.